Постанова № 27374633, 01.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3216/2012

01 листопада 2012 року 17год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Красько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Державної податкової інспекцієї у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі, - СПД ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служба України в Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0002101742 та №0002111742 від 01.06.2012 року.

В ході судового розгляду справи, керуючись ст.52 КАС України, суд допустив заміну неналежного відповідача - Державну податкову службу України в Рівненській області на належного - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі -ДПІ в м. Рівному).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам справи. Пояснив суду, що СПД ОСОБА_3 з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»було укладено договір поставки. Стверджує, що бухгалтерські документи виписані ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», за результатом господарської операції з СПД ОСОБА_3 в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Пояснив суду, що СПД ОСОБА_3 придбані у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»товарно-матеріальні цінності в подальшому реалізував своїм контрагентам, що підтверджується відповідними первинними документами. У зв'язку з чим стверджує, що господарські операції з даними контрагентом є реальними і підстав вважати їх безтоварними немає. В зв'язку з наведеним, представник позивача вважає висновки акта перевірки від 10.05.2012 року про порушення СПД ОСОБА_3 п.138.4 ст.138, пп.177.2 ст.177 та п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 т 201.1 ст.201 Податкового кодексу України безпідставними, а податкові повідомлення - рішення №0002101742 та №0002111742 від 01.06.2012 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем п.138.4 ст.138, пп.177.2 ст.177 та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподаткований дохід за 2011 рік на загальну суму 63217,08 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 5008,53 грн. та серпень 2011 року -729,27 грн., всього на загальну суму 5737,80 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк». Вказує на те, що ДПІ у м. Рівному від Бориспільської ОДПІ м. Борисполя отримано акти перевірок від 07.04.2011 року та від 19.07.2011 року, складені за результатами перевірок ТОВ «Комплектспецтрейдмарк». Зі змісту даних актів перевірок вбачається, що у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»за юридичною адресою відсутнє, у даного товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні первинні та бухгалтерські документи. Даними актами перевірок констатовано, що ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»здійснювало діяльність спрямовану на ухилення від сплати податків, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з чим, ДПІ у м. Рівному в акті перевірки від 10.05.2012 року було зроблено висновок, що укладений позивачем з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Крім того, акцентує увагу суду на тому, що висновком спеціаліста №73 від 30.03.2011 року СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 директора ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»в договорі №299 від 11.03.2009 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. У зв'язку з наведеним, вважає оспорювані рішення правомірними. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2003 року ОСОБА_3 зареєструвався фізичною-особою підприємцем, що підтверджується відповідним свідоцтвом (т.1 а.с.10). 22.09.2003 року позивача взято на облік в ДПІ в м.Рівне як платника податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП (т.1 а.с.12). Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №100300173 від 06.09.2010 р. (т.1 а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що з 17.04.2012 року по 28.04.2012 року ДПІ у м. Рівному проведено виїзну планову перевірку СПД ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №121/17-117/НОМЕР_1 від 10.05.2012 р. (т.1 а.с.15-42).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

· №0002101742 від 01.06.2012 року, згідно з яким СПД ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5914,44 грн., з яких 5548,80 грн. - основного платежу та 365,64 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

· №0002111742 від 01.06.2012 року, згідно з яким СПД ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 13433,70 грн., з яких 10746,96 грн. - основного платежу та 2686,74 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002111742 від 01.06.2012 року, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про заниження СПД ОСОБА_3 оподатковуваного доходу за 2011 рік на загальну суму 63217,08 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій СПД ОСОБА_3 з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», висновків Бориспільської ОДПІ м. Борисполя, викладених в актах перевірок від 19.07.2011 року за №519/23-2/35023063 (а.с.108-113), від 23.11.2011 року за №780/7/23-2/35023063 (т.1 а.с.114-127), від 07.04.2011 року за №278/23-2/35023063 (т.1 а.с.128-137) та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.138.4 ст.138, пп.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

З описової частини акта перевірки від 10.05.2012 р. (т.1 а.с.15-42) вбачається, що ДПІ в м. Рівному від Бориспільської ОДПІ м. Борисполя було отримано акти перевірок ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»перевірок від 19.07.2011 року за №519/23-2/35023063 (а.с.108-113), від 23.11.2011 року за №780/7/23-2/35023063 (т.1 а.с.114-127), від 07.04.2011 року за №278/23-2/35023063 (т.1 а.с.128-137). Зі змісту даних актів вбачається, що ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»за юридичною адресою не знаходиться, у даного товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби і під час перевірки не було встановлено факту передачі останнім товарів (робіт, послуг) своїм покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, а тому на думку податкового органу вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру.

Поряд з цим, актом перевірки від 10.05.2012 р. (т.1 а.с.15-42) ДПІ в м. Рівному констатовано, що СПД ОСОБА_3 для проведення перевірки було надано первинні документи (договір поставки, податкові та видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки), що підтверджують взаємовідносини СПД ОСОБА_3 з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк».

Однак, на підставі актів перевірок Бориспільської ОДПІ м. Борисполя від 19.07.2011 року за №519/23-2/35023063 (т.1 а.с.108-113), від 23.11.2011 року за №780/7/23-2/35023063 (т.1 а.с.114-127), від 07.04.2011 року за №278/23-2/35023063 (т.1 а.с.128-137) ДПІ в м. Рівному в акті перевірки від 10.05.2012 р. (т.1 а.с.15-42) прийшла до висновку, що відповідно до ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України укладений СПД ОСОБА_3 з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»договір має ознаки нікчемності і не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 січня 2011 року між ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» (Постачальник) та СПД ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір поставки товару за №1/53 (т.1 а.с.43-44), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця торгово-технологічне обладнання для підприємств торгівлі та громадського харчування, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Пунктом 3.2 даного договору встановлено, що факт передачі товару підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної.

На виконання умов даного договору сторонами оформлено: податкові накладні №61 від 17.02.2011 року, №29 від 05.07.2011 року, №33 від 07.04.2011 року, №77, №79 від 22.04.2011 року (т.1 а.с.61-62, т.2 а.с.1-3), видаткові накладні №РН-0000214 від 21.03.2011 року, №РН-0000266 від 14.04.2011 року, №РН-0000287 від 22.04.2011 року, №РН-0000693 від 25.08.2011 року, №РН-0000290 від 26.04.2011 року (т.1 а.с.56-60). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.1 а.с.75,77,78,81) та платіжними дорученнями №15 від 17.02.2011 року, №43 від 04.04.2011 року, №48 від 22.04.2011 року, № 49 від 22.04.2011 року, №93 від 05.07.2011 року (т.1 а.с.217-221). Актом перевірки встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк».

Статтею 177 Податкового кодексу України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (ч.1).

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця (ч.2). Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (ч.3).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (ч.4)

Згідно з пп.4.1.27 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України).

Пункт 139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Серед таких обмежень витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, які були виключені відповідачем зі складу витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

В силу вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі -Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказаний договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»і на даний час, останній має цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію і не був позбавлений права укладати угоди у відповідності до вимог діючого законодавства та був платником ПДВ до 05.12.2011 року. Відтак, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених на оплату товарно-матеріальних цінностей, відповідає вимогам ст.138, ст.139 Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, суд вважає протиправним виключення відповідачем сум, зі складу витрат СПД ОСОБА_3, сплачених позивачем ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»в ціні товару.

Суд також критично оцінює твердження відповідача про безтоварність операцій між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк».

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності позивача є оптова торгівля іншим промисловим обладнанням.

З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що видами діяльності ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», зокрема, є: інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (т.1 а.с.145-146).

Надані до матеріалів справи позивачем документи свідчать про подальшу реалізацію позивачем з відповідною націнкою придбаних у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»товарно-матеріальних цінностей, зокрема, для ТОВ «Шоко Тайм», ТОВ «Паста і Баста», ТОВ «Міура», що підтверджується відповідними договорами поставки (т.1 а.с.45-55), видатковими накладними (т.1 а.с.63-64,66-67,69), податковими накладними (т.1 а.с.228-233), довіреностями (т.1 а.с.63-65,68,70,), виписками банку (т.1 а.с.73-81,227). За результатами даних операцій позивачем сформовано відповідні податкові зобов'язання з ціни продажу, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість (т.1 а.с.148-167, 197-199,204-216).

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей та підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Докази того, що товарно-матеріальні цінності, придбані СПД ОСОБА_3 у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано. У зв'язку з наведеним, суд вважає, протиправним виключення відповідачем сум, сплачених в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей зі складу витрат СПД ОСОБА_3 за 2011 рік.

Суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що договір, укладений між СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»є нікчемним, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховним судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»констатовано, що правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Жодних доказів того, що СПД ОСОБА_3 та/або ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано, як і не надано суду відповідного вироку суду щодо позивача та/або посадових осіб ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини в їх сукупності, суд вважає висновки податкового органу про нікчемність правочину укладеного СПД ОСОБА_3 з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Суд також критично оцінює твердження податкового органу про те, що СПД ОСОБА_3 та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»уклали між собою правочин лише про людське око, знаючи заздалегідь, що вони будуть виконані, з метою, іншою ніж та, що ними передбачена.

