Ухвала суду № 27363127, 07.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5115/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0001422203 від 02 квітня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «АНТ ЯПИ»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Київград" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено Акт від 16 березня 2012 року № 45/22-3/35573003 (далі - Акт перевірки від 16.03.2012 року № 45/22-3/35573003).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "АНТ ЯПИ" вимог ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в серпні 2011 року на суму ПДВ 155100 грн.

На підставі Акту перевірки від 16.03.2012 року № 45/22-3/35573003 ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2012 року № 0001422203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 155100 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції: 116 325 грн.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ»(Замовник) та ТОВ «Київград»(Підрядник) укладено договір № 02/8 на виконання підрядних робіт (договір будівельного підряду).

Позивачем до договору надано суду договірні ціни на будівництво Громадського центру в місті Києві, по вул. Шолуденка, що здійснюється у 2011 році на суму 480 600,00 грн. та на суму 450 000,00 грн., також копії локальних кошторисів на комплекс будівельно-монтажних робіт Громадський центр в місті Києві, по вул. Полуденка, № 2-1-1.

На виконання умов вказаного підпункту договору, між Замовником та Підрядником підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи: № 1 від 05 серпня 2011 року; № 2 від 23 серпня 2011 року, що також не заперечувалось податковим органом при проведенні перевірки. Як зазначено в акті перевірки: "відповідно до договору за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року ТОВ «Київград»виконало за замовленням ТОВ «АНТ ЯПИ»(будівельно-монтажні роботи на загальну суму 930 600 грн. (акт (форми КБ-2в) №1 від 15.08.2011 року на загальну суму 375 000 грн., акт (форми КБ-2в) №2 від 23.08.2011 року на загальну суму 400 500 грн." (ст..4 Акту).

ТОВ «Київград»було виписано податкові накладні від 23.08.2011 року № 23082 на загальну суму 480 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 80100,00 грн.; від 05.08.2011 року № 05084 на загальну суму 450 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, мав оформлений договір, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданими ним актами виконаних робіт та податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту та включення витрат, понесених ним за відповідними договорами (витрат на оплату робіт) до складу валових витрат.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "АНТ ЯПИ" та ТОВ "Київград" були повністю виконані умови договору № 02/08 на виконання підрядних робіт від 02 серпня 2011 року, на підтвердження чого існують належним чином оформлені та підписані первинні документи, зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, податкові накладні, наявність яких дає позивачу правові підстави для віднесення сум ПДВ по вказаних операціях до податкового кредиту, а за таких обставин висновки Акта № 45/22-3/35573003 від 16 березня 2012 року про порушення позивачем норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.