Ухвала суду № 27361569, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року м. Київ К/9991/51849/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 рокуу справі№ 2а-1670/7817/11за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський елеватор»доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі № 2а-1670/7817/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 10.05.2011 року № 0000991503/0/127/12 та від 14.07.2011 року № 0001481503/180.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Кременчуцькою ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Глобинський елеватор»щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків ТОВ «Шер К»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ «Инвест ЛТД»за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, СГД-ФО ОСОБА_1 за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року складено акт від 20.04.2011 року № 353/15-322/34235752, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що має наслідком завищення податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 277 688,00 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 10.05.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000991503/0/127/12 про збільшення ТОВ «Глобинський елеватор»суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 347 109,72 грн., в тому числі основний платіж 277 687,78 грн., штрафні (фінансові) санкції 69 421,94 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходили з встановлених обставин про те, що укладені ТОВ «Глобинський елеватор»з ТОВ «Шер К», ТОВ «Инвест ЛТД», СГД-ФО ОСОБА_1 договори носять реальний характер, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

На момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних, вказані контрагенти мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що податковий кредит позивачем правомірно сформовано на підставі виписаних ТОВ «Шер К», ТОВ «Инвест ЛТД», СГД-ФО ОСОБА_1 податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, використання придбаного товару у господарській діяльності та інших первинних документів, що ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».

Посилання податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавців - ТОВ «Шер К», ТОВ «Инвест ЛТД», СГД-ФО ОСОБА_1, контрагентами яких в свою чергу являються підприємства, які мають ознаки сумнівності, обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року у справі № 2а-1670/7817/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак