Рішення № 27369028, 15.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/3157/12 15.10.2012 15.10.2012 15.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/2152/12 Суддя першої інстанції - Якименко Л. М.

Категорія 45 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої - Кутової Т.З.,

Суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Дубовій К.В.,

за участю - представника відповідача - Ульянова О.В., представника третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 року по цивільній справі

за позовом

ОСОБА_4

до

Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області, за участю третьої особи Відділу Державного комітету земельних ресурсів у Доманівському районі Миколаївської області

про визнання права на отримання грошової компенсації у зв'язку з припиненням права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення коштів за відчужену земельну ділянку.

Позивач зазначав, що він є громадянином Республіки Молдова. В 2005 році він успадкував земельну ділянку розміром 15,94 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Володимирівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області а у 2007 році отримав державний акт на землю. Рішенням суду від 05 березня 2010 року його право власності на вказану земельну ділянку припинено, а виданий на його ім'я державний акт визнаний таким, що втратив чинність.

Посилаючись на викладене та на ст. 348 ЦК України, просив стягнути з відповідача на його користь кошти за відчужену земельну ділянку, що належала йому на підставі державного акту на праві власності на землю від 30 липня 2007 року.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати його право на отримання грошової компенсації за земельну ділянку, що перебувала у його власності.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 22 травня 2012 року позовну заяву ОСОБА_4 до Доманівської райдержадміністрації Миколаївської області про стягнення коштів за примусове відчуження земельної ділянки залишено без розгляду.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за громадянином Республіки Молдова ОСОБА_4 право на отримання суми виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з примусовим відчуженням земельної ділянки розміром 15,94 га ріллі, розташованої в межах території Володимирівської сільської ради, Доманівського району Миколаївської області.

В апеляційній скарзі Доманівська районна державна адміністрація Миколаївської області, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.

Право вибору способу захисту, передбаченого законом належить особі, яка звернулася за захистом свого права (ст.ст.3,4,11 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 1 вересня 2006 року, виданими державним нотаріусом Першої первомайської нотаріальної контори Миколаївської області, ОСОБА_4 є спадкоємцем права на земельні частки (паї) у розмірах по 8,46 в умовних кадастрових гектарах КСП ім. Шевченка після смерті його діда - ОСОБА_6 (а.с.15,16).

Згідно копії паспорту ОСОБА_4 є громадянином Республіки Молдова (а.с.7).

Розпорядженням Доманівської райдержадміністрації від 26 квітня 2007 року №207, ОСОБА_4 30 липня 2007 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 15,94 га, розташовану в межах території Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 5 березня 2010 року право власності ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку припинено та визнано державний акт на право власності на землю таким, що втратив чинність (а.с.8-10).

На виконання вказаного вище рішення суду, розпорядженням Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області №32 від 24 січня 2011 року земельну ділянку, що належала ОСОБА_7 передано у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства (а.с.18).

В силу положень статті 348 ЦК України, якщо майно не відчужене власником у встановлений законом строк, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з відчуженням майна.

Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Таким чином, вказана норма встановлює право попереднього власника на отримання ним відповідної суми замість власності, яка йому належала.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_4 слідує, що він претендує на отримання зазначеної суми.

Між тим, відповідних позовних вимог позивачем не заявлено в зв'язку з їх уточненням. Уточненні ж позовні вимоги про визнання права на отримання грошової компенсації не відповідають положенням наведених вище нормам матеріального та процесуального права. Оскільки право на отримання грошової суми у випадках встановлених положеннями ст. 348 ЦК України на яке посилається позивач, вже встановлено законом і не потребує додаткового його визнання за рішенням суду.

Тоді, в разі пред'явлення належних позовних вимог, позивачу в судовому засіданні необхідно довести лише наявність підстав з якими закон пов'язує виплату вказаних сум.

Крім того, суд визнав право позивача на отримання суми виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з примусовим відчуженням. Однак, таке суперечить обставинам справи з яких вбачається, що продажу земельної ділянки не відбувалося і такий спосіб захисту своїх прав позивач не зазначав.

Таким чином, звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивачем невірно вибрано спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів згідного до вимог ст. 11-16 ЦК України.

На зазначені обставини місцевий суд належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, що не перешкоджає зверненню позивача з позовом у спосіб встановлений законом.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області - задовольнити частково.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права на отримання грошової компенсації за примусове відчуження земельної ділянки - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: