Ухвала суду № 27359024, 18.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р.Справа № 2а-16916/11/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-16916/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футур-10»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Футур-10», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Комінтернівського району м. Харкова № 0000422320 від 19.07.11 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 898167,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-16916/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач, Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-16916/11/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 1100/23-206/37365231 від 06.07.11 р. документальної невиїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.11 р. по 31.03.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податку вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України у зв'язку з формуванням податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, що оформлені з порушенням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з'ясував, що позивачем з ТОВ Фірмою «Сат Імпекс»був укладений договір поставки № 18/03-11 від 18.03.11 р., предметом якого є поставка товару, ціна якого визначається в накладних на момент його передачі. Оскільки позивачем до матеріалів справи були надані отримані від вказаного постачальника податкові накладні № 5806 від 29.03.11 р. на загальну суму 735500,0 грн.( у т.ч. ПДВ -122500,0 грн.), № 5612 від 25.03.11 р. на загальну суму 336000,0 грн. (в т.ч. ПДВ -56000,0 грн.), № 6012 від 31.03.11 р. на загальну суму 200000,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.), № 6016 від 31.03.11 р. на загальну суму 2200000,0 грн. (в т.ч. ПДВ -366666,67 грн.), № 6017 від 31.03.12 р. на загальну суму 1619000,0 грн. (в т.ч. ПДВ -269833,33 грн.), № 5306 від 22.03.11 р. на загальну суму 299000,0 грн. (в т.ч. ПДВ -49833,33 грн.), видаткові накладні та ТТН, тобто документи, що підтверджують факт відвантаження товару та факт фізичного переміщення товару, був зроблений висновок про те, що вказана операція носить реальний характер, а оформлені по ній документи містять всі необхідні дані та реквізити.

За висновками суду першої інстанції позивач не допустив порушення податкового законодавства, оскільки мав належним чином оформлені податкові накладні, отримані від належним чином зареєстрованого платника ПДВ, та інші документи, які підтверджують реальність поставки та подальшу реалізацію придбаних товарів іншим покупцям. В обґрунтування цих висновків в постанові суду першої інстанції зроблені посилання на приписи п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 ПК України та зазначено, що відповідач в акті перевірки не вказав які саме порушення ним виявлені в податкових накладних, що досліджувалися.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін i погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. На підставі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так само це питання розглядається i в ч. 2 ст. 180 ГК. Але згідно із ч. 3 ст. 180 ГК зазначені положення дещо конкретизуються i до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови: предмет, ціна та термін дії договору, які можна вважати базовими. Відповідно ч. 8 ст. 181 ГК відсутність згоди між сторонами щодо хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) є однією з підстав для визнання такого договору неукладеним. В свою чергу в ст. 656 ЦК України визначається предмет договору купівлі-продажу як товар. Законодавство визначає певні вимоги, яким має відповідати предмет договору купівлі-продажу. Так, відповідно ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У ЦК України досить докладно врегульовано також відносини щодо кількості, асортименту, комплектності, тари та (або) упаковки продаваного товару (статті 669 - 688).

В акті перевірки, в подальших поясненнях та апеляційній скарзі відповідач наполягає на порушенні позивачем вимог податкового законодавства при проведенні операцій з ТОВ Фірмою «Сат Імпекс»з тих підстав, що сам позивач не знаходиться за місцем реєстрації, що на думку відповідача ставить під сумнів реальність поставки товарів. Проте суд першої інстанції дослідив документи первинного бухгалтерського обліку, в т.ч. ТТН на перевезення товарів, та інші документи, які перевіряючими не досліджувалися, а тому висновки відповідача про нереальність господарських операцій є безпідставними і спростовуються в цій частині належними та допустимими доказами і відповідачем не спростовані.

В акті перевірки і в апеляційній скарзі відповідач посилається на Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України № 969 від 21.12.10 р. і наполягає на тому, що всі податкові накладні, отримані від ТОВ Фірмою «Сат Імпекс», заповнені з порушенням його приписів (перелік податкових накладних наведений в акті перевірки (а.с. 12), оскільки підписані не уповноваженою особою, проте не вказано ким саме мають підписуватися податкові накладні і чому зроблений висновок про відсутність повноважень на підписання податкових накладних у осіб, чиї підписи на них є.

Крім того, колегія суддів вважає доцільним зауважити, що в п. 12 вищевказаного Порядку наведений перелік обов'язкових реквізитів та даних, які повинні вказуватися у податкових накладних, і до цього переліку не віднесений підпис особи, яка видала податкову накладну. Також відповідачем не враховано те, що відповідно п. 2 та п. 5 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ, і податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Також слід відмітити, що в п. 201.1 ст. 201 ПК України, який був процитований судом першої інстанції, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи податкових накладних, вони виписані суб'єктом господарювання - ТОВ Фірмою «Сат Імпекс», якому присвоєний індивідуальний податковий номер платника ПДВ, із заповненням всіх реквізитів, а тому твердження відповідача про порушення вищенаведених приписів при заповненні податкових накладних є хибними, зробленими відповідачем при довільному тлумаченні норм спеціального законодавства.

Оскільки відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу), то позивач при наявності належним чином оформлених податкових накладних мав права формувати податковий кредит по операціям з ТОВ Фірмою «Сат Імпекс», а тому висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача є законними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-16916/11/2070 прийнята з дотриманням приписів матеріального права та з врахуванням фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-16916/11/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-16916/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футур-10»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій