Ухвала суду № 27361130, 07.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 року м. Київ К-21580/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс»(далі -Товариство)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010

у справі № 2-а-5390/08/0570

за позовом Товариства

до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Шахтарська ОДПІ)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.08.2007 № 0000132343/0/1095.

Постановою названого суду від 14.12.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На вказані судові рішення Товариством подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає, зокрема, про безпідставне віднесення податковим органом до валового доходу позивача його кредиторської заборгованості, визнаної у справі про банкрутство Товариства, та просить скасувати прийняті у справі судові акти з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 260 027,99 грн. (у тому числі 174 916,73 грн. за основним платежем та 94 111,26 грн. за штрафними санкціями), було прийнято за наслідками проведення Шахтарською ОДПІ виїзної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, оформленої актом від 25.07.2007 № 566/23-1/30261443.

Як було з'ясовано судами, підставою для оспорюваного донарахування став висновок податкового органу про заниження позивачем валового доходу у І кварталі 2007 року внаслідок невключення до його складу непогашеної кредиторської заборгованості у сумі 2 307 360,22 грн., визнаної ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2006 у справі № 42/188Б про банкрутство Товариства, як того вимагає підпункт 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, вказаною нормою Закону передбачено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, суди, встановивши факт визнання господарським судом заборгованості Товариства перед кредиторами, дійшли вмотивованого висновку про правомірність донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток з причин невиконання ним наведеної вимоги Закону.

Слід зазначити, що суди обґрунтовано відхилили посилання позивача на введення мораторію на задоволення вимог його кредиторів, позаяк податкова заборгованість за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням з огляду на період її виникнення (І квартал 2007 року) є поточною заборгованістю Товариства, а відтак не підпадає під режим дії мораторію.

В ході вирішення спору, як зазначено судами, позивачем не було подано доказів і на спростування висновків податкового контролю щодо неврахування Товариством вартості товарно-матеріальних цінностей в залишках готової продукції під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у перевіреному періоді, що вплинуло на правильність розрахунків позивача з бюджетом.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з наданою судами правовою оцінкою обставин справи щодо законності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Твердження Товариства, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам було надано об'єктивну правову оцінку, а відтак їх повторне заявлення в суді касаційної інстанції фактично спрямоване на переоцінку висновків судів щодо належного документального підтвердження спірних операцій. В силу ж статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями переоцінювати встановлені судами обставини на підставі повторного дослідження доказів.

Порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування рішень попередніх інстанцій, касаційним судом не встановлені.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс»відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 у справі № 2-а-5390/08/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько