Ухвала суду № 27360611, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/86653/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «ОСВ Технологія»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011р.

у справі №2-а-8584/09/2170

за позовом Приватного підприємства «ОСВ Технологія»(надалі -ПП «ОСВ Технологія»)

до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області (надалі -ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області)

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними рішення ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.03.2009р. №0000102300, №0000082300, №0000092300 та від 24.06.2009р. №0000272300.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.11.2009р. позов було задоволено. Визнано протиправними рішення ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області від 16.03.2009р. №0000102300, №0000082300, №0000092300 та від 24.06.2009р. №0000272300.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позовних вимог ПП «ОСВ Технологія»відмовлено повністю.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланові невиїзні документальні перевірки дотримання вимог валютного законодавства ПП «ОСВ Технологія», про що складено акти: від 03.03.2009р. №118/23-1/34205872, від 03.03.2009р. №119/23-1/34205872 та від 11.06.2009р. №299/23-1/34205872.

В ході перевірок встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо порушення термінів повернення в Україну валютних цінностей по імпортним операціям на виконання контрактів з компанією Pozzi-Arosio di A.Pozzi & C.s.a.s. (Італія) від 15.05.2008р. та фірмою Bufa Polyurethane gmbh & Co.KG»(Німеччина) від 22.05.2008р. № PUR-EL BSB-1/2008 на постачання поліуретану у первинних формах.

За наслідками перевірки прийнято рішення від 16.03.2009р. №0000102300, №0000082300, №0000092300, яким до ПП «ОСВ Технологія»застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 141064,33грн. та рішення від 24.06.2009р. №0000272300 про застосування штрафу в розмірі 170грн. за недекларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено наступні зовнішньоекономічні контракти:

- з компанією Pozzi-Arosio di A.Pozzi & C.s.a.s. (Італія) від 15.05.2008р.;

- з фірмою Bufa Polyurethane gmbh & Co.KG»(Німеччина) від 22.05.2008р. №PUR-EL BSB-1/2008 на постачання поліуретану у первинних формах.

За умовами контракту від 15.05.2008р. позивач здійснив попередню оплату за придбаний товар компанії Pozzi-Arosio di A.Pozzi & C.s.a.s у сумі 15895,9 Євро (180542,43грн. за курсом НБУ) платіжним дорученням від 20.05.2008р. №18 та у сумі 23604,0 Євро (182678,9 грн. по курсу НБУ) платіжним дорученням від 11.07.2008р. №24.

Граничний термін надходження товарів відповідно настав 16.11.2008р. та 07.01.2009р. На виконання умов контрактів позивач отримав від іноземного партнера товарів за ВМД типу ІМ-40 №13.02.1915 від 07.08.2008р. товарів на суму 8098 Євро, за ВМД типу ІМ-40 ТД від 10.06.2008р. №3749 товарів на суму 9930,9 Євро та від 07.08.2008р. №5523 на суму 21471,0 Євро. На момент здійснення перевірки тимчасові ВМД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування»оформлені не були.

За умовами контракту від 22.05.2008р. №PUR-EL BSB-1/2008 позивач здійснив передоплату іноземному партнерові 7386,9 Євро (55225,43 грн. за курсом НБУ) платіжним дорученням від 06.06.2008р. № 20.

Граничний термін надходження товарів настав 03.12.2008р. На момент перевірки від 03.03.2009р. позивач надав ВМД типу ІМ-40 ТД від 25.06.2008р. на вартість товару 7386Євро.

Відповідачем вантажно-митні декларації типу ІМ-40 ТД не були прийняті до уваги як документ, що засвідчує отримання від закордонних партнерів імпортної частини контрактів, що стало підставою для нарахування пені на загальну суму 141064,33грн. за порушення строків розрахунків з іноземними партнерами та штрафу за недекларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції чинній на момент спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»обумовлено, що імпортом (імпорт товарів) є купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 встановлено, що вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до Інструкції НБУ №136 здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

З урахуванням наведеного, належним чином оформлена ВМД типу ІМ-40 ТД є підтвердженням перетину товару митної території України та може свідчити про виконання позивачем імпортної частини контракту. Складення ВМД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" є не єдиним документом, що підтверджує імпорт товарів, а засвідчує процедуру завершення митного оформлення перетину цими товарами кордонів України.

Дана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.07.2012р. (К-28203/10 (К-28223/10).

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 13.11.2009р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «ОСВ Технологія» -задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року скасувати та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов