Ухвала суду № 27361928, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К-17026/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2010

у справі № 2-а-40776/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП «Харківські будматеріали»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова від 03.03.2009 № 0000382330/0, від 19.03.2009 № 0000382330/1, від 12.05.2009 № 000382330/2 та від 22.07.2009 № 0000382330/3. Скасовано рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за результатами розгляду первинної скарги № 4646/10/25-010 від19.03.2009.

ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 69, ч. 3 ст. 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 50104,00 грн., у тому числі 35842,00 грн. основного платежу та 11562,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкового зобов'язання з податку додану вартість у загальній сумі 46249,00 грн., у тому числі 30833,00 грн. основного платежу та 15416,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті перевірки від 17.02.2009 № 704/233/33815228, про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів з придбання робіт, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток у І півріччі 2008 року на суму 38542,00 грн., та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 30833,00 грн. за червень 2008 року.

Податковий орган вважає, що у порушення наведених норм податкового законодавства позивач неправомірно відніс до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно витрати та податок на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням у ПП «Вівальді»за договором від 01.04.2008 вантажно-розвантажувальних робіт та послуг з експедирування будівельних матеріалів з використанням техніки на загальну суму 185000,00 грн., у тому числі 30833,33 грн. ПДВ, оскільки вказаний правочин в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним через те, що не був спрямований на настання реальних правових наслідків. Така позиція обґрунтована встановленими в ході перевірки ПП «Вівальді»обставинами щодо відсутності у останнього документів первинного обліку за переліченими податковим органом рахунками, відсутністю у вказаного контрагента позивача необхідних умов ведення господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню при вирішення даного спору.

Судом першої інстанції досліджено питання щодо реального вчинення позивачем спірних господарських операцій з придбання у ПП «Вівальді»робіт і за наявності доказів: належним чином оформлених акта виконаних робіт від 30.06.2008, податкової накладної, платіжних доручень, встановлено факт реального вчинення позивачем господарської операції з придбання робіт з метою використання у господарській діяльності, за наслідками якої сформовано спірні валові витрати та податковий кредит.

Податковим органом в акті перевірки та судами попередніх інстанцій при розгляді справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким на час виникнення спірних відносин регламентувався порядок формування валових витрат (п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР) та податкового кредиту (п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР), та яке б позбавляло його права на валові витрати та податковий кредит за наслідками здійснення господарської операції з придбання робіт у ПП «Вівальді».

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків -покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит .

При безпосередньому дослідженні доказів судами попередніх інстанцій не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними та допустимими доказами. Тому, враховуючи належне дослідження судами попередніх інстанцій факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару з метою використання його у господарській діяльності, доводи податкового органу щодо нереальності здійснених позивачем господарських операцій, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції знаходить безпідставними.

Доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань є необґрунтованими, оскільки необхідними умовами для визнання правочину нікчемним в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є його вчинення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу щодо настання відповідних протиправних наслідків. При цьому висновки про наявність такої протиправної мети не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Про наявність протиправної мети у платника податку (покупця) не можуть свідчили лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності постачальником товару.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень у частині скасування податкових повідомлень-рішень не вбачається.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати оскаржені судові рішення в частині визнання недійсним рішення податкового органу про результати розгляду первинної скарги, оскільки позовні вимоги про скасування такого рішення, прийнятого за результатами адміністративного оскарження, не можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах.

Рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги не породжує для платника податків певних правових наслідків, не спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин. Актом, який породжує для платника податків певні правові наслідки, є відповідне податкове повідомлення-рішення податкового органу про визначення податкового зобов'язання.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2010 в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Хакрова про результати розгляду первинної скарги від 19.03.2009 № 4646/10/25-010 скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло