Постанова № 27355074, 06.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.Справа № 5017/2146/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

(Відповідно до розпорядження голови суду від 17.10.2012р. № 828 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Задоя В.І., за довіреністю №020/7-1035 від 15.11.2011р.

від відповідача: Крапивка М.Ю., за довіреністю від 06.06.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД"

на рішення господарського суду Одеської області від 18 вересня 2012 року

у справі №5017/2146/2012

за позовом Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД"

про стягнення 3587228,74 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД" про стягнення заборгованості у сумі 2996793,80 грн. за договором про надання послуг № КД-4282 від 08.09.2003р.

11 вересня 2012 року до місцевого господарського суду від Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ТОВ „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД" 3587228,74 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 вересня 2012 року у справі №5017/2146/2012 (суддя Демешин О.А.) позов ДП "Одеський морський торговельний порт" задоволено: з ТОВ „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД" стягнуто 3587228,74 грн. суми боргу та 64380 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання умов договору №КД-4282 за період з березня по червень 2012 року позивачем були надані послуги, пов'язані з навантажувально-розвантажувальними роботами, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт за зазначений період, скріпленими підписами та печатками обох сторін. На підставі цих актів позивачем були виставлені рахунки за відповідні періоди. При цьому відповідач оплатив послуги частково за березень 2012 року у сумі 500000 грн., що підтверджується банківською випискою № БВ00001853 від 07.03.2012 року. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не надав до суду доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП "Одеський морський торговельний порт" відмовити, з посиланням при цьому на неповне з'ясування обставин справи, ненадання обставинам справи належної юридичної оцінки та невірне встановлення обставин справи. Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом було безпідставно залишено без розгляду клопотання про продовження строку та відкладення розгляду апеляційної скарги, які на думку скаржника обґрунтовані належним чином. Окрім того, скаржник зазначає, що позивачем не надано жодних доказів замовлення відповідачем послуг, які зазначені в договорі, як того вимагає Цивільний кодекс України.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ДП „Одеський морський торговельний порт") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 06.11.2012р. за вх.№2902/12/Д1.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2003р. між ДП „Одеський морський торговельний порт" (позивач, порт) та ТОВ „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД" (відповідач, підприємство) було укладено договір про надання послуг № КД-4282 (надалі -договір), відповідно до умов якого порт взяв на себе зобов'язання з виконання для підприємства, зазначених в п.п.3.1.1-3.1.7 договору робіт (послуг) по забезпеченню виконання підприємством комплексу робіт і послуг, пов'язаних з перевалкою вантажу (навантажувально-розвантажувальними роботами), а підприємство зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п.1.2 договору підприємство оплачує послуги порту в порядку і на умовах, передбачених нижче.

Відповідно до п. 2.1. договору підприємство зобов'язалось своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги порту.

Відповідно до п.п.3.1, 3.1.1.-3.1.7 порт зобов'язався належним чином надавати послуги, передбачені даним договором, по вантажу, що прибуває на підставі договорів, укладених підприємством, зокрема: організовує і забезпечує постановку до причалів №7 та №8 або до інших причалів по узгодженню з підприємством суден під навантажувально-розвантажувальні операції; складає і узгоджує плани ввозу вантажу з Міністерством транспорту України або з іншим уповноваженим органом управління; визначає порядок заходів суден та інформує підприємство про черговість обробки суден; розробляє технологічні схеми обробки вантажу і узгоджує їх з уповноваженими державними органами; доводить до відома підприємства встановлені відомчі технічні, технологічні, санітарно-гігієнічні, пожежні й інші норми та правила (крім нормативно правових-актів) та інформує про їх зміну; забезпечує державну і відомчу статистичну звітність по переробці вантажу і обробці суден по результатам діяльності відповідно до встановлених норм і строків; при необхідності, своєчасно сповіщає підприємству інформацію про особливості вантажних місць, їх тари і упаковки, порядок прийому вантажу до перевантаження, розміри і характеристики вантажних місць.

Згідно з п.4.1 договору вартість наданих портом послуг становить 15% від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (перевалки), без ПДВ. Податок на додану вартість нараховується і оплачується додатково, якщо інше не встановлено законодавством. Для визначення вартості наданих послуг під комплексом навантажувально-розвантажувальних робіт розуміються роботи, які сплачуються за акордними ставками у відповідності до п.2.1.2 „Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою вантажів у портах України", затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 12.03.2003р. №188 зі змінами і доповненнями.

Відповідно до п.4.1.1 договору вказана вартість послуг порту у п.п.3.1, 3.2 даного договору є договірною ціною.

За п.4.2 договору послуги порту оплачуються в порядку щомісячної передплати шляхом перерахування на рахунок позивача 500 тис. грн. (за вирахуванням сум переплати за попередній місяць, якщо такі існують), включаючи ПДВ, в строк, який не перевищує перші 5 банківських днів оплачуваного місяця.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що після надання підприємством звіту, порт перевіряє і узгоджує його протягом 3-х днів з моменту отримання. У випадку невідповідності даних підприємства, зазначених в звіті, з даними порту, які отримані після перевірки звіту, підприємство повинно забезпечити уповноваженим представникам порту доступ до первинної документації з метою порівняння наведених в ній даних с даними звіту. З моменту повідомлення портом підприємства про розбіжності, які виникли, сторони зобов'язуються протягом 3-х днів провести спільні дії (переговори, звірку первинної інформації тощо) і узгодити дані звіту. Протягом 10-ти днів після закінчення місяця сторони підписують Акт приймання - передачі виконаних портом робіт (послуг), на підставі якого визначається кінцева сума, яка належить до сплати порту за місяць. У випадку якщо сума, яка належить до сплати порту за звітний місяць перевищує суму здійсненої передплати, підприємство доплачує різницю протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунка порту; сума переплати зараховується в рахунок зобов'язань підприємства перед портом в наступні періоди.

Згідно з п.5.2 договору сторони несуть взаємну майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства України у випадку невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань по договору.

За п.8.1 договору даний договір може бути доповнено і змінено по узгодженню сторін з оформленням додатків до договору, які вважаються його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 договору, він вступає в силу з моменту вступу в силу договору оренди державного нерухомого майна №КД-4301 від 12.09.2003р. і договору оренди державного нерухомого майна №КД-4289 від 08.09.2003р. і діє протягом 10 років. У випадку якщо жодна зі сторін не раніше 6 місяців до спливу строку дії договору не повідомить іншу сторону про відсутність наміру продовжити строк його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний десятирічний термін на тих же умовах.

07.11.2008р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №КД-4282/6 до договору про надання послуг №КД-4282 від 08.09.2003р., згідно з якою п.4.4 договору викладено у наступній редакції: „після надання підприємством звіту, порт перевіряє і узгоджує його протягом 2-х днів з моменту отримання. У випадку невідповідності даних підприємства, зазначених в звіті, з даними порту, які отримані після перевірки звіту, підприємство повинно забезпечити уповноваженим представникам порту доступ до первинної документації з метою порівняння наведених в ній даних с даними звіту. З моменту повідомлення портом підприємства про розбіжності, які виникли, сторони зобов'язуються протягом 2-х днів провести спільні дії (переговори, звірку первинної інформації тощо) і узгодити дані звіту. Після узгодження звіту порт до 10-го числа місяця, наступного за звітним, здійснює підготовку актів виконаних робіт і виставлення рахунків та направляє їх відповідачу. Щомісячно до 14-го числа місяця, наступного за звітним, сторони підписують акт виконаних робіт, на основі якого визначається кінцева сума, що належить до сплати за місяць. У випадку якщо сума, яка належить до сплати порту за звітний місяць перевищує суму здійсненої передплати, підприємство доплачує різницю протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунка порту; сума переплати зараховується в рахунок зобов'язань підприємства перед портом в наступні періоди (а.с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2010р. між портом та підприємством було укладено додаткову угоду №КД-4282/11 до договору про надання послуг №КД-4282 від 08.09.2003р., відповідно до якої п.4.2 договору викладено в наступній редакції: „послуги порту по даному договору сплачуються в порядку щомісячної передплати шляхом перерахування на рахунок порту 500 тис. грн. (за вирахуванням суми переплати за минулий місяць, якщо така існує, включаючи ПДВ), в строк, що не перевищує перших 5-ти банківських днів оплачуваного місяця (а.с. 25).

Додатковою угодою №КД-4282/12 від 10.10.2011р. до договору про надання послуг №КД-4282 від 08.09.2003р. п.4.1 договору змінено та викладено у наступній редакції: „вартість наданих портом послуг складає 15% від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (перевалки), що оплачуються за акордною ставкою, а також вартості завантаження контейнерів і їх вивантаження (стафіровки та розстафіровки), відповідно до „Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою вантажів у портах України", затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 зі змінами і доповненнями, без врахування ПДВ. Податок на додану вартість нараховується і оплачується додатково відповідно до чинного законодавства України" (а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги за березень, квітень, травень та червень 2012 року, що підтверджується актами здачі-приймання робіт за договором від 31.03.2012р., від 30.04.2012р., від 31.05.2012р. та від 30.06.2012р., які підписані представниками сторін і скріплені печатками підприємств (а.с. 27-29, 50).

