Ухвала суду № 27360761, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/36220/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011р.

у справі №2а/2570/26/11

за позовом Дочірнього підприємства «МТС-ОЛСТАС»сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон»(надалі -ДП «МТС-ОЛСТАС»СТОВ «Олстас-льон»)

до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (надалі -ДПІ у м.Чернігові)

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

У січні 2011р. позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Чернігові від 22.12.2010р. №0005842320/2 та №0005852320/2.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011р., позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.01.2011р. №0003602308 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 118830,00грн. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 22.12.2010р. №0005842320/2 та №0005852320/2.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ДП «МТС-ОЛСТАС»СТОВ «Олстас-льон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку у банку за липень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, за результатами якої було складено акт від 28.09.2010р. №689/23/32194936.

Висновками перевірки вказано, що позивачем було порушено п.п. 7.7.4 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивач завищив суму бюджетного відшкодування на 10089,00грн.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010р. №0005842320/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на 10089грн. та №0005852320/0, яким позивачеві збільшено суму бюджетного відшкодування.

В порядку адміністративного оскарження, скарги платника податку залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення, які є предметом розгляду справи - від 22.12.2010р. №0005842320/2 та №0005852320/2, в яких сума зобов'язань залишена без змін.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2010р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та довідку щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Крім того, позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 10089,00грн.

Підставою для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування податковий орган вказав на незазначення позивачем у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування одного з реквізитів періоду, за який мало бути повернено бюджетне відшкодування, а саме, відсутність вказівки щодо року, за який має бути здійснено таке повернення.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин та дії договору №410/95, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Крім того, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону обумовлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

- у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. (п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону).

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував від'ємне значення податкового кредиту, яке виникло у червні 2010р., і податковий орган не встановив порушень щодо формування податкового кредиту у цей період. Отже, внаслідок залишку від`ємного значення у наступному податковому періоді (липень 2010 року), позивач правомірно прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банківській установі. При цьому, формальні порушення (не заповнення у в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2010р. періоду, за який виникло від'ємне значення ПДВ) не може бути підставою для відмови отримання заявленого відшкодування ПДВ за наявності інших обов'язкових чинників.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов