Ухвала суду № 27363905, 06.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3351/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гриньковська Н.Ю.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"06" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

УПФ України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за період з 26.04.2012 по 26.06.2012 на загальну суму 34649 грн. 31 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»зареєстроване як юридична особа 14.11.1995 виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний номер 03115436.

На обліку в управліннях Пенсійного фонду перебуває 8 осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, як колишні працівники відповідача.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача за квітень 2012 у сумі 12815,55грн., за травень 2012 у сумі 10514,53грн., за червень 2012 у сумі 11319,23грн. Понесені витрати підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідні місяці 2012 року, які були направлені та отримані відповідачем.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем повністю виконано свій обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що призначені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, за період з 26.04.2012 по 26.06.2012 в сумі 34649,31грн.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що зазначені кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення, тобто без урахування призначення платежу у вищевказаних платіжних дорученнях; що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини які мають значення для справи.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР») платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів України від 05.11.1991 №1788-ХІІ, від 26.06.1997р. №400/97-ВР, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»на виконання вимог УПФ України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області платіжними дорученнями: № 379 від 19.04.2012 на суму 14130,55грн., № 469 від 18.05.2012 на суму 11829,53 грн. та № 587 від 20.05.2012 на суму 12634,23 грн., сплатило позивачеві 38594,31 грн., із призначенням платежу: відшкодування пільгової пенсії за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

При детальному вивченні розрахунків пенсійного фонду по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача за період: квітень-червень 2012р. та платіжних доручень про сплату вказаних витрат судом встановлено, що сума відшкодування по кожному вказаному пенсіонеру у зазначених платіжних дорученнях відповідає сумі місячного розміру по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам за вказаний період (а.с.5,7,9).

Позивачем вищевказані суми не були спрямованні на погашення заборгованості за минулі періоди, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України належить виключно платнику.

Отже, вказане вище свідчить про погашення відповідачем сум, які є предметом спору по даній справі та вказує на неправомірність дій позивача, щодо зміни призначення платежу.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.