Рішення № 27364698, 08.11.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/2204/12 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,

прокурора прокуратури м. Судака - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_3, треті особи - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака звернувся в жовтні 2012 року до суду в інтересах держави в особі Судацької міської ради з позовом до ОСОБА_3, треті особи - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (далі - Інпекція ДАБК в АРК), Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака» (далі - КРП «БРТІ м. Судака»), про визнання права власності за територіальною громадою м. Судака в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 0,06 га., яка є власністю територіальної громади м. Судака та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Автономна Республіка Крим, які складаються з будівлі літер «А-2» загальною площею 460,9 кв.м. та господарських споруд: тераси літер «а» площею забудови 104,0 кв.м., господарського блоку літер «Б-2» загальною площею 102,6 кв.м., господарського блоку літер «В» площею забудови 36,7 кв.м., навісу літер «Г» площею забудови 20,6 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Судака та розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться самочинно збудовані ОСОБА_3 спірні об'єкти нерухомого майна.

Вважаючи право територіальної громади м. Судака, як власника комунальної власності, порушеним прокурор звернувся до суду з вказаним позовом.

Прокурор прокуратури м. Судака ОСОБА_1, представник Судацької міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги пітримали, наполягали на їх задоволенні, вважаючи, що саме в такий спосіб право територіальної громади м. Судака підлягає захисту.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник Інспекції ДАБК в АРК, представник КРП «БРТІ м. Судака» в судове засідання не з'явилися, надали письмові пояснення та просили розглянути справу за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0,06 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності територіальній громаді м. Судака та рахується за землями Судацької міської ради, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему м. Судака (арк. справи 55).

Згідно технічної інвентаризації, здійсненої КРП «БРТІ м. Судака» станом на 12 січня 2011 року на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться будівля літер «А-2» загальною площею 460,9 кв.м. та господарські споруди: тераса літер «а» площею забудови 104,0 кв.м., господарський блок літер «Б-2» загальною площею 102,6 кв.м., господарський блок літер «В» площею забудови 36,7 кв.м., навіс літер «Г» площею забудови 20,6 кв.м. (арк. справи 6-16).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, складеного 07 серпня 2012 року в присутності ОСОБА_3, встановлено, що на земельній ділянці, приблизною площею 0,06 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташовані самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна (арк. справи 17, 18-20).

Будь-які документи щодо відповідності будівель технічним нормам і правилам, на день розгляду справи суду не надані.

Згідно із ст.ст. 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частин першої та другої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Разом із тим частинами третьою та четвертою статті 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

При цьому власник земельної ділянки набуває право власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК), що передбачено роз'ясненнями, викладеними в п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Статтями 26, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належать до компетенції сільських селищних, міських рад та їх виконавчих органів.

З урахуванням вказаних приписів законів, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, встановивши, що власником земельної ділянки, на якій збудовано спірний об'єкт нерухомості, є територіальна громада м. Судака, а нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, не порушує права інших осіб, суд вважає, що підстави, на які посилається позивач, є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не може взяти на себе відповідальність за правильне інженерно-конструктивне поєднання між собою будівельних матеріалів і конструкцій відповідно то технологічних процесів, результатом яких є створення нерухомого майна, за те, що створені будівлі та споруди, відповідають державним будівельним стандартам, нормам і правилам, за відповідність матеріалів, виробів і конструкцій, які використані при самочинному будівництві нерухомого майна, державним стандартам, технічним умовам та технологічним регламентам, за забезпечення у створеній будівлі (добудові), споруді необхідної міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.

При такому положенні, суд не може не враховувати необхідність отримання належного дозволу на будівництво, дозволу на виконання проектно-пошукових робіт, належно затвердженого проекту, введення спірних самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна в експлуатацію за актом та додержання забудовником інших будівельних норм і правил, в тому числі передбачених, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 22 вевресня 2004 № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

За таких обставин, рішення суду про визнання за територіальною громадою м.Судака в особі Судацької міської ради права власності на спірні самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна не позбавляє їх власника необхідності здачі в експлуатацію та державної реєстрації вказаного майна, в розумінні приписів ст. 331 ЦК України, ст.ст. 24, «29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.18 Закону України «Про основи містобудування» та інших правових актів, які регулюють правовий режим самочинного будівництва.

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 3219,00 грн., виходячи з вартості спірного майна.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позову заяву прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_3, треті особи - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака», про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за територіальною громадою м. Судака в особі Судацької міської ради Автономної Республіки Крим право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 0,06 га., яка є власністю територіальної громади м. Судака та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Автономна Республіка Крим, які складаються з будівлі літер «А-2» загальною площею 460,9 кв.м. та господарських споруд: тераси літер «а» площею забудови 104,0 кв.м., господарського блоку літер «Б-2» загальною площею 102,6 кв.м., господарського блоку літер «В» площею забудови 36,7 кв.м., навісу літер «Г» площею забудови 20,6 кв.м., згідно технічної інвентаризації, здійсненої станом на 12 січня 2011 року Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Судака».

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Судацьким МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 19 листопада 1999 року), в дохід держави судовий збір у розмірі 3219,00 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКУ, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М. Сич