ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/88681/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 р.
у справі № 2а-7339/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпромстрой"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
про визнання дій неправомірними,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпромстрой" (надалі -позивач, ТОВ "Укрінвестпромстрой") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі -відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про визнання дій неправомірними.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р. (суддя -І.С. Чалий), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Ю.М. Філатов, судді: Н.С. Водолажська, П.В. Тацій) позов задоволено: визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Укрінвестпромстрой" з питання взаємовідносин з ПП" Промтех - Агро" за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. на підставі якої складено акт перевірки від 01.06.2011 р. №2171/1800/36036435. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Укрінвестпромстрой" державне мито у розмірі 3,40 грн.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Укрінвестпромстрой" з питань взаємовідносин з ПП "Промтех - Агро" за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 01.06.2011 р. був складений акт № 2171/1800/36036435 (надалі - акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем частин 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог даних статтей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг від постачальників, та їх подальшої реалізації покупцям.
Суди попередніх інстанції дійшли висновку про те, що відповідач при призначенні та проведенні перевірки з питань дотримання господарюючим суб'єктом податкового, валютного та іншого законодавства, а також при вчиненні дій, що опосередковують її проведення, недотримався вимог законодавства, що визначає межі порядок та підстави такої його діяльності.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду за наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 30.05.2011 р. прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрінвестпромстрой" з питань взаємовідносин ПП "Промтех - Агро" за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., яке оформлено наказом від 30.05.2011 р. № 1164.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Фактичною підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки відповідач вказав ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідач не пересвідчившись у отриманні платником податків письмового запиту податкового органу, не дочекавшись спливу 10 робочих днів з дня отримання позивачем даного запиту та без вручення платнику податків наказу про проведення позапланової перевірки прийняв рішення про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Укрінвестпромстрой".
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладенні на органи державної податкової служби.
Судами встановлено, що відповідачем при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрінвестпромстрой" не досліджувались документи, передбачені підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 , пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, та розрахункові документи, що згідно Закону України від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На момент складання відповідачем спірного акту перевірки податкові органи не були наділені повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими що не відповідають закону, спричиняючи цим юридичні наслідки для таких правочинів. Відсутні також повноваження на здійснення податковим органом оцінки відповідності будь-якого правочину вимогам Цивільного кодексу України.
Відповідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Визнання правочинів такими, що не відповідають умовам публічного порядку їх укладення або реалізації належить виключно до юрисдикції суду відповідної спеціалізації.
Виходячи з вищенаведеного податкові органи не вправі робити висновок про наявність або відсутність невиконаного податкового зобов'язання на підставі припущень про недійсність чи нікчемність правочину між позивачем та його контрагентами, оскільки до компетенції податкових органів не віднесено повноваження вірогідного визнання нікчемним або недійсним, зокрема, правочину, в межах якого позивачем було сформовано валові витрати або податковий кредит з податку на додану вартість.
Разом з тим, згідно пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом від 22.12.2010 р. №984 Державної податкової адміністрації України факти виявлених порушень податкового, валютного іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податкової обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно пункту 5.2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інші документи, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази що підтверджують наявність факту порушення, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) сум бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем, за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки податкове повідомлення-рішення не винесено.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтового висновку про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпромстрой".
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 р. у справі № 2а-7339/11/2070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.
Судове рішення № 27360598, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/88681/11-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: