Ухвала суду № 27355886, 01.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16637/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.12р. у справі №2а-16637/11/2670 за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 01.11.11р. №0001762307.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.12р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що взаємовідносини позивача з його контрагентами мали безтоварний характер.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини -2009», ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», ПП «Протосс», ТОВ «Ресурс-Агро Кіровоград», ТОВ «КМ Сервіс буд», ТОВ «Реал Альянс», ТОВ «Модуль Монтаж Груп», ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК Альянс», ТОВ «Фортексбуд», ТОВ «Енерджігрупп», ТОВ «Фірма «Теплий Дім», ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «УТК «Аргумент», ТОВ «Ін-Буд-Київ»за період з 01.01.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт №492/1-23-70-23524007 від 14.10.11р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог, зокрема: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 224 716 грн., за період: вересень 2008 р. - у сумі 25 000 грн.; жовтень 2008 р. -у сумі 9 000 грн.; листопад 2008 р. -у сумі 30 004 грн.; березень 2009 р. -у сумі 26 240 грн.; квітень 2009 р. -у сумі 17 538 грн.; травень 2009 р. -у сумі 39 635 грн.; серпень 2009 р. -у сумі 14 100 грн.; жовтень 2009 р. -у сумі 31 750 грн.; грудень 2009 р. -у сумі 8 723 грн.; квітень 2010 р. -у сумі 9 272 грн.; травень 2010 р. -у сумі 13 454 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що взаємовідносини позивача з його контрагентами ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщина-2009», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Груп»та ТОВ «Фронтекст»мали безтоварних характер, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення від 01.11.11р. №0001762307, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 249 645 грн., у тому числі: 199 716 грн. за основним платежем та 49 929 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з його контрагентами, у зв'язку з реально вчиненими господарськими операціями з придбання шроту соняшникового, гофроящиків, буклетів на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача - платниками ПДВ. Також суд зазначив, що матеріали справи містять докази подальшого використання придбаного товару, зокрема шроту соняшникового, в межах звичайної господарської діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, наведена правова норма дозволяє платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача.

Згідно з Довідки АБ №322755 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а/с 16, І том), основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля фармацевтичними товарами; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво агрохімічної продукції; виробництво агрохімічної продукції; виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; оптова торгівля хімічними продуктами; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами.

Між позивачем та ПП «Електропроммаш»був укладений Договір купівлі-продажу б/н від 24.11.09р., згідно п.1.1. якого ПП «Електропроммаш»бере на себе зобов'язання передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити 30 тонн шроту соняшникового загальною вартістю 46 800 грн., в т.ч. ПДВ 7800 грн.

На виконання умов вказаного договору, ПП «Електропроммаш»передало, а ПАТ «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»прийняло шрот соняшниковий на загальну суму 52 338 грн., в т.ч. ПДВ 8 723,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними №25/1 від 24.11.09р. (на суму 46 800 грн., в т.ч. ПДВ 7 800 грн.) та №25/2 від 25.11.09р. (на суму 5 538 грн., в т.ч. ПДВ 923 грн.), які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

З Довідки №118 від 02.02.12р., виданої Державним ощадним банком України (філія -Чернівецьке обласне управління), вбачається, що позивачем, на виконання умов Договору купівлі-продажу, на підставі платіжних доручень №298 від 24.11.09р. (на суму 46 800 грн., в т.ч. ПДВ 7 800 грн.) та №299 від 25.11.09р. (на суму 5 538 грн., в т.ч. ПДВ 923 грн.), була проведена оплата за шрот соняшниковий на загальну суму 52 338 грн. в т.ч. ПДВ 8 723 грн.

Дана сума ПДВ (8 723 грн.) була включена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2009 року.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що позивачем не надано до перевірки докази транспортування товару, оскільки договір купівлі - продажу товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу зі сторони ПП «Електропроммаш»підписаний ОСОБА_4, який діяв на підставі Статуту.

Посилання податкового органу на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.08.11р. у адміністративній справі №1170/2а-2432/11, якою визнано недійсним статут ПП «Електропроммаш»з моменту перереєстрації на громадянина ОСОБА_4 та припинено юридичну особу ПП «Електропроммаш»не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки покупець -платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства -платника податку в ланцюгу поставки товарів (послуг). Крім того, податковим органом не надано суду доказів обізнаності позивача про проблемні аспекти ПП «Електропроммаш».

Колегія суддів не приймає доводи податкового органу відносно Висновку експерта СБУ від 25.08.11р. №92, в якому вказується, що підписи розташовані в графах «Керівник підприємства»та «Головний бухгалтер»в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ПП «Електропроммаш»за грудень 2009 року, та в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Електропроммаш»за грудень 2009 року виконані не ОСОБА_4, оскільки згідно вимог чинного законодавства України, на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язок контролювати звітність контрагентів, своєчасність сплати податків іншими особами.

