Ухвала суду № 27359430, 01.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р.Справа № 2а-8912/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача- Корнієвський О.В.

представник позивача- Качанов Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-8912/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, скасування податкової застави та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Лінія" (далі -ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дзержинському районі) про визнання дій неправомірними, скасування податкової застави та податкової вимоги.

Визнано дії ДПІ у Дзержинському районі щодо проведення камеральної перевірки 13.06.2012 року та накладення податкової застави 26.07.2012 року неправомірними.

Скасовано податкову заставу від 26 липня 2012 року та податкову вимогу ДПІ у Дзержинському районі від 26 липня 2012 року №713.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32,19 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що дії податкового органу були правомірними. Підставою для винесення податкової вимоги та складання акту про опис майна позивача слугували результати камеральної перевірки від 13.06.2012р. в ході якої встановлено, що ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" завищило суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 300372,00 грн., внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за грудень 2011 року на 300372,00 грн.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального права, а саме п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, пп.4.6.3 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії ДПІ у Дзержинському районі під час проведення камеральної перевірки 13.06.2012 року були неправомірними. Винесення податкової вимоги №713 від 26.07.2012 року та накладення податкової застави 26.07.2012 року здійснені з порушенням норм діючого законодавства України. Крім того висновки ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова, викладені в акті камеральної перевірки № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та не доведені представником відповідача.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 13.06.2012 року головним державним податковим інспектором ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1990/15-314/30237468 від 13.06.2012 року. (а.с.12-15)

Згідно висновків вище зазначеного акту камеральної перевірки позивачем завищено суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість декларації з ПДВ за грудень 2011 року на 300 372,00 грн. внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного періоду по декларації за грудень 2011 року на 300 372,00 грн.

26.07.2012 року начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія" податкову вимогу за №713, в якій зазначено, що станом на 25.07.2012 року сума податкового боргу вказаного платника за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 300372,00грн. (а.с.46)

Також, 26.07.2012р. податковим керуючим було складено акт опису майна на загальну суму 300372,00грн. на підставі рішення начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 26.07.2012р. №713 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ "Торгівельний будинок "Лінія". (а.с.48)

Перевіряючи правомірність дій податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України).

Як випливає зі змісту наведеної норми, у разі виявлення під час проведення податкових перевірок будь-яких порушень правил ведення податкового обліку контролюючий орган (зокрема, орган державної податкової служби) зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, що залишилася невідображеною платником податків через виявлені порушення, незалежно від причин таких порушень.

Реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення платникові податків відповідних грошових зобов'язань відбувається шляхом вручення (надсилання) платникові податків податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Наведені норми статей 54 та 58 ПК України є імперативними. Тому контролюючий орган зобов'язаний надіслати платникові податків податкове повідомлення-рішення в будь-якому разі, коли виявлені порушення норм податкового та іншого законодавства, що контролюється відповідним органом.

Колегія суддів вважає, що дії податкового органу щодо віднесення майна позивача під заставу та винесення податкової вимоги є неправомірними, оскільки ДПІ у Дзержинському районі податкові повідомлення-рішення, всупереч вищенаведеним нормам права, прийняті не були. Таким чином, визначена відповідачем у податковій вимозі від 26.06.2012 року №713 сума 300372,00грн., є неузгодженим податковим зобов'язанням, тобто не набула статусу податкового боргу.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що при проведення камеральної перевірки відповідачем порушені вимоги ПК України щодо строків визначених п.п. 200.10 ст. 200 ПК України, тобто перевірка проведена не на підставі вимог податкового кодексу, необгрунтовано, що є порушенням п.п 1,3 ч.3 ст. 2 КАС України та ч.2 ст. 19 Конституції України.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року по справі № 2а-8912/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2012 р.