На підставі зазначених актів відповідачу були виставлені рахунки для оплати за вказані періоди, відповідно до умов Договору, а саме:

Рахунок № 542102 від 12.04.2012р. за період з 01.03.2012р.-31.03.2012р. на суму 1092754,97 грн. ( в т.ч. ПДВ);

Рахунок № 542103 від 14.05.2012р. за період 01.04.2012р.-30.04.2012р. на суму 1401380,99 грн. (в т.ч. ПДВ);

Рахунок № 542104 від 12.06.2012р. за період з 01.05.2012р.-31.05.2012р на суму 1002657,84 грн. ( в т.ч. ПДВ);

Рахунок № 542105 від 13.07.2012р. за період з 01.06.2012р.-30.06.2012р. на суму 590434,94 грн. (в т.ч. ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було перераховано позивачу суму авансу за березень 2012 року у розмірі 500000 грн., що підтверджується банківською випискою № БВ00001853 від 07.03.2012р.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що надані позивачем послуги за квітень, травень та червень 2012р. не були оплачені відповідачем.

Викладені обставини стали підставою для звернення ДП „Одеський морський торговельний порт" до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже було вказано вище та вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу послуги відповідно до договору про надання послуг №КД-4282 від 08.09.2003р., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с. 27-29, 50), які в свою чергу підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень. На підставі вказаних актів позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на суму 4087228,74 грн., в т.ч. ПДВ (а.с. 30-32,51), водночас, матеріалами справи втсановлено, що відповідачем вказані послуги були частково сплачені на суму 500000 грн., що підтверджується банківською випискою №00001853 від 07.03.2012р. (а.с. 33).

При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника стосовно ненадання відповідачем позивачу жодних замовлень щодо надання послуг з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку що вказані доводи скаржника спростовуються саме договором від 08.09.2003р. №КД-4282, яким визначений перелік послуг, умови їх надання, здійснення розрахунків, процедура оформлення здачі-приймання послуг та інше.

Між тим, з матеріалів справи також вбачаються акти здачі-приймання робіт (надання послуг), роботи за договором про надання послуг №КД-4282 від 08.09.2003р. були виконані портом у повному обсязі та відповідають умовам договору, окрім того, за вказаними актами сторони погодили, що не мають один до одного претензій відносно якості та строків виконання послуг.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що надані позивачем послуги були частково сплачені відповідачем на суму 500000 грн. ще до звернення ДП „Одеський морський торговельний порт" до місцевого господарського суду, також з матеріалів справи вбачається, що відповідач після винесення оскаржуваного рішення продовжував частково сплачувати заборгованість за договором №КД-4282 від 08.09.2003р., а саме: за період з 18.09.2012р. по 21.09.2012р. відповідачем було перераховано плату за спірні послуги, які були надані портом відповідачу на суму 2197093,80 грн., вказане в свою чергу не спростовується представниками сторін та підтверджується наявною в матеріалах справи карткою рахунку 3776 від 01.10.2012р.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи скаржника стосовно відсутності замовлених послуг визнаються судом як необґрунтовані та такі, що не відповідають дійсності.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що місцевим господарським судом не було розглянуто клопотання відповідача про відкладення та продовження строку розгляду справи, чим, на думку скаржника, було позбавлено відповідача можливості прийняти участь у судовому засіданні та надати заперечення, апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Згідно з ч.1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу;

7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Дослідивши матеріали та обставини справи, Одеський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що з вищевикладеного клопотання відповідача про відкладення та продовження строку розгляду справи не вбачається неможливості зі сторони відповідача забезпечити для представництва інтересів в судовому засіданні іншого представника ТОВ „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД", окрім того, у вказаному клопотанні відсутні докази винятковості обставин для продовження строку розгляду спору.

При цьому, Одеський апеляційний господарський суд зауважує, що строк розгляду справи спливав 24.09.2012р., водночас, враховуючи матеріали та обставини справи та приймаючи до уваги відсутність виняткових підстав для продовження строку розгляду та відсутності будь яких підстав які б унеможливлювали вирішення спору, оскільки представник відповідача був присутнім у попередніх судових засіданнях, колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення місцевого господарського суду не є підставою для скасування рішення за ст. 104 ГПК України оскільки вказані порушення не призвели до прийняття неправильного рішення.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одеський апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України, які б спростували наявність заборгованості за договором №КД-4282 від 08.09.2003р. за виконані позивачем на користь ТОВ „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД" послуг, напроти, дії відповідача по сплаті вищезазначених послуг підтверджують наявність спірної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ДП „Одеський морський торговельний порт" з огляду на їх обґрунтованість та законність.

Одеський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД"- без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 18 вересня 2012 року у справі №5017/2146/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП. ЛТД"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 08 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош