Ухвала суду № 27359181, 31.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"31" жовтня 2012 р. Справа № 0670/1780/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м'ясо" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м'ясо" 26.03.2012 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення Коростишівської МДПІ №0000242301 від 16.03.2012 року про донарахування податку на прибуток в сумі 81991,00 грн., в тому числі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12356,00 грн., податкового повідомлення-рішення №0000232301 від 16.03.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 69650,00 грн., в тому числі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9886,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000242301 та № 0000232301 від 16.03.2012року.

Відшкодовано з Державного бюджету України понесені судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м"ясо" в розмірі 1516грн. 41коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем були сформовані валові витрати та податковий кредит без наявності первинних бухгалтерських документів, як то видаткових накладних, рахунку - фактури та податкових накладних. Судом першої інстанції також не враховано, що за результатами довідки, складеної Рокитнівською МДПІ з питань взаємовідносин ТОВ "АПК Насташка" з ТОВ "Брусилів- м"ясо" встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ "Брусилів-м"ясо". Вважають, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що з 20.01.2012 року по 16.02.2012 року Коростишівською МДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Брусилів-м'ясо" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт № 21/01-13/23/30154921 від 23.02.2012 р.

Під час проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

1) п.п.139.1 12 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.04..2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 87868 грн., у тому числі по періодах за ІІІ квартал 2011 року в сумі 87868 грн., що привело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 20210 грн.

2) п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 20225 грн. за період січень - червень 2011 року.

Крім того, згідно Додатку до акту перевірки від 23.02.2012 р. № 21/01-13/23/30154921 по результатах зустрічної перевірки ТОВ "Брусилів-м'ясо" з ТОВ "АПК Насташка" встановлено порушення:

1) п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платником до складу податкового кредиту включено суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв"язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними, в сумі 39539,73 грн., а саме за серпень 2009 року.

2) пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено валові витрати на суму 197698,67 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 49424,67 грн.

За наслідками перевірки Коростишівською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 р.:

- №0000242301, про донарахування податку на прибуток в сумі 81991,00 грн., а саме: основний платіж - 69635,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12356,00 грн.,

- № 0000232301, про донарахування податку на додану вартість в сумі 69650,00 грн., а саме: основний платіж - 59765,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9886 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Щодо віднесення до складу валових витрат, витрат на оплату юридичних послуг наданих ОСОБА_5 на суму 6635,00 грн.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також п.п.139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані послуги по податковому обліку до валових витрат позивачем не відносились, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за відповідний період.

ФОП ОСОБА_5 надавав підприємству юридичні послуги, пов'язані з оскарженням податкового повідомлення-рішення, прийнятого відповідачем за результатами минулої перевірки. Додаток АВ до рядка 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства "Адміністративні витрати" передбачає такий показник витрат як "Витрати на врегулювання спорів в судах" - рядок 06.2.7Додатку.

Згідно Додатку АВ до Декларації за ІІ-ІІІ квартали 2011 року навпроти вказаного показника проставлений прочерк. В жоден інший показник Декларації з податку на прибуток сума оплачених ФОП ОСОБА_5 юридичних послух в якості витрат не включалась.

Щодо віднесення до складу валових витрат, витрат, понесених у зв'язку з придбанням свиней у живій вазі, які були реалізовані ТОВ "АПК Насташка", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Встановлено, що в бухгалтерському обліку була проведена видаткова накладна № 0000000200 від 14.07.2011 року, отримана від ТОВ "АПК Насташка". Дана накладна була своєчасно відображена в обліку в періоді, в якому вона була сформована. Крім того, на підтвердження виконання прийому-передачі свиней в живій вазі була виписана приймальна квитанція серії 05-ААА № 001744. За отриману по вказаній накладній продукцію постачальнику ТОВ "АПК Насташка" були сплачені кошти на загальну суму 81233,00 грн., що підтверджує реальність здійснення господарської операції та в свою чергу свідчить про понесені позивачем витрати.

В результаті проведення перевірки встановлено також, що в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ " Брусилів-м"ясо" було віднесено суму витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 3-ій квартал 2009 року в розмірі 197698, 67 грн. без підтверджуючих документів обов"язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність зазначеного порушення.

Відповідно до п.п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час виникнення правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -Закон), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлено, що валові витрати в спірний період підтверджені видатковою накладною № 28/08- 1 від 28.08.2009 року, платіжними дорученнями на оплату отриманого товару та іншими первинними документами, що відповідає вимогам п.п.11.2.2 п.11.2 ст. 11 та п.п.5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того 3-й квартал 2009 року виходить за межі періоду проведення перевірки з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність висновку Коростишівської МДПІ щодо заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 87868 грн., у зв"язку з чим неправомірно збільшено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток на загальну суму 20210 грн.; завищення підприємством валових витрат на суму 197698,67 грн., в результаті чого неправомірно збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 49424,67 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом першої інстанції була встановлена наявність податкової накладної №323 від 28.08.2009 року у ТОВ "Брусилів-м"ясо".

Податковий орган не надав суду першої інстанції переконливих доказів відсутності зазначеної податкової накладної у суб"єкта господарювання під час проведення перевірки.

Податкова накладна від ТОВ "АПК Насташка" №323 від 28.08.2009 року по формі та змісту відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та правилам ведення податкового та бухгалтерського обліку і свідчать про фактичне здійснення господарських операцій.

Крім того, період серпня 2009 року не охоплюється періодом проведення перевірки, яка проводилась за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

В частині нарахування та сплати податку на додану вартість, формування податкового кредиту в спірний період з часу набрання законної сили Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (набрав законної сили 01.01.2011 року), (далі - ПК України ), то необхідно зазначити наступне.

Так, абз. а) п.198.1 ст. 198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Крім того, п. 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У п. 201.10 зазначеної статті ПК України вказано, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Встановлено, що контрагентами позивача податкові накладні за період з січня 2011 року по червень 2011 року виписані з дотриманням вимог податкового законодавства, а тому ТОВ "Брусилів - м'ясо" правомірно включило до складу податкового кредиту суму сплаченого ПДВ з вартості придбаних товарів у контрагентів, які підтверджені податковими накладними.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність донарахування ТОВ "Брусилів-м"ясо" зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 59765,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 9886 грн.

Відповідач в силу вимог ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірності своїх рішень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення Коростишівської МДПІ № 0000242301 та № 0000232301 від 16.03.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст Ухвали виготовлено "06" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусилів-м'ясо" с.Скочище,Брусилівський район , Житомирська область,12645

3- відповідачу Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул.Шевченка, 1,м.Коростишів,Житомирська область,12505