Судом першої інстанції встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача - ПП «Електропроммаш»було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Електропроммаш»було анульовано лише 03.02.11р. з ініціативи податкового органу.

Щодо правовідносин між позивачем та ПП «Колос Кіровоградщини -2009», колегія суддів зазначає наступне.

ПП «Колос Кіровоградщини -2009»видано рахунок-фактуру №31 від 07.05.10р. та накладну №31 від 07.05.10р., відповідно до яких позивачу відпущено 38,440 тонн шроту соняшникового на суму 80 724 грн., в т.ч. ПДВ 13 454 грн., а також видано рахунок-фактуру №15 від 07.04.10р. та накладну №15 від 07.04.10р., відповідно до яких позивачу відпущено 26,490 тонн шроту соняшникового на суму 55 629 грн., в т.ч. ПДВ 9 271,50 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Колос Кіровоградщини -2009»були виписані податкові накладні №31 від 07.05.10р. (на суму 80 724 грн., в т.ч. ПДВ 13454 грн.) та №15 від 07.04.10р. (на суму 55629,00 грн., в т.ч. ПДВ 9271,50 грн.) на загальну суму 13 6353 грн., в т.ч. ПДВ 22725,50 грн., які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

З Довідки №119 від 02.02.12р., виданої Державним ощадним банком України (філія -Чернівецьке обласне управління), вбачається, що позивачем, на виконання умов Усної домовленості, на підставі платіжних доручень №88 від 07.04.10р. (на суму 55 629 грн., в т.ч. ПДВ 9271,50 грн.), №119 від 07.05.10р. (на суму 58 000 грн., в т.ч. ПДВ 9 666,67 грн.) та №123 від 12.05.10р. (на суму 22 724 грн., в т.ч. ПДВ 3 787,33 грн.), була проведена оплата за шрот соняшниковий на загальну суму 136 353 грн. в т.ч. ПДВ 22725,50 грн.

Дані суми ПДВ були включені позивачем до податкового кредиту, за квітень 2010 р. -9271,50 грн., та за травень 2010 р. -13454 грн.

На час існування спірних правовідносин, контрагент позивача - ПП «Колос Кіровоградщини -2009»був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість, а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Колос Кіровоградщини -2009»було анульовано лише 19.01.11р. з ініціативи податкового органу.

Таким чином, згідно з вищевказаним Договором купівлі-продажу та згідно рахунків-фактур у двох контрагентів позивачем придбано всього 98,480 тон шроту соняшникового.

На підтвердження подальшого використання 98,420 тон шроту соняшникового в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач надав договори з ТОВ «Свіженька плюс» та ТОВ «Агрофірма ім. Суворова».

Так, 17.10.09р. між позивачем та ТОВ «Свіженька плюс», укладений договір про надання послуг по переробці сировини №11\04, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги по переробці сировини, а замовник оплатити та прийняти перероблену сировину у вигляді повноцінного комбікорму для годування тварин, у відповідності до обговорених сторонами рецептів.

Відповідно до накладних б/н від 26.11.09р. (33,480 тон), б/н від 08.04.10р. (26,600 тонн) та б/н від 08.05.10р.(38,340 тонн) позивач, на виконання умов Договору по переробці №11\04, передав ТОВ «Свіженька плюс»98,420 тон шроту соняшникового.

ТОВ «Свіженька плюс»видало видаткові накладні № РН-0000076 від 29.04.10р., № РН-0000077 від 30.04.10р., № РН-0000136 від 17.06.10р., № РН-0000145 від 26.06.10р., № РН-0000146 від 29.06.10р. та № РН-0000143 від 02.07.10р., відповідно до яких позивачу надані послуги за переробки здавальницької сировини комбікорму загальною масою 66,580 тон, всього на загальну суму 17976,60 грн..

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.09р. між позивачем та ТОВ «Агрофірма ім. Суворова»був укладений договір поставки №21\22, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця ветпрепарати, веттовари, ветмедикаменти, премікси, БМВД, БВД, комбікорма в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця і згідно зі специфікаціями, рецептами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і врозмірі, що передбачені цим договором.

На підтвердження виконання умов даного Договору поставки №21\22 позивачем було надано раціони для виготовлення продукції, з підписом представника ТОВ «Агрофірма ім. Суворова»про погодження.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно були віднесені суми ПДВ по правочинам з ПП «Електропроммаш»та ПП «Колос Кіровоградщини-2009»до податкового кредиту за грудень 2009 р. у сумі 8 723 грн., за квітень 2010 р. у сумі 9 272 грн., за травень 2010 р. у сумі 13 454 грн.

Відносно правовідносин позивача з ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»колегією суддів встановлено наступне.

Між позивачем, та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс» був укладений Договір про виготовлення та поставку поліграфічної продукції №92 від 05.02.09р., відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик, зі своїх матеріалів виконати роботи з виготовлення буклетів та поставити в кількості відповідно до специфікації.

Згідно зі специфікацією, яка відповідно до п.1.2. Договору виготовлення №92 є невід'ємною частиною цього договору, позивач замовив виготовлення буклетів всього на загальну суму 157 440 грн., в т.ч. ПДВ 26240 грн.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»поставило позивачу буклети на загальну суму 157 440 грн., в т.ч. ПДВ 26240 грн., що підтверджується видатковою накладною №300302 від 30.03.09р., яка розкриває зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

Позивач на виконання умов Договору розрахувався із ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»за поставлений товар, перерахувавши кошти останньому на загальну суму 157440 грн., в т.ч. ПДВ 26240 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 09.04.09р.

Дана сума ПДВ (2 6240, грн.) була включена позивачем до податкового кредиту за березень 2009 року.

Між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»був укладений Договір поставки №139 від 06.04.09р., відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця і згідно зі специфікаціями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором. Пунктом 3.1. цього договору встановлено, що ціна договору складає 105 228 грн., в т.ч. ПДВ 17 538 грн.

На виконання умов Договору поставки №139, ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»поставило позивачу товар (гофроящики, піддони) на загальну суму 105 228 грн., в т.ч. ПДВ 17538,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №300404 від 30.04.09р. та податковою накладною №300404 від 30.04.09р. на загальну суму 105 228 грн., в т.ч. ПДВ 17538,00 грн., які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

Позивачем, на виконання умов Договору поставки №139, на підставі платіжних доручень №42053 від 05.06.09р. (на суму 52 644 грн., в т.ч. ПДВ 8 774 грн.) та №42055 від 09.06.09р. (на суму 52 584 грн., в т.ч. ПДВ 8 764 грн.), була проведена оплата за товар на загальну суму 105 228 грн. в т.ч. ПДВ 17538 грн.

Дана сума ПДВ (17538,00 грн.) була включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2009 року.

Між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», був укладений Договір поставки №95 від 16.04.09р., відповідно до п.1.1. та п.1.2. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар (буклети, каталоги продукції), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором. Пунктом 3.1. цього договору встановлено, що ціна договору складає 237 810 грн., в т.ч. ПДВ 39 635 грн.

На виконання умов вказаного Договору ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»поставило позивачу товар (буклети, каталоги продукції) на загальну суму 237 810 грн., в т.ч. ПДВ 39 635 грн., що підтверджується видатковою накладною №260503 від 26.05.09 р. та податковою накладною №260503 від 26.05.09р. на загальну суму 237 810 грн., в т.ч. ПДВ 39 635 грн., які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору поставки №95 повністю розрахувався із ТОВ "Торгівельна компанія "Альянс" за поставлений товар, перерахувавши кошти останньому на загальну суму 237810 грн., в т.ч. ПДВ 39 635 грн., що підтверджується Довідкою №01/1-121 від 02.02.12р., виданої Філією «Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк по м. Києву та Київській області».

Дана сума ПДВ (39 635 грн.) була включена позивачем до податкового кредиту за травень 2009 року.

Між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс» був укладений Договір поставки №103 від 03.08.09р. (, відповідно до п.1.1. та п.1.2. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар (гофроящики), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором. Пунктом 3.1. цього договору встановлено, що ціна договору складає 84 600 грн., в т.ч. ПДВ 14 100 грн..

На виконання умов Договору поставки №103, ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»поставило позивачу товар (гофроящики) на загальну суму 84 600 грн., в т.ч. ПДВ 14 100 грн., що підтверджується видатковою накладною №310819 від 31.08.09р. та податковою накладною №310819 від 31.08.09р. на загальну суму 84 600 грн., в т.ч. ПДВ 14 100 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору поставки №103 повністю розрахувався із ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»за поставлений товар, перерахувавши кошти останньому на загальну суму 84 600 грн., в т.ч. ПДВ 14 100 грн., що підтверджується Довідкою №01/1-121 від 02.02.12р.

Дана сума ПДВ (14 100 грн.) була включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2009 року.

Між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», був укладений Договір поставки №124 від 21.10.09р., відповідно до п.1.1. та п.1.2. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар (гофроящики, каталоги продукції), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором. Пунктом 3.1. цього договору встановлено, що ціна договору складає 190 500 грн., в т.ч. ПДВ 31 750 грн..

