Постанова № 27374175, 25.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року 2а-2809/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представників позивача - Біцюка В.С., Некряч Н.В.,

представника відповідача - Федорова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава"

до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 10.01.2012 № 0000012301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 22476,34 грн., з яких: 17981,11 грн. - за основним платежем; 4495,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 19.03.2012 № 0000062301, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6040,84 грн.;

від 10.01.2012 № 0000032301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 17981,11 грн. (за основним платежем) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2012 № 0000012301 покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" у складі ціни придбаних основних засобів (кранів мостових електричних однобалочних опорних). На думку податкового органу вказані господарські операції, за результатами здійснення яких сформовано податковий кредит, мали безтоварний (фіктивний) характер.

В основу податкового повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000062301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам (Товариству з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила світла", Товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація світлотехніка", Товариству з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна") у складі ціни придбаного товару (робіт, послуг), оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, ніякі товари контрагентами фактично не поставлялись, роботи (послуги) не виконувались, позивач у дійсності не мав на меті отримання послуг (робіт), а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань.

В основу податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 № 0000032301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. покладено дані акта перевірки про те, що позивач: у І кварталі 2011 року відніс до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; у ІІ кварталі 2011 року завищив суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, включивши до цього показника дані про від'ємне значення об'єкту оподаткування, що задеклароване ним за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року з урахуванням збитків, що виникли у позивача за результатами діяльності за попередні податкові періоди; у І, ІІ та ІІІ кварталах 2011 року відніс до складу валових витрат витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними: договори, що укладені з контрагентами, мали реальний характер - товар (крани мостові електричні однобалочні опорні) позивачем отримано та введено в експлуатацію, послуги (роботи) надані в повному обсязі й оплачені. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Позивач також стверджував, що у І кварталі 2011 року він самостійно, в межах встановленого законом строку позовної давності, виявив помилки, що містились у раніше поданих ним податкових деклараціях, та виправив їх шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року з відповідними уточненими показниками. При цьому, він правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник від`ємного значення об`єкта оподаткування за результатами діяльності за попередні податкові (звітні) періоди та І-й квартал 2011 року, а витрати, що віднесені ним до складу валових витрат, пов'язуються з його господарською діяльністю і підтверджуються документально.

Під час судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" є юридичною особою, що зареєстрована 07.12.1998 Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби. Також позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво електричних ламп та освітлюваного устаткування; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; діяльність автомобільного вантажного транспорту.

У грудні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 (акт перевірки від 23.12.2011 № 1038/23/30239245).

У наслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 17981,11 грн.;

підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на загальну суму 53589,43 грн., у тому числі: за травень 2010 року в сумі 12544,06 грн.; за серпень 2010 року в сумі 6099,87 грн.; за вересень 2010 року в сумі 580,03 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 3333,33 грн.; за листопад 2010 року в сумі 6155,14 грн.; за січень 2011 року в сумі 833,33 грн.; за лютий 2011 року в сумі 11964,00 грн.; за вересень 2011 року в сумі 12079,67 грн.;

підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за IV квартал 2010 року в сумі 78497,35 грн., за І квартал 2011 року в сумі 16295531,35 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 22997024,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 23057422,33 грн.;

підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 10866,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 року в сумі 4261,62 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 6604,38 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 17981,11 грн. ґрунтуються на твердженнях про неправомірне формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" у складі ціни придбаних основних засобів (кранів мостових електричних однобалочних опорних). На думку посадових осіб податкового органу, вказані господарські операції, за результатами здійснення яких сформовано податковий кредит, мали безтоварний (фіктивний) характер: ніякі товари контрагентами фактично не поставлялись, позивач у дійсності не мав на меті їх придбання, а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пунктів 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 53589,43 грн., ґрунтуються на твердженнях про неправомірне формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам (Товариству з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила світла", Товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація світлотехніка", Товариству з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна") у складі ціни придбаного товару (робіт, послуг). На думку посадових осіб податкового органу, вказані господарські операції, за результатами здійснення яких сформовано податковий кредит, мали фіктивний характер: ніякі товари контрагентами фактично не поставлялись, роботи (послуги) не виконувались, позивач у дійсності не мав на меті отримання послуг (робіт), а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 16295531,35 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 22997024,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 23057422,33 грн., оскільки позивач: у І кварталі 2011 року відніс до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; у ІІ кварталі 2011 року завищив суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, включивши до цього показника дані про від'ємне значення об'єкту оподаткування, що задеклароване ним за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року з урахуванням збитків, що виникли у позивача за результатами діяльності за попередні податкові періоди; у І, ІІ та ІІІ кварталах 2011 року відніс до складу валових витрат витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцію у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 10.01.2012 № 0000012301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 22476,34 грн., з яких: 17981,11 грн. - за основним платежем; 4495,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 10.01.2012 № 0000022301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств" на загальну суму 13582,51 грн., з яких: 10866,00 грн. - за основним платежем; 2716,51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 10.01.2012 № 0000032301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.;

від 11.01.2012 № 0000042301, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6041,84 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Київській області прийняла рішення від 19.03.2012 № 445/10/10-206/67-224, згідно з яким скаргу платника податків задовольнила частково, а саме:

податкові повідомлення-рішення від 10.01.2012 № 0000012301, № 0000032301 залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 № 0000042301 скасовано в частині застосовування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 № 0000022301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств" на загальну суму 13582,51 грн., з яких: 10866,00 грн. - за основним платежем; 2716,51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, скасовано.

У зв'язку з тим, що Державною податковою службою у Київській області податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 № 0000042301 скасовано в частині, Державною податковою інспекцію у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000062301, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6040,84 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що в основу податкових повідомлень-рішень від 10.01.2012 № 0000012301 (про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 17981,11 грн. за основним платежем) та від 19.03.2012 № 0000062301 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн.), що оскаржуються в даній справі, податковим органом покладено одні й ті ж обставини, а саме: формування позивачем податкового кредиту та заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам (Товариству з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила світла", Товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація світлотехніка", Товариству з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна") за господарськими операціями, які мають безтоварний (фіктивний) характер.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг), а також виготовив спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців, що містять дані про контрагентів позивача.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У квітні 2010 року позивач (постачальник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" договір поставки від 01.04.2010 № 1982/30/10, згідно з яким зобов'язувався постачати покупцеві електротовари власного виробництва. Так, у період з 01.04.2010 по 30.06.2011 позивач здійснив поставку товарів на користь вказаного покупця на загальну суму 5119653,89 грн., у тому числі: на суму 248674,89 грн. - за ІІ квартал 2010 року; на суму 1440669,00 грн. - за ІІІ квартал 2010 року; на суму 1618471,38 грн. - за ІV квартал 2010 року; на суму 818931,58 грн. - за І квартал 2011 року; на суму 992907,04 грн. - за ІІ квартал 2011 року.

З метою просування на ринок товарів позивача та збільшення обсягів їх продажу позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" два договори (від 01.04.2010 № 1982/30/10, та від 30.12.2010 № 638330) про надання консультацій.

Так, у квітні 2010 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (виконавець) укладено договір від 01.04.2010 № 1982/30/10 про надання консультацій, згідно з яким виконавець зобов'язувався з метою просування та збільшення обсягів продажу товарів, що поставляються замовником за договорами поставки, надавати замовнику інформаційні, маркетингові та інші послуги, а саме: розміщувати товар на окремих стелажах та площадках виконавця; формувати споживчий кошик покупця щоденно; здійснювати інформаційне обслуговування товарів, які постачаються замовником, та цільове опитування клієнтів, як фактичних так і потенційних; інформувати замовника щодо залишку товарів на стелажах гіпермаркету тощо.

Договором передбачено, що консультації надаються замовником в усній формі, факт надання консультацій підтверджується актом, складеним уповноваженими представниками сторін.

Розмір оплати послуг виконавця встановлено сторонами договору у відсотках від суми реалізованого товару за кожний квартал - шість відсотків від суми реалізованого товару (з урахуванням ПДВ), а в разі поставки замовником до мережі гіпермаркетів виконавця товару на загальну суму понад 3000000,00 грн. впродовж року, замовник сплачує виконавцю додаткову винагороду в розмірі одного відсотка від суми реалізованого товару. Договором також передбачено виплату виконавцю винагороди у фіксованих сумах в залежності від виду консультацій.

Як встановлено під час судового розгляду справи, за ІІ квартал 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" здійснило реалізацію товарів виробництва позивача на суму 9800,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - на суму 41530,00 грн., за ІV квартал 2010 року - на суму 1196400,00 грн.

Вартість консультаційних послуг виконавця, що надавались ним на підставі договору від 01.04.2010 № 1982/30/10 про надання консультацій, становить загальну суму 107290,00 грн., у тому числі: 588,00 грн. - за ІІ квартал 2010 року; 34918,00 грн. - за ІІІ квартал 2010 року; 71784,00 грн. - за ІV квартал 2010 року.

Факт надання виконавцем послуг на загальну суму 107290,00 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні та доданими до матеріалів справи письмовими доказами - актами виконання робіт (надання послуг) від 14.07.2010 КОМ/01-0005786 (вартість послуг 588,00 грн.); від 13.10.2010 КОМ/01-0009059 (вартість послуг 24918,00 грн.); від 13.10.2010 КОМ/01-0009058 (вартість послуг 5000,00 грн.); від 03.12.2010 КОМ/01-0011532 (вартість послуг 5000,00 грн.); від 17.01.2011 КОМ/01-0000291 (вартість послуг 71784,00 грн.), складеними уповноваженими представниками позивача і виконавця.

Крім того, на підтвердження факту надання консультаційних послуг позивач надав суду копії звітів виконавця щодо порівняння залишків, цін та торгових націнок в мережі гіпермаркетів "Епіцентр".

Оплата товару здійснювалась позивачем на підставі вказаних актів наданих послуг. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" кошти в сумі 107290,00 грн., у тому числі ПДВ - 17881,66 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни робіт сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" п'ять податкових накладних на загальну суму 107290,00 грн., у тому числі ПДВ - 17881,66 грн.

Суми податку на додану вартість (17881,66 грн.), що підтверджені податковими накладними, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, а також відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Кошти у сумі 89408,34 грн. (вартість послуг без ПДВ), сплачені в оплату за надані консультаційні послуги, позивач включив до складу валових витрат, а також відобразив у складі податкових декларацій з податку на прибуток за відповідні податкові (звітні) періоди.

У грудні 2010 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (виконавець) укладено договір від 30.12.2010 № 638330 про надання консультацій, згідно з яким виконавець зобов'язувався з метою забезпечення продажу товару, що поставляється замовником за договорами поставки, надавати замовнику консультації щодо: змін (у тому числі сезонних) на асортимент товару, що постачається замовником; можливості (спрямування, об'єму, напрямків) оптимального розподілу товару замовника у мережі гіпермаркетів виконавця; змін в асортименті товару з урахуванням реалізації та надходження на ринок нових видів товару; можливості (або напрямків) збільшення обсягу продажу товарів з урахуванням реалізації у вихідні або святкові дні; асортименту та можливості змін до нього з урахуванням специфіки реалізації товару у регіонах; переліку та асортименту супутніх товарів; коригування та/або оптимізації асортименту товару за наявності низької реалізації; обсягів продажу товару з урахуванням реалізації в період відкриття нових гіпермаркетів виконавця та в період свят; можливості підвищення зацікавленості кінцевого споживача до товару, який постачається замовником у мережу гіпермаркетів виконавця.

Договором передбачено, що консультації надаються замовником в усній або іншій формі, погодженій сторонами, факт надання консультацій підтверджується актом.

Розмір оплати послуг виконавця встановлено сторонами договору у відсотках від суми реалізованого товару за кожний місяць або квартал: п'ять, два відсотки або фіксована сума, в залежності від виду консультацій та розміру винагороди виконавця.

Як встановлено під час судового розгляду справи, за І квартал 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" здійснило реалізацію товарів виробництва позивача на суму 672400,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - на суму 1035400,00 грн.

Вартість консультаційних послуг виконавця, що надавались ним на підставі договору від 30.12.2010 № 638330 про надання консультацій, становить загальну суму 119546,00 грн., у тому числі: 47068,00 грн. - за І квартал 2011 року; 72478,00 грн. - за ІІ квартал 2011 року.

Факт надання виконавцем послуг на загальну суму 119546,00 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні та доданими до матеріалів справи письмовими доказами - актами виконання робіт (надання послуг): від 14.04.2011 КОМ/01-0003993 (вартість послуг 47068,00 грн.); від 31.08.2011 КОМ/01-0007221 (вартість послуг 72478,00 грн.), складеними уповноваженими представниками позивача і виконавця.

Крім того, на підтвердження факту надання консультаційних послуг позивач надав суду копії звітів виконавця щодо порівняння залишків, цін та торгових націнок в мережі гіпермаркетів "Епіцентр".

Оплата товару здійснювалась позивачем на підставі вказаних актів наданих послуг. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" кошти в сумі 119546,00 грн., у тому числі ПДВ - 12079,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни робіт сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" податкову накладну на суму 72478,00 грн., у тому числі ПДВ - 12079,67 грн.

