Ухвала суду № 27358735, 23.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/1926/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Бакланової Л.А.

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-1870/1926/12

за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

22 травня 2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задоволено частково.

Стягнуто в дохід бюджету з приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) 47212,29 грн. податкового боргу з податку на додану вартість (в т.ч. 26879 грн. основного платежу, 19096,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 1236,67 грн. пені) на рах. 31114029700010 в ГДКСУ у Сумській області, МФО 837013,код 37345566 ), а також 7424,62 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, в т.ч. 6714,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 710,17 грн. пені на рах. 33211801700010 в ГДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код 37345566.

В задоволенні позовних вимог Сумської міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення 17337,20 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб по декларації №2782 від 09.11.2010 р. -відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що відповідачем не було сплачено суму податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 17337,20 грн., яка була самостійно нарахована згідно декларації №2782 від 09.11.2010р. та набула статусу податкового боргу. Сплачений позивачем податок у розмірі 17600 грн. згідно облікової картки платника 16.11.2010р., не відповідає сумі заявленого податкового боргу.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволенних позовних вимог, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що спірні суми податку на додану вартість сплачені ФОП ОСОБА_3 повністю згідно податкових декларацій від 19.02.2012, від 18.03.2010 року, від 20.04.2010р., від 19.05.2010р., від 21.06.2010р., від 20.07.2010р., від 18.08.2010р., від 17.09.2010р., від 20.10.2010р., від 17.12.2010р. та відповідних платіжних доручень.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_3 до Сумської МДПІ було самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість №18982 за листопад 2010р., якою визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2150,00 грн. (а.с.7-8).

З 30.09.2010р. по 27.10.2010р. Сумською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 01.11.2010 року №22/17-2665003423-490 (а.с.11-23).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

11.11.2010р. на підставі акту перевірки №22/17-2665003423-490 Сумською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від №0005341702/0 (а.с.24) про визначення ФОП ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7363,50 грн., в тому числі 4909,00 основного платежу, 2454,50 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 24.11.2010 року (а.с.24 - зворотній бік), в судовому порядку не оскаржувалось.

24.12.2010 року Сумською МДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3, за результатами якої було складено акт перевірки від 24.12.2010 року №619/НОМЕР_1 (а.с.28-29).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , що виявилось у несвоєчасній сплаті податку на додану вартість.

29.12.2010 року на підставі акту перевірки №619/НОМЕР_1 Сумською МДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0008261702/0 (а.с.27) про застосування штрафних санкцій в розмірі 16285,18 грн.;

- №0008291702/0 (а.с. 27-зворотній бік) про застосування штрафних санкцій в розмірі 279,94 грн.;

- №0008371702/0 (а.с.28) про застосування штрафних санкцій в розмірі 77,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, в судовому порядку не оскаржувались.

ФОП ОСОБА_3 до Сумської МДПІ було самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість №21417 за звітний період грудня 2010 року, якою визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19820,00 грн. (а.с.9-10).

09 листопада 2010 року відповідачем до Сумської МДПІ було самостійно подано податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року (а.с.30).

27.12.2010 року Сумською МДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб ФОП ОСОБА_3, за результатами якої було складено акт перевірки від 27.12.2010 року №627/НОМЕР_1 (а.с.25-26).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у несвоєчасній сплаті податку з доходів фізичних осіб.

31.12.2010 року на підставі акту перевірки №627/НОМЕР_1 Сумською МДПІ були прийнято податкове повідомлення-рішення №0009841702/0 (а.с.25) про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій в розмірі 6714,45 грн., яке було отримане відповідачем, в судовому порядку не оскаржене.