На виконання умов Договору поставки №124, ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»поставило позивачу товар (гофроящики, каталоги продукції) на загальну суму 190 500 грн., в т.ч. ПДВ 31 750 грн., що підтверджується видатковою накладною №291003 від 29.10.09р. та податковою накладною №291003 від 29.10.09р. на загальну суму 190 500 грн., в т.ч. ПДВ 31750 грн., які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

Позивач на виконання умов Договору поставки №124 повністю розрахувався із ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»за поставлений товар, перерахувавши кошти останньому на загальну суму 190 500 грн., в т.ч. ПДВ 31 750 грн., що підтверджується Довідкою №01/1-121 від 02.02.12р.

Дана сума ПДВ (31 750 грн.) була включена позивачем до податкового кредиту за жовтень 2009 року.

Позивач в підтвердження реальності господарських операцій надав до суду буклети та каталоги продукції, картки руху товарно-матеріальних цінностей по складу в розрізі рахунків, що підтверджує оприбуткування позивачем отриманої продукції.

На час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»було анульовано лише 23.04.10р. з ініціативи податкового органу.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача - ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, доказів визнання недійсними судом вище вказаних договорів апелянтом не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про нікчемність Договору виготовлення №92, договорів поставки №139, №95, №103 та №124, укладених між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп»та ТОВ «Фронтект»колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у правовідносинах та задекларував податковий кредит з такими підприємствами: ТОВ «КМ «Сервісбуд»в травні 2008 року на суму ПДВ 5 258 грн.; ТОВ «Модуль Монтаж Групп»в листопаді 2008 року на суму ПДВ 30004,40 грн.; ТОВ «Фронтект»у вересні 2008 року (25 000 грн.), жовтні 2008 року (9 000 грн.) на суму ПДВ 34 000 грн.

На підтвердження реальності правовідносин із вказаними контрагентами позивачем було на дано наступні докази:

по ТОВ "Фронтект": платіжне доручення №7 від 27.10.08р. з відміткою банку про проведення платежу, відповідно до якого позивач розрахувався за буклети згідно накладної №18 від 30.09.08р. на суму 79 000 грн., в т.ч. ПДВ 13166,67 грн.; платіжне доручення №24 від 30.10.2008 р. з відміткою банку про проведення платежу, відповідно до якого позивач розрахувався за буклети згідно накладної №18 від 30.09.08р. на суму 71 000 грн., в т.ч. ПДВ 11833,33 грн.; платіжне доручення №377 від 27.11.08р. з відміткою банку про проведення, відповідно до якого позивач розрахувався за буклети згідно накладної №74 від 31.10.08р. на суму 54 000 грн., в т.ч. ПДВ 9 000 грн.; податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року та жовтень 2008 року, з яких в розрізі контрагентів вбачається, що всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ «Фронтект»та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданим деклараціям, порядку їх оформлення відповідач не заперечував.

по ТОВ «Модуль Монтаж Групп»: реєстр розрахункових документів за період з 01.01.08р. по 31.12.09р., виданого АТ «ПроКредит Банк», відповідно до якого позивачем переховані ТОВ «Модуль Монтаж Групп»кошти на загальну суму 180 026 грн., в т.ч. ПДВ 30 004,33 грн.

Інших документів на підтвердження реальності правочинів позивача з ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп»та ТОВ «Фронтект»позивачем не було надано, оскільки дані документи на підставі Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, з вказанням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при КМ України від 20 липня 1998 року та Доповнень до переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, з вказанням строків зберігання документів, затверджених Наказом Держкомархіву України №93 від 26.11.2001 р., відібрані до знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення, в результаті чого складено Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 15.09.11р.

З матеріалів справи вбачається, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача - ТОВ «КМ «Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп»та ТОВ «Фронтект» були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість, а свідоцтва платника податку на додану вартість були анульовані лише 17.07.09р. у ТОВ «КМ «Сервісбуд», 21.07.09р. у ТОВ «Модуль Монтаж Групп»та 08.09.10р. у ТОВ «Фронтект»з ініціативи податкового органу.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проводились планові виїзні перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.09р. та з 01.07.09р. по 31.12.10р., в результаті чого були складені Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 31.12.10р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 31.12.10р. №301/1-23-40-23524007 від 17.06.11р. та Акт про результати планової виїзної перевірки ВАТ «ВНП "Укрзооветпромпостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.09р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 31.12.10р.

Із вказаних актів вбачається, що відповідачем не виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства у правовідносинах з ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини -2009», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «КМ Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп»та ТОВ «Фронтект».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за перевіряємий період суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини -2009», ТОВ «ТК «Альянс», ТОВ «КМ Сервісбуд», ТОВ «Модуль Монтаж Групп»та ТОВ «Фронтект».

Покликання апелянта на матеріали кримінальної справи №079002/11 по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.212, ч.2 ст.358 КК України, ОСОБА_7 у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.205 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки по-перше, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальної справи досліджувались господарські операції з позивачем, по-друге, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Між тим, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи № 079002/11. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.12р. у справі №2а-16637/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.12р. у справі №2а-16637/11/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.