Суми податку на додану вартість (12079,67 грн.), що підтверджена податковою накладною, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, а також відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Кошти у сумі 107466,33 грн. (вартість послуг без ПДВ), сплачені в оплату за надані консультаційні послуги, позивач включив до складу валових витрат, а також відобразив у складі податкових декларацій з податку на прибуток за І-й квартал, півріччя та 9 місяців 2011 року.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" суд зазначає наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" є юридичною особою, що зареєстрована 04.11.2009 Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією; основні види діяльності: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; консультування з питань комерційної діяльності й керування. Стан юридичної особи - зареєстрована.

У листопаді 2009 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" укладено договір від 01.11.2009 № 142/1 про надання маркетингових послуг. Згідно з вказаним договором, з урахуванням додаткових угод, виконавець зобов'язувався надати позивачу послуги по проведенню маркетингових акцій, а саме: організувати виставкову залу для зразків товару позивача та рекламних матеріалів на території виконавця (торгових точках, магазинах, торговій залі); провести семінар з просування товару позивача серед потенційних покупців, провести опитування потенційних покупців з метою дослідження преференцій споживачів; здійснити моніторинг цін освітлювального обладнання на ринку України та СНД.

Загальна вартість маркетингових послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" на підставі вказаного договору, становить 55210,62 грн.

Факт надання маркетингових послуг на загальну суму 55210,62 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні та доданими до матеріалів справи письмовими доказами - актами виконання робіт (надання послуг): від 27.04.2010 № 4/02 (вартість робіт - 20455,78 грн.); від 22.07.2010 № 4/02 (вартість робіт - 27742,78 грн.); від 18.10.2010 № 5/10 (вартість робіт - 7012,84 грн.), складеними уповноваженими представниками позивача і виконавця.

Крім того, на підтвердження факту надання маркетингових послуг позивач надав суду копію звітів виконавця: від 27.04.2010 щодо проведення семінарів по просуванню товарів серед потенційних покупців; від 22.07.2010 щодо проведення опитування потенційних покупців з метою дослідження преференцій споживачів; від 18.10.2010 щодо моніторингу цін освітлювального обладнання на ринку України та СНД.

В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" кошти на загальну суму 55210,62 грн., у тому числі ПДВ - 9201,78 грн., факт перерахування коштів підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, що міститься у матеріалах справи, та не заперечується сторонами.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" три податкових накладних на загальну суму 55210,62 грн., у тому числі ПДВ - 9201,78 грн.

Суми податку на додану вартість (9201,78 грн.), що підтверджена податковими накладними, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка", позивач включив до складу податкового кредиту за квітень, липень, жовтень 2010 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, а також відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідні податкові (звітні) періоди.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" суд зазначає наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Світлотехніка" є юридичною особою, що зареєстрована 22.11.1995 Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією; основний вид діяльності: оптова торгівля електропобутовими приладами. Стан юридичної особи - зареєстрована.

У серпні 2010 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сила світла" укладено договір від 02.08.2010 01/08 про надання маркетингових послуг. Згідно з вказаним договором, з урахуванням додаткових угод, виконавець зобов'язувався надати позивачу маркетингові послуги, а саме: організувати виставкову залу для зразків товару позивача та рекламних матеріалів на території виконавця (торгових точках, магазинах, торговій залі); забезпечити присутність зразків товару позивача у приміщеннях, визначених сторонами; надавати потенційним покупцям продукції позивача інформацію про нього та товар, що ним виробляється, у своїх друкованих або електронних джерелах інформації (прайс-листах, каталогах, буклетах тощо) із зазначенням артикулів та торгових найменувань товару; організовувати та проводити презентації та семінари серед потенційних покупців.

Вартість маркетингових послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Сила світла" на підставі вказаного договору, становить 3480,20 грн.

Факт надання маркетингових послуг на загальну суму 3480,20 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні та доданими до матеріалів справи письмовими доказами - актом виконання робіт (надання послуг) від 21.08.2010 № 11204 (вартість робіт - 3480,20 грн., у тому числі ПДВ - 580,03 грн.), складеним уповноваженими представниками позивача і виконавця.

Крім того, на підтвердження факту надання маркетингових послуг позивач надав суду копію звіту виконавця від 31.08.2010 щодо участі у виставці з Торговою маркою "Світові технології" виробництва ТОВ "Компанія "Вітава".

В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила світла" кошти в сумі 3480,20 грн., у тому числі ПДВ - 580,03 грн., факт перерахування коштів підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, що міститься у матеріалах справи, та не заперечується сторонами.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила світла" податкову накладну від 11.08.2010 на суму 3480,20 грн., у тому числі ПДВ - 580,03 грн.

Суми податку на додану вартість (580,03 грн.), що підтверджена податковою накладною, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Сила світла", позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2010 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, а також відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний податковий (звітний) період.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сила світла" суд зазначає наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Сила світла" є юридичною особою, що зареєстрована 04.11.2009 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією; основні види діяльності: неспеціалізована оптова торгівля; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; електромонтажні роботи; виробництво електричного освітлювального устаткування. Стан юридичної особи - зареєстрована.

У березні 2010 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" (постачальник) укладено договір від 02.08.2010 № 2-16/10 на поставку та монтаж, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність обладнання (кран мостовий електричний однобалковий опорний CBU-10-165), а також виконати роботи з монтажу обладнання та введення в експлуатацію.

Загальна сума договору становить 182695,20 грн. (у тому числі ПДВ - 30449,20 грн.), з яких: 166596,00 грн. - вартість обладнання (крану); 16099,20 грн. - вартість монтажних робіт.

Факт поставки обладнання (крану мостового електричного однобалкового опорного CBU-10-165), а також виконання робіт з монтажу обладнання та введення в експлуатацію підтверджується дослідженими у судовому засіданні та доданими до матеріалів справи письмовими доказами: видатковою накладною від 23.09.2012 № 1; технічними паспортами на кран мостовий електричний однобалковий опорний CBU-10-165; свідоцтвом про приймання від 30.05.2010; актом від 23.09.2010 № 2 здачі-приймання робіт (надання послуг) з монтажу підкранового шляху, складеним уповноваженими представниками позивача і виконавця; актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року за формою КБ-2в, складеним уповноваженими представниками позивача і виконавця; дозволом № 3030.12.32 на експлуатацію крану мостового електричного однобалкового опорного CBU-10-165, виданим Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві; висновком експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання № 074.02.2.02-1042.12, виданим ТОВ "Компанія "Вітава", документацією технічного обстеження крану мостового електричного однобалкового опорного CBU-10-165.

В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" кошти в 182695,20 грн., у тому числі ПДВ - 30449,20 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, що містяться у матеріалах справи, та не заперечується сторонами.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" вісім податкових накладних на загальну суму 182695,20 грн., у тому числі ПДВ - 30449,20 грн.

Суми податку на додану вартість (30449,20 грн.), що підтверджена податковими накладними, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна", позивач включив до складу податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень, вересень 2010 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, а також відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові (звітні) періоди.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" суд зазначає наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" є юридичною особою, що зареєстрована 30.08.2007 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією; основні види діяльності: виробництво підіймально-транспортного устаткування; ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування. Стан юридичної особи - зареєстрована.

Перевіряючи твердження податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат у І кварталі 2011 року витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, суд встановив наступне.

Як пояснив позивач, що також підтверджується матеріалами справи, у попередніх податкових (звітних) періодах (IV-му кварталі 2008 року, ІІ-му кварталі 2009 року, ІІІ-му кварталі 2009 року; І-му кварталі 2010 року; ІІІ-му кварталі 2010 року) через помилку він занизив показник від`ємного значення об`єкта оподаткування (збитки).

Позивач виправив помилки, що містились у раніше поданих ним податкових деклараціях, обравши спосіб зазначення уточнених показників у декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року.

Так, як відображено в акті перевірки від 23.12.2011 № 1038/23/30239245, позивач до рядку 05.02 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" Декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року включено суму 16157214,00 грн. у зв'язку з не включенням витрат від перерахунку заборгованості по кредитам у валюті за IV-й квартал 2008 року в сумі 5888909,83 грн., за ІІ-й квартал 2009 року - в сумі 3777255,30 грн., за ІІІ-й квартал 2009 року - в сумі 6491048,82 грн.

