Ухвала суду № 27363863, 04.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"04" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/572/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Авіком Рівне " до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) від 08.02.2012 року №0000442342, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42431 грн. основного платежу і 10607,75 грн. штрафних санкцій та від 08.02.2012року №0000452342, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33945 грн. основного платежу і 8486,25 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовував тим , що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки базуються на безпідставних висновках акту про результати планової виїзної перевірки ДП "Авіком Рівне" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р. №1328/23-100/30559953 від 11.11.2011р. та рішенні ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги ДП "Авіком Рівне" вих. №160/25-16/592 від 03.02.2012р. В акті про результати планової виїзної перевірки ДПІ у м. Рівне та рішенні про результати розгляду скарги ДПС у Рівненській області вказується на завищення позивачем, всупереч вимогам чинного законодавства, податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 33945 грн. за серпень 2010 р. та безпідставне віднесення на валові витрати вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів), отриманих від ТОВ "Прістекс ЛТД" (код ЄДРПОУ 37144380) на суму 169724 грн. Також зазначив, що є хибними висновки відповідача про безтоварність операцій між ДП "Авіком Рівне" та ТОВ "Прістекс ЛТД", оскільки станом на момент укладення та виконання договору купівлі-продажу ТОВ "Прістекс ЛТД" перебувало на податковому обліку, було платником податку на додану вартість, а подальше припинення державної реєстрації ТОВ "Прістекс ЛТД" у серпні 2011 року саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 08.02.2012 року № 0000442342 та від 08.02.2012 року № 0000452342.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ "Прістекс ЛТД" укладено договір купівлі-продажу №04-08-10 від 04.08.2010р., згідно якого останнє зобов'язувалося передати у власність позивача нафтопродукти, а позивач зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити.

На виконання умов договору ТОВ "Прістекс ЛТД" 05.08.2010р. поставив позивачу нафтопродукти (бензин А-76) у кількості 34520 л/24302 кг на суму 203668,00грн, в т.ч. ПДВ 33944,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-727 від 05.08.2010р. та податковою накладною №РН-727 від 05.08.2010р. Якість бензину марки А-76 підтверджується сертифікатом відповідності №UA1.007.001841210, терміном дії з 11.03.2010р. по 10.03.2012р.

Перевезення нафтопродуктів (бензину А-76) від продавця ТОВ "Прістекс ЛТД" до покупця ДП "Авіком Рівне" здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 05.08.2010р., перевізник - ТОВ "Прістекс ЛТД".

Надходження нафтопродуктів позивачу підтверджується актом зливу цистерни по нафтобазі ДП "Авіком Рівне" від 05.08.2010р.

Отримавши рахунок-фактуру №РН-727 від 05.08.2010р. та оприбуткувавши вказаний товар, позивач протягом 16.08.2010р.-21.08.2010р. здійснив повну оплату вартості товару, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Придбані від ТОВ "Прістекс ЛТД" нафтопродукти позивач використав у власній господарській діяльності, а саме: продав їх своїм контрагентам ТОВ "ВВА", фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, ПП "Фірма РОМ", ПП "ТНЛ Арпир", що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Отримавши від ТОВ "Прістекс ЛТД" видаткові та податкові накладні, ТТН на відпуск нафтопрoдуктів, що засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до валових витрат витрати щодо придбання вказаного товару у сумі 42431 грн., а податок на додану вартість у сумі 33945 грн., сплачений в його ціні - до податкового кредиту з податку на додану вартість звітного періоду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999р. №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 3 Закону №996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у підприємства первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції , що чинним законодавством, на яке посилається відповідач в акті перевірки, не встановлено обов'язку позивача, як вантажоотримувача, мати в наявності дорожні (подорожні) листи, адже вказані документи складаються лише в одному екземплярі і лише з метою обліку роботи автомобіля та водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, а типова форма дорожнього листа не передбачає підписання цього документа вантажоодержувачем, а тому позивачем надано належні первинні документи обліку, які підтверджують вчинення господарської операції між ДП "Авіком Рівне" та ТОВ "Прістекс ЛТД".

Крім того, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.03.2012р. державна реєстрація заснування ТОВ "Прістекс ЛТД", як юридичної особи, була проведена 11.06.2010р., а запис щодо припинення юридичної особи був внесений державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради до реєстру 29.08.2011р.

Відповідно ч. 1 ст.18 та ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. №755-IV (зі змінами та доповненнями) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ "Прістекс ЛТД" було зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі та, як наслідок, такі відомості могли бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи , наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Авіком Рівне " пров.Робітничий, 5,м.Рівне,33009

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023