Рішення № 27368016, 29.10.2012, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/3601/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

секретаря Курко М.М., Мороз М.М.

з участю прокурора Кормила Р.О., Чижовського С.Б.

представника АТ «Державний Ощадний банк України» - Сеніва І.В.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач справу за позовом Прокурора Тлумацького району в інтересах АТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тлумацького району звернувся в суд в інтересах АТ «Державний Ощадний банк України» з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ТВБВ № 10008/049 філії - Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в сумі 22192,78 грн., в т.ч. 11346,12 грн. - сума простроченого боргу, 7986,48 грн. - сума прострочених відсотків, 2860,18 грн. - пеня.

В судовому засіданні представник позивача Сенів І.В. та прокурор позов підтримали, просили стягнути з відповідача на користь ТВБВ № 10008/049 філії - Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі 22192,78 грн., в т.ч. 11346,12 грн. - сума простроченого боргу, 7986,48 грн. - сума прострочених відсотків, 2860,18 грн. - пеня, судові витрати по розгляду справи покласти на відповідача. Пояснили, що 24.04.2008 р. між ВАТ «Ощадний банк України» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № 107, додаткову угоду № 1 від 08.09.2008 р., додаткову угоду № 2 від 29.04.2010 р., згідно з яким банк надав відповідачу кредит у сумі 150 000,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути кредитні кошти згідно графіку, який є невід'ємним додатком до договору. Проте свої зобов'язання належним чином не виконував, у результаті чого у нього виникла заборгованість перед банком.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву, проте в судовому засіданні він уточнив, що мав намір подати заперечення на позов. У зв'язку з цим відповідачем відповідно подані заперечення проти позову. В запереченні на позов та в судовому засіданні під час дачі пояснень відповідач фактично визнав те, що кредит був йому наданий, він не заперечує проти суми основного боргу та нарахованих відсотків, але у зв'язку з тим, що він у 2005 р. отримав травму та довго лікувався, не має можливості сплатити пеню за неналежне виконання своїх обов'язків перед банком. Вважає, що пеня нарахована необґрунтовано, оскільки він не має змоги її сплатити. Також в судовому засіданні ОСОБА_2 визнав, що надані позивачем розрахунки основного боргу, відсотків та пені, проведені правильно та відповідно до кредитного договору. В поданих запереченнях на позов просив суд прийняти рішення, яким скасувати нараховану позивачем пеню та зобов'язати позивача реструктуризувати заборгованість по кредиту в сумі 11346,12 грн. та 7986,48 грн. на весь період дії кредитного договору, тобто до 24.06.2018 р. Проте в судовому засіданні, під час судових дебатів, визнав суму основного боргу та суму нарахованих відсотків за користування кредитом та просив скасувати нараховану пеню.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника банку та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

24.04.2008 р. між ВАТ «Ощадний банк України» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № 107, Додаткову угоду № 1 від 08.09.2008 р. та Додаткову угоду № 2 від 29.04.2010 р. (а.с. 3-7, 49) згідно з якими банк надав відповідачу кредит у сумі 150 000,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути кредитні кошти згідно графіку, який є невід'ємним додатком до договору (а.с. 50, 51). ОСОБА_2 отримав кошти готівкою, що підтверджується прибутково-видатковими касовими ордерами № 5548 від 24.06.2008 р. та № 7640 від 18.09.2008 р., в яких він власноручно розписався (а.с. 47, 48). Відповідно до п. 1.1 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних та інші платежі, передбачені договором. За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів, передбачених кредитним договором, позичальник зобов'язується сплати на користь банку пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення (п. 5.2 Кредитного договору).

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 щодо повернення отриманих кредитних коштів, між ним та ВАТ «Ощадний банк України» 24.06.2008 р. було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).

Проте як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем ОСОБА_2, він свої зобов'язання щодо вчасного та повного повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом не виконував, що зумовило виникнення заборгованості відповідача перед банком за основною сумою кредиту, відсотками за користування кредитом, а також призвело до нарахування пені за порушення відповідачем зобов'язань перед банком.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносно за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки та відшкодування збитків.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись повідомлення з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, в т.ч.: 26.03.2012 р., 21.06.2012 р., що підтверджується копіями повідомлень та поштовими квитанціями (а.с. 14-15). Проте ОСОБА_2 розрахунок з банком не провів, заборгованість перед банком не погасив. Даний факт підтверджений як матеріалами справи, так і поясненнями відповідача та позивача.

Отже, до стягнення з ОСОБА_2 на користь банку підлягає заборгованість за кредитним договором в сумі 19332,60 грн., в т.ч. 11346,12 грн. - сума простроченого боргу, 7986,48 грн. - сума прострочених відсотків.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка. Відповідно до ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору № 107 від 24.06.2008 р., за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Оскільки ОСОБА_2 був порушений графік проведення розрахунків за вказаним договором, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом, йому була нарахована пеня в сумі 2860,18 грн. за період з 26.10.2011 р. по 22.07.2012 р. Розрахунок пені був перевірений відповідачем. Також в судовому засіданні ОСОБА_2 ствердив, що наданий позивачем розрахунок пені проведений правильно та відповідає умовам кредитного договору. Проте він не погоджується сплатити пеню, оскільки вважає, що його хвороба є підставою для її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків кредитора, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

В судовому засіданні було з'ясовано, що з 20.12.2007 р. по 07.09.2008 р. відповідач перебував на обліку у Тлумацькому районному центрі зайнятості як безробітний, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с.77). З 08.09.2008 р. і по даний час ОСОБА_2 не працює. Проте посилання відповідача на те, що він в результаті травми у 2005 р. втратив роботу, не може працювати та постійно хворіє, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами. Але з врахуванням того, що відповідач з вересня 2008 р. не працює, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, нарахованої за порушення ним зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом на 50%, стягнувши з відповідача пеню в сумі 1430,09 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

На підставі ст.ст. 12, 526, 554, 610-611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ТВБВ № 10008/049 філії - Івано-Франківського обласного управління ВАТ «Ощадний банк України» ( р/р 3739650012868, МФО 336503, код 09336500) заборгованість за кредитним договором в сумі 20762,69 грн., в т.ч. 11346,12 грн. - суму простроченого боргу, 7986,48 грн. - суму прострочених відсотків, 1430,09 грн. - пені.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (код ЄДРПОУ 37831044, р/р 31218206700451, МФО 836014, УДК в Тлумацькому районі) 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.) судового збору.

В задоволенні позовних вимог Прокурора Тлумацького району в інтересах АТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення пені в сумі 1430,09 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча У.Ю. Луковкіна