Постанова № 27374289, 02.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2012 р. Справа № 2-а-3497/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Саюшкіної Н.І.,

представника відповідача - Мікули Ю.В., Буніної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Херсонопторг" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Херсонопторг" (далі - позивач, ПП "Херсонопторг") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.05.2012 р. №№ 0003212200, 0003222200, 00003232200, 0000111705, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 983160,75 грн., у тому числі за основним платежем на 972744 грн. та за штрафними санкціями на 10416,75 грн., збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 742176,25 грн., у тому числі за основним платежем на 593741 грн. та за штрафними санкціями на 148435,25 грн., грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1062,47 грн., у тому числі за основним платежем на 441,18 грн. та за штрафними санкціями на 621,29 грн., та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2011 року на 250402 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, оскільки позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит по відносинам з ТОВ "Галицькі інвестиції", ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" та ТОВ "Макси-Трейд". ПП "Херсонопторг" виконало всі вимоги Податкового кодексу України, включивши до податкової звітності результати господарських операцій з цими контрагентами. Вказує на те, що відносини з цими контрагентами підтверджені належними податковими та бухгалтерськими накладними, придбані товари та послуги призначались для використання в оподатковуваній господарській діяльності, наявні документи свідчать про фактичне здійснення господарських операцій згаданих постачальників товарів та послуг. Також зазначає, що позивач правомірно включив до витрат 2500 грн. як витрати за проживання в готелі, оскільки вказані витрати відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не відносяться до додаткового блага. З цих підстав вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представники відповідача заперечували проти позову, так як ПП "Херсонопторг" по відносинам з ТОВ "Галицькі інвестиції", ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" сформувало податковий кредит на підставі нікчемних (фіктивних) правочинів, які лише документують здійснення господарських операцій з метою отримання позивачем податкової вигоди у вигляді формування штучних валових витрат та податкового кредиту. Господарські операції позивача з ТОВ "Макси-Трейд" не можуть бути враховані при визначені валових витрат та податкового кредиту, оскільки документи цього СПД не доводять причетність цих операцій до господарської діяльності позивача. Зазначене свідчить про правову обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, а тому просять відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акту виїзної планової документальної перевірки ПП "Херсонопторг" від 05.04.2012 р. № 404/22-1/33014979 (далі - акт № 404).

Як вбачається з акту перевірки № 404 грошові зобов'язання з податку на прибуток, з ПДВ та зменшення від'ємного значення з ПДВ відбулось у зв'язку із виключенням із складу валових витрат та податкового кредиту ПП "Херсонопторг" операцій з придбання товарів /послуг у ТОВ "Галицькі інвестиції", ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" та ТОВ "Макси-Трейд".

За актом перевірки встановлено, що ТОВ "Галицькі інвестиції" та ПП "Херсонопторг" у ІV кварталі 2010 року задокументували надання та отримання послуг з експедиції будівельних матеріалів на загальну суму 200000 грн., у тому числі ПДВ - 33333 грн. За даними ДПІ у м.Херсоні цей контрагент позивача з 18.01.2011 р. відсутній за місцем реєстрації, у публічній звітності не декларує наявність трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного надання послуг. В ході перевірки ТОВ "Галицькі інвестиції" не встановлено факту передачі товарів/послуг позивачеві у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Також відповідач встановив, що ПП "Херсонопторг" у жовтні 2011 року задокументувало придбання товарів у ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" загальною вартістю 4821797,75 грн., у тому числі ПДВ - 803632,97 грн. Оплата вартості товару здійснена у безготівковому порядку на всю суму поставки товарів. За даними ДПІ у м.Херсоні цей постачальник позивача за місцем реєстрації не знаходиться. В ході аналізу поданої до податкових органів звітності встановлено, що ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" власних основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не має. Враховуючи те, що у ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" відсутні умови для ведення господарської діяльності, відповідач стверджує, що згідно з ч.ч.1, 5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України угода позивача з цим СПД має ознаки нікчемності. ДПІ у м.Херсоні вважає, що позивачем порушено вимоги ст.ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів у ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй", тому ці правочини укладені з метою отримання податкової вигоди, формування штучних валових витрат та податкового кредиту позивачем, як "вигодонабувачем" по цим операціям. З цих підстав відповідач вважає, що позивач неправомірно відніс до валових витрат та податкового кредиту вартість товару та сплаченого при цьому ПДВ по операціях з ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй".

За актом перевірки відповідач встановив, що у вересні 2011 року ПП "Херсонопторг" до складу валових витрат та податкового кредиту відніс вартість сплачених юридичних послуг ТОВ "Макси-Трейд" у сумі 36000 грн., у тому числі ПДВ - 6000 грн., за актом виконаних робіт від 30.09.2011 р. № МД-0000124. Як зазначає ДПІ у м.Херсоні, відповідно до ст.ст.138 та 198 ПК України витрати платника податку, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та ПДВ, повинні мати належне документальне підтвердження, яке дозволяє встановити їх безпосередній зв'язок з оподатковуваною господарською діяльністю цього платника податків. ДПІ у м.Херсоні стверджує, що під час проведення перевірки, виходячи з наявних документів позивача, неможливо встановити зв'язок отриманих послуг від ТОВ "Макси-Трейд" у вересні 2011 року з фактичною господарською діяльністю позивача і тому вартість юридичних послуг 30000 грн. виключено із складу валових доходів, а сплачений при цьому ПДВ у сумі 6000 грн. - зі складу податкового кредиту.

Виходячи з позицій сторін та обставин декларування ПП "Херсонопторг" показників валових витрат та податкового кредиту декларацій з податку на прибуток та ПДВ у 2009-2011 роках, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з вимогами пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

За приписами п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

З наданих суду документів вбачається , що ДПІ у м.Херсоні висновок про виключення із складу валових витрат та податкового кредиту позивача операцій з ТОВ "Галицькі інвестиції", ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" зробив виключно на підставі даних власного аналізу про декларування цими СПД можливостей здійснення господарської діяльності з використанням наявних у них власних ресурсів та у зв'язку з відсутністю за місцем реєстрації на час перевірки податкових органів.

Таким чином, податковий орган вважає, що господарська діяльність з поставки товарів/послуг контрагентом-постачальником має здійснюватись виключно із застосуванням власних трудових ресурсів, місць зберігання та продажу товарів, транспортної техніки, без наявності цих факторів у постачальника фактичне здійснення постачальницької господарської діяльності неможливе.

Суд частково поділяє думку ДПІ у м.Херсоні з цього питання і вважає, що наявність зазначених факторів має вирішальне значення лише у випадку надання послуг та не може бути головним доказом стосовно операцій з поставки товарів. Як зазначив відповідач та не спростував представник позивача, ТОВ "Галицькі інвестиції" задокументувало надання позивачу експедиційних послуг, не декларуючи при цьому наявність ресурсів для здійснення цієї господарської операції. Суд вважає, що надання послуг передбачає наявність у їх надавача кваліфікованих трудових ресурсів, а у окремих випадках, і спеціальних машин та механізмів, без наявності цих факторів фактичне надання послуг не можливе.

Крім того, ПП "Херсонопторг" не розрахувалося з ТОВ "Галицькі інвестиції", заборгованість складає 200000 грн.

З цих підстав суд вважає висновок ДПІ у м.Херсона про протиправне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками операцій з ТОВ "Галицькі інвестиції" правомірним.

Оцінюючи доводи відповідача стосовно неправомірного відображення у податковій звітності операцій з ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" суд вважає за потрібне звернути увагу на наступні обставини.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" є дійсними.

На підтвердження реальності господарських операцій із вказаним контрагентом ПП "Херсонопторг" надано договір купівлі-продажу № 010911 від 01.09.2011 р., видаткові накладні від 01.10.2011 р. №№ 5074, 5075, 5077, 5078, 5079, 5080, 5081, 5082, 5083, 5084, податкові накладні від 01.10.2011 р. №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, товарно-транспортні накладні №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Оплата проведена у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Доводи ДПІ у м.Херсоні про відсутність у ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" складських приміщень спростовуються договорами оренди офісу та складів за адресою: м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, від 01.06.2010 р. № ПМ-0000003/1, № ПМ-0000003, від 16.08.2010 р. № ПМ-0000002, від 01.09.2011 р. № ПМ-4.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправним виключення з валових втрат та податкового кредиту операцій позивача з ТОВ "Комерційна фірма "Юг-Строй".

За актом перевірки № 404 відповідач не визнав за позивачем право на включення до валових витрат та податкового кредиту операцій з отримання юридичних послуг від ТОВ "Макси-Трейд" у зв'язку з тим, що бухгалтерські документи та податкові накладі надані позивачем під час перевірки не підтверджують зв'язок цих послуг з оподатковуваною господарською діяльністю платника податків.

До суду позивач надав документальне підтвердження цих витрат з власною оподатковуваною господарською діяльністю, однак не надав доказів про існування цих документів на час складання податкової звітності та на час здійснення перевірки. Надане суду листування про розгляді скарги позивача за актом № 404 доводить про відсутність цих документів під час складання звітності та акту перевірки № 404.

Суд вважає, що під час складання податкової звітності платник податків має керуватися виключно податковими та бухгалтерськими документами, які були наявними на час визначення належних до сплати зобов'язань з податків і зборів, бухгалтерські документи, що не містять вичерпної інформації про участь господарських операцій у видах господарської діяльності платника податків не повинні враховуватись під час складання податкової звітності. Ці господарські операції можуть бути враховані платником податків при визначені об'єктів оподаткування, з урахуванням строків давності, лише в тих податкових періодах, які припадають на отримання цим платником належним чином складених бухгалтерських документів та податкових накладних. У зв'язку з цим суд вважає промірним виключення відповідачем із складу валових витрат та податкового кредиту операцій позивача з ТОВ "Макси-Трейд".

Таким чином суд частково задовольняє позовні вимоги ПП "Херсонопторг" щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.20012 р. №№ 0003212200, 0003222200, 00003232200.

Як зазначає ДПІ у м.Херсоні у акті перевірки № 404, ПП "Херсонопторг" згідно звіту про використання коштів від 11.10.2010 р. № ХТ 000019 відшкодував підзвітній особі ОСОБА_4 витрати на проживання у готелі у сумі 2500 грн. без документів, що підтверджують витрати на ці цілі підзвітною особою. Відповідач посилаючись на пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ (далі - Закон №889) вважає ці виплати ОСОБА_4 додатковим благом, наданим позивачем, та стверджує про невиконання ПП "Херсонопторг" обов'язків податкового агента по нарахуванню та сплаті в бюджет податку з доходів фізичних осіб у сумі 441,18 грн. з цих виплат.

ПП "Херсонопторг" стверджує, що компенсація витрат працівника на відрядження, яка здійснена працедавцем, не є додатковим благом цього працівника, а тому відповідно до п.4.2 ст.4 Закону № 889 не включається до складу місячного оподатковуваного доходу цієї фізичної особи та не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Відсутність документів, які засвідчують проживання у готелі ОСОБА_4 за авансовим звітом № ХТ 000019 позивачем не заперечується.

Відповідно до пп.4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону № 889 не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Згідно приписів п.9.10 ст.9 Закону № 889 податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме: а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Відповідно до пп.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Таким чином, суд вважає, що ДПІ у м.Херсоні обгрунтовано визначила позивачу зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб щодо документально не підтверджених виплат на проживання у готелі ОСОБА_4, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 р. № 000111705 є правомірним.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 08.05.2012 р. № 0003232200, № 0003212200 на суму 924178,01 грн., № 0003222200 на суму 693010 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 листопада 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6