Ухвала суду № 27356377, 30.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року справа №2н/1270/1671/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду 04 вересня 2012 року у справі № 2н/1270/1671/2012 за позовом Приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових-повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ремікс» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0, від 28.04.2010 року № 0000401740/1, від 09.07.2010 року № 0000401740/2 та від 16.09.2010 року № 0000401740/3.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-7718/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, позовні вимоги приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнані незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті Краснодонською об'єднаною податковою інспекцією про нарахування приватному підприємству «Ремікс» податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 72 294,42 грн., у тому числі за основним платежем 24 098,14 грн. та за штрафними санкціями 48196,28 грн.

05.09.2011 року Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по справі № 2а-7718/10/1270 за позовом приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року по справі № 2н-140/11/1270 заяву Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року за нововиявленими обставинами задоволено, скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по справі № 2а-7718/10/1270 за позовом приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.01.2012 року по справі № 2н-140/11/1270 апеляційну скаргу приватного підприємства «Ремікс» задоволено, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі № 2н-140/11/1270 скасовано, позов приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000401740/0 від 25.03.2010 року, № 0000401740/1 від 28.04.2010 року, № 0000401740/2 від 09.07.2010 року, № 0000401740/3 від 16.09.2010 року, якими приватному підприємству «Ремікс» були нараховані податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 58254,42 грн., у тому числі за основним платежем 19418,14 грн. та за штрафними санкціями 38836,28 грн.

23 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ПП «Ремікс» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду № 2н-140/11/1270 від 28.10.2011 року, в якій заявник посилається на те, що 21.08.2012 року ПП «Ремікс» було отримано ухвалу Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2012 року, якою вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27.05.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 12.08.2011 року щодо ОСОБА_4 були скасовані, а справу направлено на нове розслідування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року заяву приватного підприємства «Ремікс» про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року по справі № 2н-140/11/1270 за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року по справі № 2н-140/11/1270. Позовні вимоги приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0, від 28.04.2010 року № 0000401740/1, від 09.07.2010 року № 0000401740/2 та від 16.09.2010 року № 0000401740/3.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки акту перевірки щодо не нарахування та не перерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб є доведеними матеріалами перевірки, а порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є доведеними. Крім того, зазначене підтверджується також вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27.05.2011 року у справі № 11/10/9049, залишеним буз змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12.08.2011 року, яким визнано винним директора ПП «Ремікс» ОСОБА_4 у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 172, ч. ст. 166 КК України. Також апелент посилається на те, що Вищий спеціалізований суд України скасувавши вищенаведений вирок, не закрив провадження у справі, а направив справу на нове розслідування. Суд першої інстанції на це не звернув уваги, а тому не міг приймати рішення про задоволення позову з посиланням на рішення Вищого спеціалізованого суду.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у відповідача.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 365/23/31379818 від 12.03.2010 року (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 24 098, 14 грн. (том 1 арк. справи 17-40).

За результати перевірки, відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 72 294,42 грн., з яких: за основним платежем 24098,14 грн., за штрафними санкціями 48196,28 грн., про що складено відповідне податкове повідомлення-рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0 (том 1 арк. справи 58).

Після оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.03.2010 року № 0000401740/0 в адміністративному порядку, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.04.2010 року № 0000401740/1, від 09.07.2010 року № 0000401740/2 та від 16.09.2010 року № 0000401740/3.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи заяву Приватного підприємства «Ремікс» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 28.10.2011 року у справі № 2н-140/11/1270, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2012 року вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27.05.2011 року та ухвала Апеляційного суду Луганської області від 12.08.2011 року щодо ОСОБА_4 були скасовані, а саме ці судові рішення стали підставою для прийняття постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року по справі № 2н-140/11/1270, тому ця обставина є підставою для задоволення заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами на підставі ст. 245 КАС України.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27.05.2011 року по справі №1-69/11, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12.08.2011 року, директор приватного підприємства «Ремікс» ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст.172, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (том 2 арк. справи 31-37, 38-43).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2012 року вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 27.05.2011 року та ухвала Апеляційного суду Луганської області від 12.08.2011 року щодо ОСОБА_4 були скасовані, а справу направлено на нове розслідування, так як висновки про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів є недостатньо мотивованим і передчасним (том 2 а.с.111-112).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Враховуючи те, що рішенням суду касаційної інстанції були скасовані судові рішення у кримінальній справі, які стали підставою для прийняття постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року по справі № 2н-140/11/1270, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виникнення нововиявлених обставин і задоволення заяви Приватного підприємства «Ремікс» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду № 2н-140/11/1270 від 28.10.2011 року.

