Постанова № 27361168, 07.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2012 р. м. Київ К-21721/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (далі -ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2009

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010

у справі № 2а-38856/09/2070

за позовом фермерського господарства Штефана Віталія Олексійовича (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 позов задоволено повністю; скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 18.05.2009 № 000195170/0 та № 0000492310/0 з мотивів: відсутності у матеріалах справи доказів порушення позивачем порядку формування валових витрат та валового доходу у перевірений період; обґрунтованого застосування позивачем податкової соціальної пільги під час утримання податку з доходів фізичних осіб з виплат, здійснених на користь найманих працівників; незаконного донарахування Підприємству податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки за відсутності зареєстрованих в установленому порядку договорів оренди.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення від 18.05.2009 № 0001951701/0 скасовано в частині донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб у сумі 31740,24 грн. (у тому числі 10580,08 грн. за основним платежем та 21160,16 грн. за штрафними санкціями); в решті позову відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що у перевірений період позивачем: було занижено валовий дохід внаслідок неврахування у його складі поставленої сільськогосподарської продукції, а також сум отриманих дотацій з бюджету на підтримку тваринництва; занижено валовий дохід; незаконно застосовано податкову пільгу до робітників у місяці їх звільнення. В частині незаконного донарахування Підприємству податку з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій та повністю відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що Підприємство як податковий агент орендодавців земельних паїв не утримало та не сплатило до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми орендних платежів за фактично орендовані у фізичних осіб земельні паї у кількості 88 штук.

Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами за наявними у справі доказами обставин справи, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, оформлену актом від 30.04.2009 № 589/23/30955097. За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 18.05.2009 № 0001951701/0, відповідно до якого Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 48586,95 грн. (у тому числі 16195,65 грн. за основним платежем та 32391,30 грн. за штрафними санкціями). Підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії став факт застосування під час утримання податку з доходів фізичних осіб податкової соціальної пільги у місяці, коли працівник звільнявся, а також висновок податкового органу про неутримання та несплату Підприємством як податковим агентом цього податку із 88 земельних ділянок, тоді як у Зміївському районному відділенні Харківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" зареєстровано лише 37 договорів, на підставі яких позивач орендує земельні ділянки.

Приймаючи рішення про задоволення позову щодо скасування названого податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 31740,24 грн. (у тому числі 10580,08 грн. за основним платежем та 21160,16 грн. за штрафними санкціями) обидві попередні інстанції виходили з того, що відсутність державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок як обов'язкової умови їх укладення виключає наявність у позивача статусу податкового агента у правовідносинах з оренди земельних паїв.

Однак такий висновок судів не відповідає нормам податкового законодавства.

Так, за змістом підпункту 4.2.7 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до оподатковуваного доходу фізичної особи включається дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 цього ж Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 названого Закону податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Таким чином, за умови фактичного здійснення операції з надання фізичною особою в оренду земельної ділянки у орендаря під час виплати орендного платежу виникає обов'язок з обчислення, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів з фізичних осіб із суми виплаченої орендної плати. При цьому податкове законодавство не пов'язує виникнення у орендаря статусу податкового агента з дотриманням учасниками орендних правовідносин вимог цивільного та земельного законодавства під час укладення та виконання договору оренди. Адже об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб виникає за наслідками здійснення господарської операції, а не за результатами укладення договору, та за фактом одержання платником цього податку доходу, тоді як Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»не обумовлює застосування наведених у ньому правил оподаткування доходів фізичних осіб-орендодавців дотриманням порядку укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Оскільки в ході вирішення даного спору позивачем не заперечувалося ані використання спірних земельних ділянок, ані факт виплати доходу фізичним особам за таке використання, то у судів були відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2009 № 0001951701/0 в частині визначення Підприємству податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 31740,24 грн.

В іншій частині судові акти зі спору у даній касаційній скарзі не оспорююються.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 у справі № 2а-38856/09/2070 скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2009 № 0001951701/0 щодо визначення фермерському господарству Штефана Віталія Олексійовича податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 31740,24 грн.

У цій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько