Ухвала суду № 27362938, 16.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2370/577/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня комбікормовий завод»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня комбікормовий завод»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області (далі - ДПІ у Черкаському районі Черкаської області) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня комбікормовий завод»(далі по тексту -ТОВ «Перше Травня комбікормовий завод»), в якому просив стягнути з відповідача на користь ДПІ у Черкаському районі Черкаської області податковий борг в сумі 5 052,79 грн. за несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перше Травня комбікормовий завод" зареєстроване як юридична особа 25.03.2009 р. (ідентифікаційний код 36330229) та з моменту реєстрації перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Черкаському районі Черкаської області.

В період з 17.05.2010 року по 29.06.2010 року службовими особами ДПІ у Черкаському районі Черкаської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Перше Травня комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.03.2009 року по 31.03.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: виявлено несвоєчасну сплатау підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання p податку на додану вартість в розмірі 48 302 грн. 70 коп. (затримка складає 14 днів).

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 27.12.2010р. № 473/15-079, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2010 року № 0004011600/0 про застосування до ТОВ «Перше Травня комбікормовий завод» штрафних санкцій в розмірі 4 830 грн. 27 коп., яке відповідачем у визначеному законом порядку не оскаржувалося.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181-III) передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В свою чергу, підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-III не передбачено застосування строку давності у разі нарахування штрафних санкцій згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент проведення перевірки за відповідачем рахувалася податкова заборгованість по сплаті узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48 302 грн. 70 коп. Граничний строк сплати податкового зобов'язання було встановлено до 12.11.2010р., однак підприємством було сплачено лише 26.11.2010 р. (затримка склала 14 днів).

Відповідачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, яким збільшена сума від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в загальному розмірі 72 549,00 грн., на підставі якого в обліковій картці була нарахована пеня в розмірі 222 грн. 52 коп.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону № 2181-III, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, -протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону № 2181-III визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-III, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що податковий борг в сумі 5 052,79 грн. (з урахуванням пені в розмірі 222 грн. 52 коп.), що виник внаслідок несвоєчасної сплати підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначений з урахуванням встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-III строку давності, а тому заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня комбікормовий завод»-залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.