Рішення № 27363707, 09.11.2012, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 434/1334/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2012 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого -судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гук С.Р.,

представника позивача Шишкіна В.М.,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи Демур Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, третя особа -служба у справах дітей П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и в:

26.07.2012 р. ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13.12.2006 р. у розмірі 47110,31 грн. звернути стягнення на АДРЕСА_1 та земельну ділянку шляхом продажу цього предмету іпотеки з укладанням від імені Банку договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані і проживають в будинку, знявши їх з реєстраційного обліку та стягнути понесені судові витрати, обгрунтовуючи позов тим, що 13.12.2006 р. ОСОБА_3 уклав з Банком кредитний договір і отримав кредит у сумі 30600,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.12.2026 р., однак відповідач умови договору не виконує, тому станом на 04.07.2012 р. має заборгованість. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором 13.12.2006 р. укладено договір іпотеки і відповідачі надали в іпотеку будинок загальною площею 50,40 м2, належний ОСОБА_3 на праві власності, ціною 25500,00 грн.. Земельна ділянка також розташована на вказаною адресою. Оскільки Банк не є власником заставленого майна, а вимога заявлена про звернення стягнення на предмет іпотеки, просить виселити відповідачів та інших осіб зі спірного будинку, які зареєстровані і проживають в ньому, стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача Шишкін В.М., уточнивши 04.09.2012 р. позов щодо ціни позову, визначивши її у розмірі 45740,41 грн. (а.с. 36-37), у судовому засіданні підтримав вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позов визнали і пояснили, що дійсно ОСОБА_3 уклав з Банком кредитний договір та іпотечний договір, мав намір сплачувати заборгованість, однак маючи фінансові проблеми не зміг цього зробити. На даний час вирішують питання про укладання договору про реструктуризацію боргу.

Представник третьої особи Демур Ю.С. не заперечила проти позову, однак пояснила, що відповідачі, укладаючи кредитний та іпотечний договори з Банком не зверталися до органі опіки про надання відповідно дозволу.

Заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 13.12.2006 р. відповідно до укладеного з позивачем кредитного договору № DNJPGК00001923 Банк надав ОСОБА_3 30600,00 грн. кредитних коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.12.2026 р. (а.с. 7-8).

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредиту (а.с. 5-6) станом на 04.07.2012 р. ОСОБА_3 заборгував Банку 47110,31 грн., у тому числі: 25650,98 грн. заборгованість за кредитом, 13620,00 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 1235,37 грн. -заборгованість по комісії, 6603,96 грн. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між сторонами 13.12.2006 р. укладено договір іпотеки № DNJPGК00001923 (а.с. 9-11), згідно якого ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме АДРЕСА_1 площею 50,40 м2 на земельній ділянці площею 590 кв.м, на якій розташований будинок, належні відповідачеві на праві власності. За умовами договору ціна іпотеки дорівнює 25500,00 гривень.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог частини 1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом , не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідністю зі ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням розміру процентів, встановленого договором, від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, 1050 цього ж Кодексу за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сттаттею 33 ч. 1, 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 6 Закону іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу, зазначеного у договорі іпотеки.

Відповідно до вимог п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої ст. 215 ЦПК України . Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Вирішуючи даний спір суд визначає спосіб реалізації предмета іпотеки і вважає доцільним звернути стягнення на предмет іпотеки -АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_3, у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № DNJPGК00001923 від 13.12.2006 року, яка складає 47110,31 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом надання права іпотекодержателю -ПАТ КБ «ПриватБанк»на продаж будинку. Початкову ціну предмету іпотеки слід встановити на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

В позовній заяві позивач просить виселити з будинку відповідачів, які зареєстровані та проживають у ньому, у тому числі їх дітей неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до вимог п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку, чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з ч. 4 ст. 9, статті 109 ЖК України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Зважаючи на те, що в справі відсутні дані про те, що відповідачі добровільно не звільнять спірне житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк, суд вважає за необхідне в цій частині вимог відмовити.

Крім того, у відповідності до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати відповідно до ставок судового збору, передбачених ст. 2 Закону України «Про судовий збір»(а.с. 1).

На підставі ст. ст.. 526, 527, 611, 625, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.. 33 ч. 1 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок загальною площею 50,4 кв.м. та земельну ділянку площею 590 кв.м. по АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № DNJPGК00001923 від 13 грудня 2006 року, яка складає 45740 (сорок п'ять тисяч сімсот сорок) гривень 41 копійок на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки -житлового АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом надання права іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»на продаж предмета іпотеки -житлового АДРЕСА_1.

Початкову ціну предмету іпотеки -майна - АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_3 - встановити на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) 471 (чотириста сімдесят одну) гривню 10 копійок сплаченого судового збору.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя