Ухвала суду № 27356382, 25.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5152/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Олєвєр" до Київської регіональної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2012 р. позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці № 70, № 71 від 21 березня 2012 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову задоволені позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Олєвєр»ввозило на митну територію України в період з 04.08.2009 р. по 13.01.2010 року спиртові напої - коньяк торгової марки «Сараджишвили», виробництва АТ «Давид Сараджишвили та Еніселі»(Грузія) на підставі укладеного із зазначеним виробником зовнішньоекономічного контракту № 08/06 від 14 серпня 2006 року. У вантажних митних деклараціях у графі 33 ВМД позивач вказав код товару за УКТ ЗЕД -2208212 00, що відповідає товарній позиції «коньяк (Cognac)», з посиланням у графі 34 ВМД на країну походження товару -», тобто Грузія. Вказані декларації були прийняті Київською регіональною митницею та по ним сплачені всі нараховані платежі.

У період з 14.02.2012 по 29.02.2012 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ПП «Олєвєр»вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів «спиртові напої - грузинський коньяк «Сараджишвили», «Арагви», «Варцихе», «V.S.O.P.», «Греми», виробництва АТ «Давид Сараджишвили та Еніселі»(Грузія), за результатами якої складено акт перевірки № н/14/12/100000000/30302704 від 29.02.2012.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку, що невірне заповнення ПП «Олєвєр»графи 33 ВМД та, як наслідок, невірне декларування підприємством коду товарів за УКТ ЗЕД, призвело до порушення вимог Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» та Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, внаслідок чого позивачем було занижено податкові зобов'язання за ВМД по сплаті акцизного збору на суму 317 991,36 грн. та податку на додану вартість на суму 63 598,28 грн.

21 березня 2012 року Київською регіональною митницею було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: № 70, яким позивачу, за порушення Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»від 07.05.1996 № 178/96-ВР, донараховано податкове зобов'язання за платежем «акциз на лікеро-горілчану продукцію»в сумі 397 489,20 грн., з них 317 991,36 грн. - за основним платежем та 79 497,84 грн. - штрафних санкцій; № 71, яким позивачу, за порушення Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»від 07.05.1996 № 178/96-ВР та Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 79 497,85 грн., з них 63 598,28 грн. - за основним платежем та 15 899,57 грн. - штрафних санкцій.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що митний орган не мав підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно кваліфікації, оскільки митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів).

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним Кодексом України.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 ст. 1 Митного кодексу України зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

При здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів, задекларованих із використанням митних декларацій, визначених Класифікатором типів декларацій, затвердженим Держмитслужбою, при поміщенні товарів у будь-який митний режим (з урахуванням особливостей, установлених для окремих митних режимів, способів переміщення товарів, типів декларацій, а також для підприємств-резидентів, щодо яких митними органами встановлено високий (внесено до «білого списку») або достатній (внесено до «зеленого списку») рівень довіри) застосовується Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Так, зокрема, при митному контролі працівниками митної служби здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами (п. 16 розділу 3 «Здійснення митних процедур»Порядку).

Колегією суддів встановлено, що при здійсненні митного оформлення вантажних митних декларацій вимоги, передбачені Порядком позивачем були виконані.

В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних вантажних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем»та здійснений митний контроль, який включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до спірних вантажних митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем вантажних митних декларацій, в тому числі і правильність коду товару та, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі.

Згідно ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів. При цьому, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому митний орган не мав правових підстав та повноважень для прийняття податкового повідомлення про нарахування податкових зобов'язань за платежем податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція щодо подібних спірних правовідносин закріплена у постановах Верховного суду України від 23.01.12 року.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» ставки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби встановлюються Верховною Радою України і є єдиними на всій території України. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно за встановленими ставками.

Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» встановлює ставки акцизного збору в залежності від коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Колегією суддів, як і судом першої інстанції, встановлено, що позивач обчислив та сплатив акцизний збір в повному обсязі відповідно до коду товару 2208 20 12 00 визначеного у вищезазначених ВДМ, що не заперечується відповідачем.

Рішення щодо визначення іншого коду товару Київською регіональною митницею не приймалося.

В той же час в Законі України «Про Митний тариф України» жодних застережень щодо неможливості декларування за кодом УКТ ЗЕД 2208 20 12 00 коньяків іншого виробництва, ніж отриманих у Франції, в департаментах Шаранта та Шаранта-Маритим та частини департаментів Дордоно та Де Севр, не міститься.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі відповідач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2012.