Як убачається з акта перевірки від 23.12.2011 № 1038/23/30239245, посадові особи Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби під час проведення перевірки позивача ухилились від перевірки первинних фінансово-господарських документів, що підтверджують факт виникнення збитків від перерахунку позивачем заборгованості по кредитам у валюті (курсових різниць) у минулих податкових (звітних) періодах, та зробили висновок, що у І-му кварталі 2011 року витрати не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Представник податкового органу пояснив суду, що діяльність позивача у минулих податкових (звітних) періодах, у яких виникли збитки, вже перевірялась податковим органом (акт перевірки від 24.09.2010 № 595/23/30239245, т. 2, а.с. 14) і за результатами перевірки порушень чи помилок у формуванні позивачем валових витрат не виявлено. При цьому, в акті перевірки зроблено запис про те, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані під час перевірки, є достовірними, надані у повному обсязі, додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевірявся, відсутні.

Однак, як убачається зі скарги від 16.12.2010 № 485/12 на податкові повідомлення-рішення за результатами згаданої перевірки (т. 8, а.с. 88 зв. бік), поданої до Державної податкової адміністрації Київської області, позивач вказував, що посадовими особами податкового органу "навмисно не відображені в повному обсязі витрати, які не включені до податкових декларацій перевіряємого періоду: від'ємна курсова різниця по заборгованості за кредитами та позиками в іноземній валюті, різниця, яка виникла в наслідок визначення балансової вартості валюти при оплаті товарів іноземним постачальникам, першою подією яких було оприбуткування товарів, відсотки, сплачені по договору позики".

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Славутичі Київської області на підставі акта перевірки від 24.09.2010 № 595/23/30239245, були скасовані Державною податковою адміністрацією Київської області згідно з рішенням від 08.02.2011 № 283/10/28-017/375-147 (т. 8, а.с. 81), прийнятим за результатами розгляду скарги позивача. При цьому, Державна податкова адміністрація Київської області вказала в рішенні, що в акті перевірки не зазначено, відповідно до яких первинних документів було встановлено завищення валових витрат та зроблено висновок про те, що акт не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205.

З'ясовуючи правомірність декларування витрат, що виникли у позивача в минулих податкових (звітних) періодах, та економічну суть збитків, судом встановлено, що у квітні 2006 року між позивачем (позичальник) і нерезидентом компанією Intersvet Lighting Technologies Production Limited (Республіка Кіпр) укладено договір позики від 12.04.2006 (з урахуванням доповнень до договору), згідно з яким позивач одержав позику в сумі 10000000,00 Євро на термін до 11 листопада 2017 року зі сплатою 5,25 процента річних.

Факт надання позики, правомірність відображення в бухгалтерському обліку заборгованості в іноземній валюті за основним зобов'язанням та процентами, перерахунок цієї заборгованості в національну валюту та результат такого перерахунку (доход або збитки від зміни курсу валюти) підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями договору позики, виписками по банківському рахунку позивача, відкритому в ПАТ "УкрСибБанк", розрахунками, а також бухгалтерськими довідками та іншими первинними документами бухгалтерського обліку.

За результатами дослідження первинних фінансово господарських документів суд дійшов висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитки), що виникли у IV-й кварталі 2008 року, ІІ-й кварталі 2009 року, ІІІ-й кварталі 2009 року, становить суму 16157214,00 грн. і підтверджується документально.

Перевіряючи твердження податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат у ІІ кварталі 2011 року від`ємного значення об`єкта оподаткування за результатами діяльності за попередні податкові (звітні) періоди та І-й квартал 2011 року, суд встановив наступне.

Перевіркою встановлено, що згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року позивачем завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на суму 6732922,00 грн., що утворилось у зв'язку із включенням до цього показника даних про від'ємне значення об'єкту оподаткування, що задеклароване позивачем за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року з урахуванням збитків, що виникли у позивача за результатами діяльності за попередні податкові (звітні) періоди.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, суд витребував у позивача письмове пояснення з приводу економічної суті господарських операцій, що призвели до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитків), копії первинних документів, що підтверджують правомірність формування валових витрат за цими господарськими операціями у попередніх податкових періодах, а також копії податкових декларацій, в яких позивач задекларував ці показники.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що до складу валових витрат у ІІ кварталі 2011 року у сумі 6732922,00 грн. позивач включив показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами 2010 року у сумі 3232336,00 грн., а також 3500587,00 грн., що дорівнюють 80 відсотків збитків за результатами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлові Технології Україна" за 2010 рік, яке у 2010 році було приєднано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" (факт приєднання підтверджується наявними в справі доказами).

Дотримуючись принципу офіційного з'ясування обставин справи, суд дослідив представлені позивачем первинні господарські документи, що підтверджують правомірність віднесення до валових витрат суми 6732922,00 грн., та дійшов висновку, що витрати підтверджуються документально і пов'язуються з господарською діяльністю позивача. Таким чином, віднесення позивачем вказаних сум до складу валових витрат, показник яких вплинув на формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у попередніх податкових періодах, вчинено на законних підставах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів, а з 01.01.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам в оплату за придбані товари (роботи, послуги), а також формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам позивача у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки, на думку податкового органу, господарські операції мали "безтоварний" (фіктивний) характер, ніякі товари (роботи, послуги) позивачем фактично не придбавались, укладені з контрагентами угоди є нікчемними, тому формування валових витрат і податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Так, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність (фіктивність) господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факти придбання позивачем товарів (робіт, послуг) та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та іншими платіжними чи розрахунковими документами.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент виникнення спірних правовідносин визначались Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів та надання послуг (фіктивність господарських операції) у судовому засіданні були спростовані.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 17981,11 грн., а також завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 53589,43 грн., є безпідставними, а тому податкові повідомлення рішення від 10.01.2012 № 0000012301 (про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 22476,34 грн., з яких: 17981,11 грн. - за основним платежем; 4495,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 19.03.2012 № 0000062301 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6040,84 грн.), є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

У період до 31 березня 2011 року платники податку на прибуток підприємств, об'єкт, база та ставки оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94-ВР), а з 1 квітня 2011 року -відповідними положеннями Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що кошти сплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", Товариству з обмеженою відповідальністю "Сила світла", Товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація світлотехніка", Товариству з обмеженою відповідальністю "Кран Сервіс Україна" в оплату за товар (роботи, послуги), є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", податковим органом суду не наведено і не доведено.

Враховуючи недоведеність тверджень податкового органу про відсутність факту поставки товарів (надання послуг), висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат, також про заниження податку на прибуток підприємств є безпідставними.

З приводу віднесення до складу валових витрат внаслідок перерахунку заборгованості в іноземній валюті, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 7.3.2 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку (підпункт 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону №334/94-ВР).

При цьому, для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміється: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.

Як вже зазначалось судом, розмір від'ємної курсової різниці, що виникла внаслідок перерахунку заборгованості за позикою в іноземній валюті як різниці між балансовою вартістю валюти та перерахунку заборгованості на останній день податкового (звітного) періоду, підтверджується документально.

З приводу правомірності виправлення помилок, самостійно виявлених платником податків у раніше поданій податковій звітності, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

В силу пункту 50.3 статті 50 Податкового кодексу України в разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, виявлення платника податків помилок у раніше поданій податковій звітності не позбавляє його права подати до податкового органу в межах 1095 днів уточнюючий розрахунок або податкову декларацію що містить уточнені показники, в податковому (звітному) періоді, в якому такі помилки було виявлено.

Це означає, що висновки податкового органу про незаконне завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 16295531,35 грн., що сталося внаслідок включення до складу валових витрат збитків минулих періодів, які виникли внаслідок перерахунку заборгованості в іноземній валюті, та виправлення помилок, самостійно виявлених платником податків у раніше поданій податковій звітності, є неправомірними.

З приводу тверджень податкового органу про незаконне формування позивачем показника від'ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за результатами діяльності за попередні податкові (звітні) періоди та за І-й квартал 2011 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (пункту 16.4 статті 16.4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що в частині внесених змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" набрав чинності з 1 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відтак, від'ємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою частиною витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Наведені вище норми не містять обмежень щодо формування об'єкту оподаткування за ІІ-й квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, здійснених у першому кварталі 2011 року, та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І-го кварталу 2011 року з 2010 року.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І-му кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих за 2010 рік, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ-й квартал 2011 року.

Під час судового розгляду встановлено, що податковий орган: не взяв до уваги обставини щодо правомірності формування позивачем валових витрат у минулих податкових періодах; правильності визначення та декларування показника від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та І-й квартал 2011 року; невірно з'ясував зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та прийняв незаконне податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області від 10.01.2012 № 0000032301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн., є безпідставним і підлягає скасуванню.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби:

від 10.01.2012 № 0000012301, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 22476,34 грн., з яких: 17981,11 грн. - за основним платежем; 4495,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 10.01.2012 № 0000032301, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23057422,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.;

від 19.03.2012 № 0000062301, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53589,43 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6040,84 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вітава" витрати по сплаті судового збору в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "30" жовтня 2012 р.