Постанова № 27358906, 09.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а-29503/08/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

позивача -ОСОБА_1

представника позивача -Чаплинський О.В.

представника третьої особи -Мельничук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2009р. по справі № 2а-29503/08/2070

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

третя особа Державне підприємство «48 завод залізничної техніки»

про визнання недійсним та відміну податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати такими, що виходять за межі їх повноважень та не відповідають способу, передбаченому законодавством України, дії посадових осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова при здійсненні 25.09.08 р. камеральної перевірки ДП «48 ЗЗТ»; визнати таким, що не і носієм доказової інформації про порушення вимог податкового законодавства ДП «48 ЗЗТ», акт перевірки № 5971/1502/08112520 від 25.09.08 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 000400/1502/0 від 25.09.08 р., яким було донараховано ДП «48 ЗЗТ»податкове зобов'язання в сумі 840253,74 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 42012,69 грн.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державне підприємство «48 завод залізничної техніки», також звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати такими, що виходять за межі їх повноважень та не відповідають способу, передбаченому законодавством України, дії посадових осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова при здійсненні 25.09.08 р. камеральної перевірки ДП «48 ЗЗТ»; визнати таким, що не і носієм доказової інформації про порушення вимог податкового законодавства ДП «48 ЗЗТ», акт перевірки № 5971/1502/08112520 від 25.09.08 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 000400/1502/0 від 25.09.08 р., яким було донараховано ДП «48 ЗЗТ»податкове зобов'язання в сумі 840253,74 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 42012,69 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2а-29503/08/2070 у задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 та Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»відмовлено в повному обсязі.

Позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не погодилися з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2а-29503/08/2070 в повному обсязі та прийняти нову постанову про задоволення їх вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційних скаргах.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.10 р. постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2а-29503/08/2070 була скасована, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.12 р. ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.10 р. була скасована, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової декларації з ПДВ за березень-серпень 2008 р. Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»в розрізі контрагентів. Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем та третьою особою податкового повідомлення-рішення є акт № 5971/1502/08112520 від 25.09.08 р., в якому були зафіксовані порушення ДП «48 завод залізничної техніки»податкового законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, зокрема перевіряючими встановлено, що 21.04.08 р. підприємством була надана податкова декларація за березень 2008 р. № 38535 від 21.04.08 р., за квітень 2008 р. № 58089 від 01.05.08 р., за травень 2008 р. № 68746 від 19.06.08 р., за червень 2008 р. № 83933 від 08.07.08 р., за липень 2008 р. № 121903 від 20.08.08 р., за серпень 2008 р. № 131145 від 22.09.08 р., але до податкових декларацій платником не наданий додаток 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», тому що всі звіти свідчать про відсутність діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ДП «48 завод залізничної техніки», суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 000400/1502/0 від 25.09.08 р., яким ПП «48 завод залізничної техніки»було визначене податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 840253,74 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 42012,69 грн., жодним чином не порушує прав та інтересів гр. ОСОБА_1, а тому його позовні вимоги не можуть бути задоволені судом, а ДП «48 завод залізничної техніки»безпідставно не включив до складу податкового зобов'язання сум ПДВ, а саме: у березні 2008 р. - 3932,96 грн., у квітні 2008р. - 6383,58 грн., у травні 2008 р. - 4847,01 грн., у червні 2008 р. - 23186,41 грн., у липні 2008 р. - 8891,68 грн., у серпні 2008 р. - 793012,10 грн.

Колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 та ДП «48 завод залізничної техніки», між тим зазначає, що суд першої інстанції не врахував наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи, провадження по даній справі було відкрите судом першої інстанції за позовною заявою гр. ОСОБА_1, який, звертаючись до суду першої інстанції, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 000400/1502/0 від 25.09.08 р., яким було донараховано ДП «48 завод залізничної техніки»податкове зобов'язання в сумі 840253,74 грн. та штрафні санкції в сумі 42012,69 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із положень вказаної вище норми вбачається, що до суду може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій порушені її права у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 є директором ДП «48 завод залізничної техніки», між тим колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ № 000400/1502/0 від 25.09.08 р. стосується виключно прав та інтересів цього підприємства і жодним чином не зачіпає права позивача по справі, який є директором вказаного підприємства, оскільки податкові зобов'язання контролюючим органом донараховані саме ДП «48 завод залізничної техніки». Тобто гр. ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, оскільки його права та інтереси не порушенні рішенням податкового органу.

Що стосується вимог ДП «48 завод залізничної техніки», необхідно зазначити, відповідно ч. 1 ст. 53 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Колегія суддів зазначає, що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - це особа, яка для захисту своїх прав, свобод та інтересів звертається з позовом до сторін у справі, у якій вже відкрито провадження. Позовні вимоги третьої особи обов'язково повинні стосуватися предмету спору. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, як і сторони, є заінтересованою в результатах розгляду справи судом, але її інтерес є самостійним і не збігається з інтересом позивача чи відповідача у справі. Вимоги позивача і третьої особи із самостійними вимогами є взаємовиключними, а тому вони не можуть діяти як співпозивачі, оскільки між позивачем і третьою особою має бути конфлікт інтересів. Задоволення адміністративного позову, який заявили такі особи, має повністю або частково виключати можливість задоволення вимог позивача до відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги гр. ОСОБА_1 та ДП «48 завод залізничної техніки»повністю співпадають, що виключає можливість вказаного підприємства виступати у даному спорі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Також колегія суддів зазначає, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не врахував того, що відповідно ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Оскільки суд першої інстанції не допускав заміну первинного позивача на належного позивача, але прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 та ДП «48 завод залізничної техніки», колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав та мотивів для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2009р. по справі № 2а-29503/08/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2а-29503/08/2070 -змінити в частині підстав та мотивів для відмови в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 та Державного підприємства «48 завод залізничної техніки».

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2а-29503/08/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.10.2012 року.