Ухвала суду № 27360629, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/24695/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 листопада 2010р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011р.

у справі №2а-12198/10/2670

за позовом Приватного підприємства «Арі-Агро» (надалі -ПП «Арі-Агро»)

до відповідачів: 1. Державної податкової адміністрації України (надалі -ДПА України); 2. Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (надалі -ДПА в Чернігівській області); 3. Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (надалі -Прилуцька ОДПІ Чернігівської області)

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання неправомірними дії Прилуцької ОДПІ Чернігівської області при прийнятті рішення про результати розгляду первинної скарги №1587/10/25-010 від 17.03.2010р.; визнання неправомірними дії ДПА в Чернігівській області при прийнятті рішення про результати розгляду повторної скарги №936/10/25-020 від 26.05.2010р.; визнання неправомірними дії ДПА України при прийнятті рішення про результати розгляду скарги №7705/6/25-0115 від 05.08.2010р. Також позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області від 13.01.2010р. №0000032300/0/14, №0000022300/0/13, №0000012300/0/12; від 17.03.2010р. №0000032300/1/602, №0000022300/1/600, №0000012300/1/601; від 02.06.2010р. №0000032300/2/1036, №0000412300/2/1037, №0000012300/2/1035; від 11.08.2010р. №0000012300/3/1302, №0000032300/3/1303, №000041200/3/1304.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 листопада 2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011р., позов було задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області від 13.01.2010р. №0000032300/0/14, №0000022300/0/13, №0000012300/0/12; від 17.03.2010р. №0000032300/1/602, №0000022300/1/600, №0000012300/1/601; від 02.06.2010р. №0000032300/2/1036, №0000412300/2/1037, №0000012300/2/1035; від 11.08.2010р. №0000012300/3/1302, №0000032300/3/1303, №000041200/3/1304. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, Прилуцька ОДПІ Чернігівської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено виїзну планову перевірку ПП «Арі-Агро»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р., про що складено акт №1600/23/33556426 від 23.12.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення вимог п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.4.1.,7.4.5 п.7.4., п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано на безпідставність віднесення підприємством до складу валових витрат, податкового кредиту суми сплачені у зв'язку з придбанням, тобто вказано на нікчемність угоди позивачем з ТОВ «Картас», на безтоварний характер операцій з цим контрагентом та на відсутність адміністративно-господарських можливостей, як у ПП «Арі-Агро»на виконання зобов'язань по укладеним угодам, так і в ТОВ «Картас».

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.01.2010р. №0000032300/0/14, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 72727,45грн. та штрафні санкції в розмірі 36363,73грн., №0000022300/0/13, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30372,90грн. та штрафні санкції в розмірі 17747,95грн., №0000012300/0/12, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 134896,38грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 67448,18грн.

В порядку апеляційного оскарження визначених зобов'язань, за наслідками розгляду скарг платника податку, податкові зобов'язання залишено без змін, скарги - без задоволення, та прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.03.2010р. №0000032300/1/602, №0000022300/1/600, №0000012300/1/601; від 02.06.2010р. №0000032300/2/1036, №0000412300/2/1037, №0000012300/2/1035; від 11.08.2010р. №0000012300/3/1302, №0000032300/3/1303, №000041200/3/1304.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Картас»протягом 2008 року здійснювались господарські операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на підставі усних угод. Зокрема, позивачем було придбано у ТОВ «Картас»сільськогосподарської продукції на загальну суму 620279,41грн., що підтверджується накладними №188/3 від 04.03.2008р. на суму 136080,00грн.; №194/1 від 21.04.2008р. на суму 92186,40грн.; №261 від 02.06.2008р. на суму 269822,40грн.; №306 від 06.08.2008р. на суму 10354,11грн.; №307 від 06.08.2008р. на суму 91716,24грн.; №308 від 06.08.2008р. на суму 20120,26грн. та прибутковими касовими ордерами за березень-вересень 2008 року.

В акті перевірки податковим органом на обгрунтування доводів щодо безтоварності операцій між позивачем та ТОВ «Картас»вказувалось на відсутність у позивача необхідного технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів. Разом з тим, в ході перевірки встановлено використання ПП «Арі-Агро»у господарській діяльності автокрана КТА 25 на базі шасі МАЗ 63033 та автокрана КС 55712 на базі КРАЗ 65053. Крім того, до матеріалів справи позивачем надавались договори оренди транспортних засобів, а саме: від 03.01.2007р. на оренду автомобіля контейнеровоза ГКВ 8350; від 03.01.2007р. на оренду вантажного автомобіля КАМАЗ 5320 держномер НОМЕР_1; від 03.01.2007р. на оренду вантажного автомобіля КАМАЗ держномер НОМЕР_2; від 03.01.2007р. на оренду прицепу-самоскиду держномер НОМЕР_3.

Заперечуючи товарність операцій відсутністю складських приміщень та технічного персоналу для здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт, податковою інспекцією не надано належної оцінки тому факту, що ПП «Арі-Агро»займалось саме посередницькою діяльністю і, придбавши сільськогосподарську продукцію у ТОВ «Картас», реалізувало її ВАТ «Птахофабрика Васильківська»відповідно до договору купівлі-продажу №5 від 03.03.2008р. та видаткових накладних №33, №34 від 04.03.2008р., №35, №36, №37 від 06.03.2008р., №42 від 26.03.2008р.; МПП «ТМТ»м. Київ відповідно до договору купівлі-продажу №4/2008-004 від 01.04.2008р. та видаткової накладної №А-72 від 02.06.2008 р.; СПД ОСОБА_1 на виконання умов договору купівлі-продажу №6 від 26.05.2008р. та згідно видаткової накладної №80 від 06.08.2008р.; ТОВ «Партнер Агро»м. Полтава на виконання умов договору купівлі-продажу №02 від 05.08.2008р. та №11-08-05 ПП від 11.08.2008р. та видаткових накладних №79 та №А-79 від 11.08.2008р.

Крім того, контролюючим органом також не спростовано і твердження позивача щодо здійснення навантажувальних робіт саме виробниками сільськогосподарської продукції. Щодо здійснення розвантажувальних робіт, відповідачами не взято до уваги, як наявність у позивача самоскидів, так і не встановлено наявність чи відсутність технічного персоналу у контрагентів позивача за операціями з придбання у ПП «Арі-Агро»сільгосппродукції, які мали б здійснювати розвантажувальні роботи.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ПП «Арі-Агро»тривалий час займається торгівлею сільськогосподарською продукцією (на підтвердження надано акт перевірки підприємства №604/23-33556426 від 10.06.2008р. податковим органом за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р.), а тому доводи податкової інспекції щодо відсутності розумних економічних чи інших причин придбання та продажу сільськогосподарського товару ПП «Арі-Агро»є безпідставним.

Стосовно посилань відповідачів на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Картас»та на наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, суди перешої та апеляційної інстанції слушно зазначили, що господарські операції у позивача з ТОВ «Картас»відбувались протягом 2008 року, в той час, як реєстрація ТОВ «Картас», як платника податку на додану вартість, анульована відповідно до акту №1751 17.07.2009р.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Отже, на час здійснення господарських операцій контрагент позивача -ТОВ «Картас»знаходилось в реєстрі платників податку на додану вартість, оскільки анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру не поширюється на відносини, що виникли до прийняття такого рішення.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення даних спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат, відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що при укладення позивачем угод із ТОВ «Картас»відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суди попередніх інстанцій досліджували первинні бухгалтерські документи, якими підтверджено обставини господарської діяльності між позивачем та вказаними вище контрагентами.

Таким чином обставини, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, що стосується правовідносин між позивачем та ТОВ «Картас», не є належними доказами.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов