Ухвала суду № 27357284, 23.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/836/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіВа-трейд»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, про що складено Акт від 30.11.2011 року №2673/23-2/33585132 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 8-45).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97 -ВР та п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 73 480 грн., в тому числі, за вересень 2010 року -у сумі 59 111 грн. та за січень 2011 року - 14 369 грн.

На підставі вищезазначених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 05 грудня 2011 року № 000004462301, копія якого також наявна в матеріалах справи (том І а.с. 7), яким збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання на 73 480 грн. за основним платежем та на 14 779 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Державною податковою службою України прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги від 01.03.2012 року № 3712/6/10-2115, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 149-153), та яким вищезазначене податкове повідомлення -рішення Відповідача залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Як вбачається з Договору про надання інформаційних послуг №236/2 від 15.09.2010 року (далі -Договір №236/2), копія якого також наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 79), укладеного між Позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Промоушн Технолоджі», Позивач отримує, а контрагент приймає на себе обов'язок поставити товар та надати Позивачу комплекс інформаційних послуг із систематизованої інформації про представлені на ринках України і странах СНД виробниках устаткування для підприємств переробної промисловості, їх торгівельних представниках та ділерах, випущеної продукції, підприємства, які спеціалізуються на поставках, гарантійному та післягарантійному обслуговуванні такого устаткування. А згідно із Протоколом №1 - додатку до Договору №236/2, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 80), сторонами встановлено договірну ціну за надання послуг у сумі 254 333, 33 грн. без ПДВ (20 %) -50 866, 67 грн., всього - 305 200 грн.

Позивачем на виконання умов зазначеного Договору та на підтвердження реальності надання Відповідачем послуг надано видаткову та податкову накладні №РН-0000002, №30902 відповідно, рахунок-фактуру №СФ-000005 від 03 вересня 2010 року на загальну суму 49 464,74 грн., в тому числі ПДВ 8 244, 12 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000043, податкову накладну №300924 та рахунок-фактуру від 30.09.2010 року на загальну суму 305 200 грн., в тому числі ПДВ 50 866, 67 грн., відповідні платіжні доручення, звіт -додаток до зазначеного Акта, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 75-77, 81-146).

Крім того, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗБАТАКОМ»укладено Договір купівлі-продажу від 01.10.2010 року (далі -Договір від 01.10.2010 року), копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 68), за умовами якого контрагент зобов'язується поставити товар, а Позивач прийняти його та оплатити в строк, зазначений в цьому Договорі. Позивачем на підтвердження виконання умов Договору надано видаткову та податкову накладні №РН-0000013, №10 відповідно, рахунок-фактуру №СФ-0000013 від 08 січня 2011 року та відповідні платіжні доручення, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 69-73), на суму 86 212, 43 грн., в тому числі ПДВ у сумі 14 368, 74 грн.

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Контрагентами Позивача на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання Позивачем продукції і отримання ним замовлених послуг, зазначених в Договорах, надано усі необхідні первинні документи, а саме, рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та відповідні платіжні доручення, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що дані Договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Отже, Позивачем включено до суми податкового кредиту 73 480 грн. суму здійснених господарських операцій, з яких 59 111 грн. за Договором №236/2 та 14 368, 74 грн. за Договором від 01.10.2010 року.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу; у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий Відповідачем період, в зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Відповідачем на підставі проведеної виїзної планової перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення, а Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.