Із розрахунку податкової заборгованості ФОП ОСОБА_3 (а.с.34), довідки про нараховані та несплачені суми податків ФОП ОСОБА_3 та письмових пояснень від 21.05.2012 року №1830/9/10-С вбачається, що станом на 21.02.2012 року сума податкового боргу відповідача складає 71974,11 грн., а саме: податку на додану вартість в розмірі 47212,29 грн., в тому числі 26879,00 грн. основного платежу, 19096,62 грн. штрафних санкцій, 1236,67 грн. пені та податку на доходи фізичних осіб в розмірі 24761,82 грн., в тому числі 17337,20 грн. основного платежу, 6714,45 грн. штрафних санкцій та 710,17 грн. пені, зазначені підстави та період виникнення боргу, в тому числі і суми пені.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 47212,29 грн., з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7424,62 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказані суми податків мають характер узгодженого податкового зобов'язання, та на час розгляду справи залишились не сплаченими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковим органом була видана перша податкова вимога №1/149 від 15.05.2009 року (а.с.6 - зворотній бік), та в зв'язку з непогашенням суми боргу друга податкова вимога №2/385 від 30.11.2009 року (а.с.6), які були отримані відповідачем 23.10.2009 року та 22.01.2010 року відповідно (а.с.6).

Заявлена позивачем сума боргу є узгодженим податковим зобов'язанням відповідача у розумінні п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 не було сплачено у повному обсязі суму боргу в розмірі 55347,08 грн., в тому числі 47212,29 грн. податкового боргу з податку на додану вартість, а саме - 26879 грн. основного платежу, 19096,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 1236,67 грн. пені; 7424,62 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, а саме - 6714,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 710,17 грн. пені.

Згідно наданих платіжних доручень (а.с. 100-112) в призначенні платежу зазначені інші підстави перерахування коштів до бюджету, і як встановлено судом та не заперчується позивачем, податковим органом кошти, що були сплачені відповідачем, були перераховані для погашення заборгованості по податкам в порядку календарної черговості.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сума податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість в загальному розмірі 55347,08 грн. відповідачем не погашена у повному обсязі, сума є узгодженим податковим зобов'язанням ФОП ОСОБА_3 Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 17337,20 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_3 у листопаді 2010 року було сплачено кошти у розмірі 17600,00 грн. із зазначенням у платіжному дорученні призначення платежу "податок з доходів фізичних осіб згідно декларації за 9 місяців", які позивачем неправомірно спрямовані в рахунок погашення податкових зобов'язань відповідача в порядку календарної черговості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена рівність бюджетних інтересів. Встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не позбавляє платника права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону N 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону N 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно, Законом N 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 9 листопада 2010 року відповідачем до Сумської МДПІ було самостійно подано податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року (а.с.30).

ФОП ОСОБА_3 до бюджету платіжним дорученням від 16.11.2010 року №90 (а.с.117) були перераховані кошти в сумі 17600,00 грн., в призначенні платежу зазначено "податок з доходів фізичних осіб згідно декларації за 9 місяців".

Сумською МДПІ дані кошти були зараховані в порядку календарної черговості в погашення іншого податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_3 використано право на самостійне погашення суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, відповідно до декларації про доходи, одержані з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, із зазначення призначення здійсненого платежу.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи позивача у апеляційній скарзі про те, що сума податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, сплачена ФОП ОСОБА_3 згідно облікової картки платника 16.11.2010 року, не відповідає заявленій до сплати сумі податкового боргу у розмірі 17337,20 грн., та відповідно такий податковий борг не може вважатись погашеним, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: копією платіжного доручення від 16.11.2010р. №90 із зазначенням суми належної до сплати - 17600,00 грн., та призначення платежу - податок з доходів фізичних осіб згідно декларації за 9 місяців (а.с.117).

Твердження відповідача у апеляційній скарзі щодо ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки тому факту, що спірні суми податку на додану вартість у розмірі 47212,29 грн. сплачені ФОП ОСОБА_3 повністю згідно податкових декларацій та відповідних платіжних доручень, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки на момент сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ позивач не вказав відповідне призначення платежу у платіжних дорученнях та суму платежу у відповідності до податкових декларацій та прийнятих Сумською МДПІ податкових повідомлень-рішень, та мав борг перед бюджетом, у зв'язку з чим на підставі пункту 7.7 статті 7 Закону N 2181-III перераховані гроші були зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скари Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-1870/1926/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2012 р.