Ухвала суду № 27355821, 30.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року справа №2а/1270/6384/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду 10 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6384/2012 за позовом Малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду 10 вересня 2012 року позовні вимоги Малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 07.05.2012 року № 0008832201 про збільшення Малому приватному підприємству «Континент» грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 45545,00 грн. та від 09.07.2012 № 0008812201 про збільшення Малому приватному підприємству «Континент» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61547,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» в лютому-вересні 2011 р., що було виявлено в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Підставою для таких висновків став акт Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 р. про результати документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс», яким встановлено, що господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності. Надані позивачем товарно-транспортні накладні про перевезення придбаних ооварів не мають всіх необхідних реквізитів. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» угод.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Стахановській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу начальника Стахановської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби № 92 від 03.04.2012 була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 30.09.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», за результатами якої складено акт № 48/22-21850798 від 18.04.2012 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України у березні, квітні, червні та вересні 2011 року, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у розмірі 59789,00 грн. та про порушення ст. ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року на суму 7268,00 грн., ІІ квартал 2011 року на суму 21707,00 грн. та ІІ-ІІІ кварталах 2011 року на суму 38276, 00 грн. Висновок про заниження позивачем податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість вмотивований безпідставним віднесенням сум до складу валових витрат та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, у зв'язку з тим, що актом Алчевської ОДПІ в Луганській області № 310/236-36713483 від 10.02.2012 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Агентство Сервіс" податковим органом зроблено висновок про відсутність реального характеру господарських операцій підприємства і відсутність умов та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

07.05.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008832201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 45545,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 45544,00 грн. та 1,00 грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 0008842201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61549,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 59789,00 грн. та 1760,00 грн. штрафних санкцій (т. 3 арк. справи 2-5).

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в порядку адміністративного узгодження до контролюючих органів вищого рівня.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 10397/10-408 від 04.07.2012 Державною податковою службою у Луганській області залишено без змін податкове повідомлення рішення Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС від 07 травня 2012 року № 0008832201 про сплату 45544,00 грн. податку на прибуток та 1,00 грн. застосованої штрафної санкції; скасовано податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС від 07 травня 2012 року № 0008842201 у частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 2,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. (Т. 1 арк. справи 38-41)

На підставі рішення Стахановська ОДПІ Луганської області ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення № 0008812201 від 09.07.2012 про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59789,00 грн. та штрафних санкції у розмірі 1758,00 грн. (т. 3 арк. справи 10-11).

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 03.08.2012 № 13777/6/10-2115 вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін. (Т. 1 арк. справи 50-52).

Також встановлено, що між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та позивачем 05.01.2011р. укладено договір поставки № 10000013, предметом якого є продаж товару в асортименті, відповідно до специфікацій, з яких вбачається, що предметом договору є металопродукція. При цьому вказаним договором передбачено самовивоз товару покупцем. (Т. 1 арк. справи 64-69)

На виконання вищезазначеного господарського договору МПП „Континент" отримало від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» металопродукцію, що підтверджено видатковими накладними ТРА № 100184 від 02.02.2011 на суму 68400,00 грн., ТРА № 100183 від 02.02.2011 на суму 71026,04 грн., ТРА № 100735 від 22.04.2011 на суму 169123,50 грн., ТРА № 101160 від 16.06.2011 на суму 8008,00 грн., ТРА № 102054 від 29.09.2011 на суму 42093,28 грн., та податковими накладними № 100185 від 01.02.2011 на суму 68400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11400,00 грн., № 100202 від 02.02.2011 на суму 71026,04 грн., у т.ч. ПДВ - 11837,67 грн., № 100666 .від 08.04.2011 на суму 161700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 26950,00 грн., № 100852 від 22.04.2011 на суму 7423,50 грн., у т.ч. ПДВ - 1237,25 грн., № 101408 від 16.06.2011 на суму 858,00 грн., у т.ч. ПДВ - 143,00 грн., № 101390 від 14.06.2011 на суму 7150,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1191,00 грн., № 102522 від 28.09.2011 на суму 42093,28 грн., у т.ч. ПДВ - 7015,55 грн., № 102535 від 29.09.2011 на суму 81,09 грн., у т.ч. ПДВ - 13,52 грн., рахунками-фактурами, сертифікатами якості на металопродукцію (Т. 1 арк. справи 82, 86-89, 94-96, 101-103, 110-111)

З метою транспортування придбаної у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» металопродукції МПП „Континент" укладались договори перевезення з ТОВ «Хорттранс» (договір № 33 від 04.05.2011), СПД ОСОБА_5 (разовий договір-замовлення від 15.06.2011 та акт № 3), ТОВ «Люверс» (договір № 1т/19 від 01.04.2011), ПАТП «Євротрансавто» (договір-замовлення від 02.02.2011. (Т. 1 арк. справи 85, 91-92, 99, 107-108).

Відповідно до товарно-транспортних накладних, перевезення металопродукції від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» позивачу здійснювалось вищевказаними перевізниками. Вказані товарно-транспортні накладні містять необхідні реквізити, та, відповідно даних вказаних товарно-транспортних накладних автоперевізниками здійснено перевезення від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до позивача металопродукції у кількості 49,705 т, тобто, у тій самій кількості, що зазначена у видаткових та податкових накладних ТОВ «Транс Агентство Сервіс», а не у кількості 40 т. як вказано в акті перевірки. (Т. 1 арк. справи 84, 93, 100, 109).

Факт оплати вартості придбаної у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» продукції та транспортних послуг, а також сплата ПДВ у вартості товару та послуг підтверджена виписками банку з розрахункового рахунку МПП „Континент" та не спростовується відповідачем в акті перевірки. (Т. 1 арк. справи 83, 90, 97-98, 104-106).

Дані про отримання металопродукції працівниками МПП „Континент", зазначені у видаткових накладних, співпадають з даними журналу реєстрації виданих довіреностей. (Т. 1 арк. справи 112-115).

В підтвердження використання придбаної у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» металопродукції позивачем надано договори поставок продукції позивача, укладених МПП „Континент" з ТОВ «Криворіжспецремтранс», ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ЗАТ «Донецьксталь», ЗАТ «ЛугЦенроКуз», ВАТ «Комсомольське рудоуправління», ВАТ «Докучаєвський флюсодоломітний комбінат», ВАТ «Дніпровагонмаш», ТОВ «Виробнича компанія «Новочеркаський електровозобудівельний завод», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ДП «Ферротранс», ПП «Альянс-запчастина», ТОВ «Росдорснаб-Експорт», накладними, залізничними накладними, вантажними митними деклараціями. (Т. 2 арк. справи 1-93).

До справи позивачем надані декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, за І півріччя 2011 року та за 2-3 квартали 2011 року з додатками та розшифровкою складу сформованих та включених до декларацій спірних валових витрат (Т. 1 арк. справи 195-218), а також податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, червень та вересень 2011 року з додатком № 5 розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період. (Т. 1 арк. справи 138-194).

Судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі № 2а/1270/1874/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено Акт № 310/236-36713483 від 10.02.2012 та за період з 01.09.2011 по 30.10.2011, за результатами якої складено Акт № 345/236-36713483 від 14.02.2012, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганській області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання Акту № 310/236-36713483 від 10.02.2012 "Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011" та Акту № 345/236-36713483 від 14.02.2012 "Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.10.2011", зобов'язано податковий орган вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА"інформацію про результати перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» оформлених Актами від 14.02.2012 № 345/236-36713483 та від 10.02.2012 № 310/236-36713483 і поновити в ній дані, що містяться у наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2011. (Т. 1 арк. справи 116-125).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Транс Агентство Сервіс» господарських операцій через відсутність необхідних трудових ресурсів, техніки та інших основних фондів майна, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, тобто здійснений правочин між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та позивачем, не відповідає вимогам закону, не спричинив реального настання правових наслідків та являється нікчемним, оскільки вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове повідомлення-рішення Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС від 07 травня 2012 року № 0008842201 про збільшення Малому приватному підприємству «Континент» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61549,00 грн. є відкликаним після прийняття Державною податковою службою у Луганській області рішення про результати розгляду первинної скарги № 10397/10-408 від 04.07.2012, а тому не потребує його додаткового скасування у судовому порядку.

В цій частині постанова суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Також суд апеляційної інстанції виходить з того, що, якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, неправомірність дій відповідача щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень також підтверджується судовим рішенням, якими встановлено, що перевірка, акт якої було покладено в основу Акту перевірки від 18.04.2012 року по МПП «Континент», у відношенні контрагента ТОВ «Транс Агентство Сервіс», була проведена протиправно, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, не підлягає доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 10 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6384/2012 за позовом Малого приватного підприємства «Континент» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова