Ухвала суду № 27358610, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5049/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-5049/12/2070

за позовом Приватної фірми «Профі»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма «Профі», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0006632305 від 21.12.11 р. про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за травень 2011 р. на 8583,0 грн. та за червень 2011 р. на 21660,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.12 р. по справі № 2а-5049/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.12 р. по справі № 2а-5049/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 5849/2305/21198839 від 09.12.11 р. позапланової документальної невиїзної перевірки підприємства позивача з питань перевірки відносин з платником податків ПП «ОВД-Трейд»за період з 01.05.11 р. по 30.06.11 р., в якому відображені порушення платником податків вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого був завищений залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 декларації з ПДВ) за травень 2011 р. на суму 8583,0 грн., за червень 2011 р. на суму 21660,0 грн.

Підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства є включення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ПП «ОВД-Трейд», реальність яких не підтверджена, оскільки за інформацією, отриманою відповідачем за результатами перевірки останнього, дане підприємство за юридичною адресою не перебуває, на запит органу ДПС документів на перевірку не надало. Також відповідач послався на висновок спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 384 від 04.08.11 р. про те, що підписи на копії договору № 5731 від 18.05.11 р. про визнання електронних документів, копії довіреності від 15.04.11 р., копії листа № 18/04-011 від 18.04.11 р. виконані не керівником підприємства Горбатовим Р.С., а іншими особами. Також відповідач зазначав, що здійснення корегування податкових зобов'язань вказаним підприємством проведено безпідставно, оскільки в Господарському суду Харківської області відсутні справи, де б приймав участь цей господарюючий суб'єкт.

Оскільки вищевказане свідчить про неможливість реального здійснення ПП «ОВД-Трейд»фінансово-господарських операцій, то у позивача по даній справі відсутнє право формувати податковий кредит по операціям з цим контрагентом. При цьому перевіряючі послалися не тільки на приписи ПК України, а і на ст. 216 ЦК України (арк. справи 17), яка зобов'язує платника податків вносити відповідні зміни до податкової звітності в порядку, визначеному в ст. 50 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що ст. 216 ЦК України встановлює правові наслідки недійсності правочину, а в ст. 50 встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Таким чином посилання в акті перевірки на вказані норми є недоречним, оскільки вони не регулюють податкових правовідносин і не зобов'язують платників податків вносити якісь зміни до податкової звітності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ПП «ОВД-Трейд»договір поставки № 2904 від 29.04.11 р., предметом якого є поставка електротехнічного обладнання, електронних комплектуючих та промислових виробів (а.с. 73-74).

Поставка товарів здійснювалася на підставі заявок про необхідність поставки матеріальних цінностей з визначенням конкретного переліку та терміну поставки (а.с. 175-177), а сама поставка була оформлена видатковими накладними № РН-010636 від 01.06.11 р., № РН-040509 від 04.05.11 р. (а.с. 77, 80). Вказані товари були оприбутковані позивачем в документах бухгалтерського обліку (а.с. 160-165) і оплачені шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «ОВД-Трейд»(а.с. 168-174).

Податковий кредит позивачем був сформований на підставі отриманих від ПП «ОВД-Трейд» належним чином оформлених податкових накладних № 24 від 01.06.11 р., № 18 від 04.05.11 р. (а.с. 78, 81).

Також судом першої інстанції було з'ясовано, що придбаний товар зберігався у продавця протягом 30 днів, що відповідає умовам договору поставки. Наведені факти відповідачем не заперечувалися і не спростовані належними та допустимими доказами.

Також позивачем до матеріалів справи були надані докази подальшого використання придбаних у контрагента товарів у власній господарській діяльності, оскільки вони були реалізовані ДП «Клінічний санаторій «Курорт березівські мінеральні води»ЗАО, НГВУ «Охтирканафтогаз», ХНЕУ, ТОВ «Оргтехніка», ТОВ «Телерадіозв'язок», ДП «Харківській завод «Протон», ТОВ «ДЮНІМ», ТОВ ВКП «Пром-ЕКС», ДТ «Центральний», ОДО «Жилстрой-2», ХДТУБА (а.с. 83-114). Перелічені покупці товарів отримували свій товар на підприємстві ПП «ОВД-Трейд», де він зберігався, що підтверджено наданими позивачем копіями ТТН (а.с. 127-139) і їх наявність у позивача на час проведення перевірки відповідач не заперечував.

Зважаючи на те, що видом діяльності позивача є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі і саму цю діяльність позивач здійснював при придбанні та подальшій реалізації товарів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит по операціям з ПП «ОВД-Трейд», який був належним чином зареєстрований платником ПДВ, за договором, який не був визнаний недійсним в судовому порядку, оскільки у органів ДПС відсутні повноваження на свій розсуд визнавати будь-які правочини недійсними або фіктивними.

Дані висновки суду першої інстанції також ґрунтуються на тому, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.11 р. по справі № 2а-12303/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.12 р., дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ОВД-Трейд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.11 р. по 30.06.11 р., оформлені актом № 3761/2305/37091177 від 19.08.11 р., який відповідач поклав у підґрунтя висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, визнані неправомірними (а.с. 115-121).

Керуючись приписами ч. 3 ст. 70 КАС України, де передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, та п. 2 ст. 19 Конституції України, суд першої інстанції не прийняв як доказ по даній справі вищевказаний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає доцільним також відмітити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.12 р. по справі № 2а-5049/12/2070 прийнята у відповідності із приписами чинного законодавства, що не спростовано доводами апеляційної скарги, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-5049/12/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-5049/12/2070 за позовом Приватної фірми «Профі»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування рішення -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) Л.В. Тацій