Ухвала суду № 27360798, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/35080/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012

у справі № 2а/0570/10069/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»

до 1.Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку,

2.Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012, позов задоволено повністю. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 1100692,00 грн., судові витрати у сумі 1700 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку ДПС подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив постанову про стягнення неіснуючої заборгованості, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.01.2012 у справі № 2а/0570/10360/2011 було зупинено виконання постанови суду першої інстанції від 06.10.2011 про скасування податкового повідомлення-рішення, а суд апеляційної інстанції, залишивши постанову суду першої інстанції без змін, порушив вимоги п. 4 ч. 1 ст. 191 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки повинен був залишити позову заяву без розгляду чи закрити провадження у справі. Також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.71 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає про безпідставність доводів СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку ДПС, дотримання судами попередніх інстанцій ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, наголошуючи на тому, що податкова інспекція не розмежовує таких понять як «набрання законної сили судовим рішенням»та «зупинення виконання рішення». Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012 судові рішення у справі № 2а/0570/10360/2011 залишено без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

21.02.2011 позивач подав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 разом із розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких до бюджетного відшкодування на рахунок платника визначив 1100692,00 грн.

Довідкою перевірки від 22.04.2011 № 257/23-3/20355550 підтверджено податковою інспекцією відображене позивачем в декларації, з урахуванням уточнюючих розрахунків за січень 2011 року, бюджетне відшкодування на суму 1100692,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 03.06.2011 № 0000451311/23072/10/15-16-23/1-20355550 позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1100692,00 грн. за січень 2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а/0570/10360/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, скасовано податкове повідомленні-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 03.06.2011 № 0000451311/23072/10/15-16-23/1-20355550 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1100692,00 грн. за січень 2011.

Донецьким окружним адміністративним судом вказаною вище постановою встановлено обґрунтованість визначення позивачем у декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року бюджетного відшкодування на суму 1100692,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що з набранням 23.11.2011 законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1100692,00 грн., яка позивачеві на час розгляду справи не була відшкодована.

Отже, суди, виходячи з положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України та з того, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а/0570/10360/2011 набрала законної сили, а податок на додану вартість на час розгляду справи не відшкодований, дійшли обґрунтованих висновків про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо посилань податкової інспекції у касаційній скарзі на ухвалення судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, постанови про задоволення позову про стягнення з держбюджету на користь позивача бюджетного відшкодування за січень 2011 року всупереч тому, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.01.2012 було зупинено виконання постанови суду першої інстанції у справі № 2а/0570/10360/2011 про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування за вказаний період, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Згідно із ч. 3 ст. 254 цього ж Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після, зокрема, набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже, постанова суду першої інстанції є такою, що набрала законної сили після набрання законної сили ухвалою суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення суду першої інстанції, що здійснено у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, робить неможливим його виконання до закінчення перегляду у касаційному порядку, але не є підставою, що скасовує факт набрання законної сили таким судовим рішенням чи свідчить про неправильність встановлених у ньому обставин.

Враховуючи дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень та виходячи з того, що податкова інспекція у касаційній скарзі не наводить інших правових та фактичних підстав для невідшкодування позивачеві суми бюджетного відшкодування, окрім тих, що вже оцінені судами при розгляді справи № 2а/0570/10360/2011, касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло