Постанова № 27362919, 23.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7834/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1, стягнення з відповідача-2 коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» (далі -Позивач, ПрАТ «Бліц-Інформ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України (далі - Відповідач-1, ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі -Відповідач-2, ГУ ДКС в м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000150700 від 27 лютого 2012 року; зобов'язання Відповідача-1 подати висновок до Відповідача-2 у відповідності до п. 200.12 ст. 12 Податкового кодексу України про відшкодування на користь ПрАТ «Бліц-Інформ»податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 770 557,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 3 494 153,00 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ за липень від 17.08.2011 року №9006799843 та за серпень 2011 року від 16.09.2011 року №9007637290; стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача через ГУ ДКС в м. Києві відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 770 557,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 3 494 153,00 грн.

Уточнивши позовні вимоги, Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000150700 від 27 лютого 2012 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача через ГУ ДКС в м. Києві відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 770 557,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 3 494 153,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи було підтверджено правомірність винесеного Відповідачем-1 податкового повідомлення-рішення, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні фактичних обставин справи та перевірки їх доказами.

У судовому засіданні повноважний представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги повністю.

Повноважний представник Відповідача-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити останню без задоволення.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2012 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків ДПС України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Бліц-Інформ»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень -серпень 2011 року. Результати перевірки викладені в акті від 13 лютого 2012 року №120/40-40/7/20050164. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 187.8 ст. 189, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті якого ПрАТ «Бліц-Інформ»було безпідставно внесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, а також завищено суму заявленого бюджетного відшкодування за липень 2011 року в розмірі 309 330,00 грн. На підставі викладених в акті перевірки висновків, Відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 27 лютого 2012 року №0000150700, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 309 330,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 77 332,00 грн.

Як вірно зауважив суд, за результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги ПрАТ «Бліц-Інформ»без задоволення.

Досліджуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції встановив, що Позивачем до податкового кредиту за червень 2011 року віднесено суму ПДВ у розмірі 179 885,60 грн. згідно імпортної вантажно-митної декларації від 03 червня 2011 року №100200000/2011/403251 на придбання від контрагента VIP-Systems Graphische Maschinen GmbH за контрактом від 10.04.2003 року №0403/Flint/Blitz пластини офсетної алюмінієвої неекспонованої, призначеної для офсетного друку (код товару 37013000) фактурною вартістю 693 589,87 грн., статистичною вартістю 844 533,34 грн.

Крім того, судом встановлено, що ПрАТ «Бліц-Інформ»до податкового кредиту за червень 2011 року віднесено суму ПДВ у розмірі 129 444,25 грн. згідно імпортної вантажно-митної декларації від 17.06.2011 року №100200000/2011/403708 на придбання від контрагента Druckmaster GmbH, за контрактом від 28.12.2010 року №0111/DM та додаткової угоди від 29.12.2010 року №1 фарби друкарської жовтої, червоної, синьої, призначеної для офсетного друку (код товару 32151900) фактурною вартістю 538 799,68 грн., статистичною вартістю 538 799,68 грн.; та фарби друкарської чорної, призначеної для офсетного друку (код товару 32151100) фактурною вартістю 108 421,56 грн., статистичною вартістю 108 421,56 грн.

Окружним адміністративним судом м. Києва також встановлено віднесення Позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року суми ПДВ у розмірі 179885,60 грн. згідно імпортної вантажно-митної декларації №100200000/2011/403251 та суми у розмірі 129 444,25 грн. згідно імпортної вантажно-митної декларації №100200000/2011/403708.

На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що Позивачем до суми податкового кредиту за червень 2011 року віднесено суму коштів, сплачених за придбання чорної фарби, призначеної для офсетного друку, яка не відноситься до переліку товарів коду 3215190000, визначених УТК ЗЕД, а тому, на думку Окружного адміністративного суду м. Києва, обґрунтованим є висновок податкового органу про безпідставність віднесення ПрАТ «Бліц-Інформ»до податкового кредиту суми ПДВ за червень 2011 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вантажно-митні декларації (т. І а.с. 48-53) підтверджують здійснення митного контролю Київською регіональною митницею, сплату позивачем ПДВ в сумі 309 330,00грн., митних зборів та інших платежів при митному оформленні фарби та пластин на користь митного органу. При цьому вантажно-митні декларації № №100200000/2011/403251 та 100200000/2011/403708 є дійсними документами, які підтверджують право позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.

Пунктом 7 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в редакції із змінами, внесеними Законом України від 7 липня 2011 року N 3610-VI, визначено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість: операції з ввезення товарів, визначених пунктом «о»частини першої статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», для використання у власній виробничій діяльності; операції з постачання товарів, визначених пунктом «о»частини першої статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Відповідно до пп. «о» ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»звільнення від сплати мита до 1 січня 2015 року групи товарів, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди, зокрема, 3215110000 - Фарба друкарська чорна, 3215190000 - Фарба друкарська, крім чорної, 3701300000 - Тільки пластини (алюмінієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії.

З аналізу змісту вищенаведених норм вбачається, що звільнення від ПДВ може застосовуватись тільки щодо операцій з постачання товарів, зокрема, фарби друкарської чорної за кодом УКТ ЗЕД 3215110000, фарби друкарської, крім чорної за кодом УКТ ЗЕД 3215190000, та пластин (алюмінієвих) за кодом УКТ ЗЕД 3701300000, які мають відповідне цільове призначення та використовуються у видавничій та книговидавничій діяльності.

Таким чином, враховуючи, що митними деклараціями №100200000/2011/403251 від 03 червня 2011 року та №100200000/2011/403708 від 17 червня 2011 року, які надані Позивачем, підтверджується ввезення на митну територію фарби та пластин та їх митне оформлення, а сплата ПДВ у сумі 309 329,85 грн. за вказаними ВМД підтверджується платіжними дорученнями (т. І а. с. 160-161), колегія суддів приходить до висновку про виконання Позивачем вимог законодавства України щодо сплати ПДВ та митних платежів при імпорті товарів.

Приписами п. 37.1 ст.37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ні митний, ні податковий органи не визначили інші суми податкового зобов'язання Позивача згідно ВМД №100200000/2011/403251 від 03 червня 2011 року та №100200000/2011/403708 від 17 червня 2011 року.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно абз. 4 п. 198.2 ст. 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Приписи п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, для отримання права на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у платника податку виключно у випадку підтвердження його, зокрема, митними деклараціями, а також сплатою податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України одним з принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач правомірно сплатив суму ПДВ у розмірі 179 885,60 грн. за ВМД від №100200000/2011/403251 та суму ПДВ у розмірі 129 444,25 грн. за ВМД №100200000/2011/403708, а тому мав право включити вказані суми податку на додану вартість до податкового кредиту за червень 2011 року.

З вказаних вище підстав колегія суддів вважає, що оскаржуване Позивачем податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено відшкодування ПДВ за липень 2011 року на суму 309 330,00грн., призначено до сплати ПДВ в сумі 309330,00грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 77 332,00грн. прийнято з порушенням вимог Податкового Кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Оцінюючи твердження суду першої інстанції щодо безпідставності позовної вимоги ПрАТ «Бліц-Інформ»про стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача відшкодування ПДВ за липень 2011 року у розмірі 461 227,00грн. та за серпень 2011 року у розмірі 3 494 153,00 грн. є такими, що суперечать вимогам Податкового Кодексу України, оскільки у ході розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення Позивачем визначення суми бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу положень п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а і в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були подані до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року та серпень 2011 року (т. І а.с. 40-41, 44-45) із розрахунками суми бюджетного відшкодування (т. І а.с. 42, 46), а також заявами про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 770 557,00 грн. за липень 2011 року та 3 494 153,00 грн. за серпень 2011 року (т. І а.с. 43, 47).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Приписи п. 200.11 ст. 200 ПК України визначають, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як було встановлено раніше, Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за липень -серпень 2011 року, однак, як вбачається з вищевикладеного, викладені в акті перевірки висновки податкового органу судом були визнані помилковими, а прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення було скасоване.

З таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність подальших перешкод для продовження податковим органом процедури здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов'язку, передбаченого ст. 200.12 ст. 200 ПК України, Відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність з метою повного захисту прав та інтересів ПрАТ «Бліц-Інформ» зобов'язати ОДПІ у встановлений Податковим кодексом строк подати висновок до Відповідача-2 про відшкодування на користь ПрАТ «Бліц-Інформ»податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 770 557,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 3 494 153,00 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ за липень від 17.08.2011 року №9006799843 та за серпень 2011 року від 16.09.2011 року №9007637290.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача через ГУ ДКС в м. Києві відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 770 557,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 3 494 153,00 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Отже, єдиною умовою для виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Києві свого обов'язку з видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку є отримання від податкового органу передбаченого п. 200.12 ст. 200 ПК України висновку.

Враховуючи, викладене, колегія суддів приходить до висновку, що лише виконання Відповідачем-1 приписів п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України потягне за собою передбачений ПК України обов'язок Відповідача-2 перерахувати Позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а тому підстав для задоволення позовних вимог до ДКС в м. Києві немає.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, однак, при винесенні оскаржуваного рішення допустив не вірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -задовольнити частково, а постанову суду -скасувати.

Керуючись ст.ст. 195, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»-задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1, стягнення з відповідача-2 коштів -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві від 27 лютого 2012 року №0000150700.

Зобов'язати Окружну державну податкову службу -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України подати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві у відповідності до п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України про відшкодування на користь приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 770 557,00 грн. та за серпень 2011 року у сумі 3 494 153,00 грн. відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ за липень від 17 серпня 2012 року №9006799843 та за серпень 2011 року від 16 вересня 2011 року №9007637290.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.