Статтею 234 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсним. Закон такі правочини не визнає нікчемними. Докази того, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»та/або первинні документи (видаткові, податкові накладні, платіжні документи) по даними господарським операціям визнані судом недійсними - відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002111742 від 01.06.2012 року не відповідає вказаним критеріям правомірності.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин в їх сукупності, не знайшли свого підтвердження висновки податкового органу про порушення СПД ОСОБА_3 п.138.4 ст.138, пп.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, а відтак податкове повідомлення-рішення №0002111742 від 01.06.2012 року є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002101742 від 01.06.2012 року, суд виходить з наступного.

Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про завищення СПД ОСОБА_3 податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 5008,53 грн. та серпень 2011 року -729,27 грн., всього на загальну суму 5737,80 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій СПД ОСОБА_3 з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», висновків Бориспільської ОДПІ м. Борисполя викладених в актах перевірок від 19.07.2011 року за №519/23-2/35023063 (т.1 а.с.108-113), від 23.11.2011 року за №780/7/23-2/35023063 (т.1 а.с.114-127), від 07.04.2011 року за №278/23-2/35023063 (т.1 а.с.128-137) та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (сигнальної арматури, реле, запальника, термометра, опори, реле тиску, термопари, датчика тиску, дифманометру тощо) відсутні. Суд вважає, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту товариства витрат, понесених на оплату товарно-матеріальних цінностей (сигнальної арматури, реле, запальника, термометра, опори, реле тиску, термопари, датчика тиску, дифманометру тощо) відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами поставки не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кредит по отриманих позивачем від ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»товарно-матеріальних цінностях повністю підтверджено відповідними податковими накладними.

Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що податкові накладні виписані ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»для СПД ОСОБА_3 не створюють правових наслідків, з огляду на таке.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Даний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»для СПД ОСОБА_3 містять всі необхідні обов'язкові реквізити. Крім того, зобов'язання за договорами поставки були виконані сторонами в повному обсязі, розрахунок проведений у відповідності до умов договору, заборгованість СПД ОСОБА_3 перед ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»відсутня.

Посилання податкового органу в акті перевірки та під час розгляду справи на висновок спеціаліста №73 від 30.03.2011 року СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області, як на підтвердження недійсності податкових накладних, виписаних ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на таке.

З описової частини акта перевірки від 10.05.2012 р. (т.1 а.с.33) вбачається, що згідно висновку спеціаліста №73 від 30.03.2011 року СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області підпис від імені ОСОБА_4 директора ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»в договорі №299 від 11.03.2009 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Копії даного висновку на вимогу суду відповідачем не надано, а з пояснень представника відповідача вбачається, що такого висновку в розпорядженні ДПІ в м.Рівному під час проведення перевірки не було. Покликання на даний висновок містить акт перевірки Бориспільської ОДПІ м. Борисполя.

З акта перевірки Бориспільської ОДПІ м. Борисполя від 07.04.2011 року за №278/23-2/35023063 (т.1 а.с.128-137) де міститься покликання на висновок спеціаліста №73 від 30.03.2011 року СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області вбачається, що останній стосується підпису ОСОБА_4, що міститься в договорі №299 від 11.03.2009 року, на підставі якого ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»має можливість подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді. На запитання суду яким чином даний договір і висновок спеціаліста №73 від 30.03.2011 року впливає на господарські операції позивача з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»представник відповідача суду не пояснив.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що висновки податкового органу про невідповідність податкових накладних, виписаних ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»для СПД ОСОБА_3 вимогам чинного законодавства є необґрунтованими, а посилання на висновок спеціаліста №73 від 30.03.2011 року СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області в обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки -безпідставними.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення ТОВ «Комплектспецтрейдмарк»податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (як-от, відсутність за юридичною адресою, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків СПД ОСОБА_3 права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей до складу податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0002101742 від 01.06.2012 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0002101742 та №0002111742 від 01.06.2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень і підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0002101742 та №0002111742 від 01.06.2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби за:

№0002101742 від 01.06.2012 року, згідно з яким суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5914,44 грн., з яких 5548,80 грн. - основного платежу та 365,64 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

№0002111742 від 01.06.2012 року, згідно з яким суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 13433,70 грн., з яких 10746,96 грн. - основного платежу та 2686,74 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити на користь позивача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із Державного бюджету судовий збір у розмірі 193,48 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Ткачук Н.С.