Постанова № 27357951, 11.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 р. Справа № 1806/2а-897/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.2011р. по справі № 1806/2а-897/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми , Головного управління Пенсійного фонду Уукраїни в Сумській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточненого позову просив скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 17.11.2010 року №191/Т-11 про відмову в задоволенні заяви від 09.11.2010 року; скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському району міста Суми від 02.12.2010 року №Т-1070 про відмову в задоволенні заяви від 19.11.2010 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та зарахувати період військової служби - курсантом Сумського вищого артилерійського училища з 31.08.1973 року по 20.07.1977 року і на офіцерських посадах у Збройних Силах з 20.07.1977 року по 08.02.1988 року до 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі міста Суми задовольнити заяву від 19.11.2010 року та на підставі Закону України «Про прокуратуру» призначити пенсію з моменту подання заяви до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області - з 09.11.2010 року; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити заяву від 09.11.2010 року та на підставі Закону України «Про прокуратуру» проконтролювати призначення пенсії Управлінням Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі міста Суми з моменту подання цієї заяви - з 09.11.2010 року.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.11 р. по справі № 1806/2а-897/11 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасвати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.11 р. по справі № 1806/2а-897/11 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог.

Колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частоковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховується військова пенсія і він знаходиться на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, де і зберігається його пенсійна справа. Позивач 09.11.2010 року звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення йому пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» та за роз'ясненням зарахування військової служби до стажу роботи в органах прокуратури. Заступник начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області у відповіді на його звернення від 17.11.2010 року №191/Т-11 запропонувала йому звернутися до Управління Пенсійного фонду України за місцем проживання. До Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми 19.11.2010 року ОСОБА_1 була подана заява про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру". За результатами розгляду даної заяви відповідач отримав лист від 02.12.2010 року №Т-1070, де зазначалось, що для такого виду пенсії не вистачає стажу роботи в органах прокуратури. Подані ОСОБА_1 заяви до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області та до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми не відповідали формі, що визначена додатком 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України N22-1 від 25.11.2005 року, тому фактично відповідачами не приймалось рішення про відмову в призначенні пенсії, надана було відповідь на його звернення. Крім того суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що 09.06.2011 р. позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», додавши до заяви необхідні для призначення пенсії документи, а з0.06.2011 р. відповідачем було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з тим, що на час звернення він працював в органах прокуратури і у нього був відсутній 20-річний стаж роботи, що дає право на вислугу років.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду прешої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі із стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, а ч. 5 ст. 50-1 цього Закону визначено, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими чи суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, працівникам, яким присвоєні класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокурату, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Згідно з правилами статті 11 Закону СРСР « Про загальний військовий обов'язок», громадяни, які були прийняті до військово-навчальних закладів, перебували на дійсній військовій службі. На них розповсюджувалися обов'язки, які встановлені для військовослужбовців строкової служби. Крім того, вони та члени їх сімей користувались правами, пільгами та перевагами, які були встановлені чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-ХХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території Республіки застосовуються акти. законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Також колегія суддів зазначає, що 25.03.92 року ухвалено Закон України №2232-ХП «Про військовий обов'язок і військову службу», у частині першій статті 25 якого зазначено, що навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.

Проте, Законом України від 18 червня 1999 року №766 « Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в статтю 25 цього Закону внесено зміни. Зокрема, частиною шостою визначено, що в строк військової служби військовослужбовцям зараховується тривалість служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, із розрахунку два місяці служби (навчання) у зазначених військових навчальних закладах за один місяць строкової військової служби .

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалось Конституційними Судом України в Рішеннях №1-зп від 13 травня 1997 року, №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року та №3-рп/20014 від 5 квітня 2001 року, в яких встановлено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами та іншими нормативно-правовими актами чинності.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон, або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли або закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, строк навчання позивача у Сумському вищому артилерійському училищі з 31.08.1973 року по 20.07.1977 року є строковою військовою службою, яка підлягає зарахуванню до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відмова відповідача щодо неможливості зарахування періоду військової служби позивача на посадах офіцерського складу військової частини Міністерства оборони до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, також є необгрунтованою з таких підстав.

Відповідно до підпункту «в» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Згідно п. 1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 4 квітня 2006 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Ця норма набула чинності 10 травня 2006 року.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 3.11.2006 р„ час перебування громадян на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також стажу державної служби. Ця норма набула чинності 1 січня 2007 року. Пунктом 10 статті 14 цього закону встановлено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.

Крім цього, як зазначається у преамбулі цього Закону, ним встановлюється єдина система соціального та правового захисту військовослужбовців. Відповідно до п. 10 Прикінцевих положень вказаного Закону до приведення законодавства країни у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 р. (із змінами та доповненнями) «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам начальницького складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлено порядок обчислення вислуги років.

Пунктом 1 вказаної Постанови встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років враховується дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх , залізничних військах, в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР враховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, період військової служби позивача на офіцерських посадах у Збройних Силах з 22.09.77 р. по 08.02.88 р. також підлягає зарахуванню до 20- річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Між тим колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо скасвання рішення УПФ про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки вказане позивачем рішення не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумунні ст. 2 КАС України, а за своєю суттю є листом-відповіддю на заяву позивача щодо вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того колегія суддів зазначає, що на момент звернення позивача до суду першої інстанції ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду в Сумській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Необхідно зазначити, що чинним законодавством України не передбачено можливості отримання двох державних пенсій одночасно, а з матеріалів справи не вбачається того, що позивач звертався до органу пенсійного фонду із заявою про переведення з одного виду державної пенсії на іншій, а тому вимоги позивача в цій частині є необгрунтованими.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.11 р. по справі № 1806/2а-897/11 прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.05.2011р. по справі № 1806/2а-897/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми зарахувати ОСОБА_1 період військової служби - курсантом Сумського вищого артилерійського училища з 31.08.1973 року по 20.07.1977 року і на офіцерських посадах Міністерства оборони СРСР з 20.07.1977 року по 08.02.1988 року до 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Калитка О. М.