Щодо надання правової оцінки спірним податковим повідомленням-рішенням, прийнятих відповідачем колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося вище, на підставі акту перевірки відповідачем позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 72294,42 грн., з яких: за основним платежем 24098,14 грн., за штрафними санкціями 48196,28 грн., про що складено відповідне податкове повідомлення-рішення від 25.03.2010 № 0000401740/0 (а.с.58).

Спірним питанням в даній справі є встановлення факту праці перелічених у акті перевірки від 12 березня 2010 року 7 осіб, які нібито працювали у структурному підрозділі позивача в магазині «Норма» за період 2007-2009 років та отримали дохід на загальну суму 30600 грн., у зв'язку з чим зроблено висновок, що позивач не утримав і не перерахував податок з доходів фізичних осіб в сумі 4590,00 грн.

Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджено "Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства"(далі Порядок № 327).

Пунктом 1.7 Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується актом перевірки, що порушення з боку позивача встановлено на підставі відомостей про заробітну плату та пояснень осіб, яки начебто працювали у ПП «Ремікс», які були надані співробітниками відділу податкової міліції ДПІ у м. Свердловську до перевірки (арк. справи 131-139, 157-163, 227-234).

В той же час, колегія суддів зазначає, що ані в матеріалах справи, ані в акті перевірки відсутні будь-яки відомості, які підтверджують факт перебування 7 осіб (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.) у трудових відносинах з позивачем.

Посилання апелянта на те, що порушення позивачем податкового законодавства підтверджується поясненнями 7 осіб, які нібито працювали у структурному підрозділі позивача, в магазині «Норма» за період 2007-2009 років, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки належними доказами для підтвердження порушень податкового законодавства відповідно до Порядку № 327 повинні бути первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, а не пояснення осіб під час проведення оперативно-розшукових заходів.

Крім того колегія суддів вважає, що зазначені пояснення вищевказаних осіб можуть братися до уваги лише у сукупності з іншими доказами, які повинні міститися саме у первинних документах.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на відомості про виплату заробітної плати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 124-130), які були надані співробітниками відділу податкової міліції ДПІ у м. Свердловську, колегія суддів оцінює та вважає такі доводи безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невідповідності отриманих сум заробітної плати, зазначених у відомостях, сумам, вказаним у поясненнях зазначених осіб, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, колегія суддів посилання відповідача на вказані докази щодо підтвердження вчинених позивачем порушень податкового законодавства, як на підтвердження обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень, не приймає до уваги, оскільки законодавством передбачено, що податковий орган має встановлювати порушення з боку платника податку на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання, а не пояснень осіб, які не підтверджені будь-якими іншими доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень щодо нарахування Приватному підприємству «Ремікс» податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 72 294,42 грн., у тому числі за основним платежем 24 098,14 грн. та за штрафними санкціями 48 196,28 грн., а тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2010 року № 0000401740/0, від 28.04.2010 року № 0000401740/1, від 09.07.2010 року № 0000401740/2 та від 16.09.2010 року № 0000401740/3.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 04 вересня 2012 року у справі № 2н/1270/1671/2012 за позовом Приватного підприємства «Ремікс» до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових-повідомлень рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова