Рішення № 27355034, 30.10.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року Справа № 05/5026/1215/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.,

за участю представників:

від позивача: Керкор Ю.О. - за довіреністю;

від відповідача: Чепурна С.О. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" про стягнення 3 425 612,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (далі за текстом - позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 3 425 612,42 грн. з яких: 2 812 295,68 грн. заборгованості за постачання та надання послуг з постачання природного газу у січні-серпні 2012 року, 478 425,27 грн. пені, 40 239,02 грн. інфляційних втрат, 94 652,45 грн. 3% річних.

До прийняття рішення по справі представник позивача уточнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, вказавши, що заборгованість відповідача в цій частині становить 341 618, 53 грн., що підтвердив довідкою від 23.10.2012 №222/29-12 за підписом головного бухгалтера.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.10.2012 та 30.10.2012.

В судове засідання з'явились представники сторін.

30.10.2012 у справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням наявної заборгованості в частині основного боргу на день прийняття рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

23.11.2011 між сторонами укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 01/16854/П-12 (далі за текстом Договір).

Згідно п. 1.1 Договору позивач постачає природній газ в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Обсяги помісячної поставки природного газу передбачено Додатком №2 до Договору.

На виконання умов Договору, згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу, позивач поставив відповідачу та надав послуги з постачання природного газу на загальну суму 10 181 066,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, сплатив позивачу 7 368 770,89 грн.

Станом на день звернення до господарського суду з даним позовом за відповідачем рахується основний борг за поставлений в період з січня по серпень 2012 року природній газ по Договору та надані послуги по його постачанню в розмірі 2 812 295,68 грн.

Відповідно до п. 4.8 Договору оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється відповідачем в розмірі 100% вартості місячного об'єму природного газу на рахунок позивача на умовах попередньої оплати до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу відповідно до Додатку 2 до Договору.

Посилаючись на положення ст.ст. 530, 599, 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГПК України позивач просить у позовній заяві стягнути з відповідача 2 812 295,68 грн. заборгованості за поставлений природній газ у січні -серпні 2012 року та надані послуги на його постачання, а також, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, просить стягнути інфляційні втрати у сумі 40 239,02 грн., 3 % річних у сумі 94 652,45 грн., пеню у сумі 478 425,27 грн. відповідно до п. 6.2.2 Договору.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення виклав у відзиві на позов, які мотивував наступним.

Абзацом 4 п. 4.2., ст. 4 Договору визначено вартість послуг з постачання природного газу за 1000 м3 за врегульованим тарифом становить 68,76 грн. (в тому числі ПДВ).

Таким чином, вартість послуг з постачання газу згідно умов Договору за 1000 м3 складає 68,76 грн. Позивач надав відповідачу послуг з постачання газу за період з 01.01.2012 по 15.08.2012 на загальну суму 159 957, 38 грн., з яких:

- у січні 2012 року на суму 31 992,52 грн. за постачання газу в об'ємі 465 278 м3;

- у лютому 2012 року на суму 41 378,53 грн. за постачання газу в об'ємі 601 782м3;

у березні 2012 року на суму 33 240,17 грн. за постачання газу в об'ємі 483 423 м3;

у квітні2012 року на суму 19 083,38 грн. за постачання газу в об'ємі 277 536 м3;

у травні 2012 року на суму 12 664,56 грн. за постачання газу в об'ємі 184 185 м3;

у червні 2012 року на суму 11 671,88 грн. за постачання газу в об'ємі 169 748 м3;

у липні2012 року на суму 9 757,87 грн. за постачання газу в об'ємі 141912 м3;

у серпні 2012 року на суму 168,47 грн. за постачання газу в об'ємі 2 450 м3.

Крім того, п. 2.2.2 п.2.2 ст.2 Договору передбачено, що постачання газу позивачем відповідачу здійснюється лише при умові - відсутності заборгованості відповідача за минулі періоди та оплати поточних платежів.

Позивач весь зазначений період надавав відповідачу газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу.

Конклюдентні дії позивача та відповідача, що виражають їх волю установити правовідносини, але не в формі усного чи письмового волевиявлення, а поведінкою, по якій можливо зробити висновок про такий намір, свідчать про узгодження між сторонами змін до умов Договору щодо строків оплати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4.8 Договору оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється відповідачем в розмірі 100% місячного об'єму природного газу на рахунок позивача на умовах попередньої оплати до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу відповідно до Додатку 2 до Договору.

Відповідач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період у разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення відповідач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Представник позивача вважає, що відповідач зобов'язаний у строк до 20 числа місяця, який передує місяцю поставки природного газу, сплатити 100% вартості природного газу та послуг з його транспортування.

Представник відповідача вважає, що 100% оплаті підлягає оплата лише вартість послуг, тобто транспортування газу. Вартість газу підлягає оплаті окремо по факту використаного газу, на підставі виставленого позивачем рахунку.

Суд приходить до висновку, що відповідач не вірно трактує положення цього пункту Договору виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.1 Договору предметом Договору є вартість газу та вартість наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.8 Договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується позивачем в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок відповідач на його письмову вимогу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду відповідач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в 5 денний строк після збільшення цього обсягу установленого Договором порядку.

Виходячи із змісту п. 4.8 Договору та приймаючи до уваги, що будь-якими іншими пунктами Договору не врегульовано порядок оплати за поставлений відповідачу природній газ, суд вважає, що п. 4.8 Договору передбачено порядок оплати вартості природного газу та вартості наданих послуг по його поставці.

Відповідно з актами приймання-передачі від 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012, 30.04.2012, 31.05.2012, 30.06.2012, 31.07.2012 позивач поставив шляхом безперебійного транспортування 2 326 214 м3 природного газу.

Під постачанням слід розуміти відпуск природного газу, а під транспортуванням - надання послуг по доставці природного газу до споживача.

Представник відповідача не заперечує проти отримання природного газу у кількості, зазначеній в актах приймання-передачі, акти приймання-передачі підписано уповноваженою особою відповідача та завірено круглою печаткою відповідача. Заперечень щодо змісту актів приймання-передачі, як на час їх підписання, так і вході розгляду справи з боку відповідача не надходило.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, посилаючись на п-п. 2.2.2., п. 2 Договору згідно з яким постачання газу здійснюється лише при умові - відсутності заборгованості відповідача за минулі періоди та оплати поточних платежів., стверджує, що приймаючи до уваги постачання природного газу без попередньої його оплати та оплати за транспортні послуги, свідчить, що сторони змінили умови Договору щодо строків оплати.

Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до 4.10 Договору у разі виникнення у відповідач заборгованості з оплати вартості послуг з постачання сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості позивач має право грошові кошти отримані від відповідач за газ в поточному розрахунковому періоді зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідач відповідно до черговості її виникнення.

У разі порушення відповідачем графіку погашення заборгованості позивач має право в порядку визначеному розділом 7 Договору, припинити або обмежити постачання газу відповідачу до повного погашення заборгованості.

Припинення постачання або зменшення об'ємів постачання природного газу за наявної заборгованості у відповідача є правом, а не обов'язком позивача.

Пунктами 7.2 та 7.3 Договору також передбачено право, а не обов'язок позивача припинити або обмежити постачання природного газу.

Не застосування цього права не може свідчити про згоду позивача на зміну умов Договору в частині оплати поставленого природного газу та надання послуг по його постачанню.

Тому, визначені Договором умови поставки природного газу та наданих послуг на його постачання є обов'язковими для сторін за Договором. Постачання позивачем газу за наявності у відповідача за раніше отриманий газ не може вважатись згодою позивача на зміну умов Договору в частині оплати за поставлений газ.

Із наданих позивачем копій рахунків та копій платіжних доручень, наданих відповідачем вбачається, що відповідачем оплата проводилась на підставі виставлених позивачем рахунків в яких вказано вартість природного газу та вартість його транспортування. Заперечень щодо кількості поставленого природного газу, виду послуг по транспортуванню природного газу та їх вартості у відповідача не було.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведеного, а також приймаючи до уваги, що відповідач, заперечуючи проти позову послався лише на своє бачення умов Договору та не надав суду заперечення з посиланням на бухгалтерські документи, суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги в частині кількості та вартості поставленого газу за період вказаний в позовній заяві.

Кількість отриманого відповідачем природного газу та його вартість за вказаний у позовній заяві період підтверджено актами приймання-передачі, порядок розрахунку - платіжними дорученнями відповідача.

Визначена позивачем заборгованість відповідача за отриманий природний газ та надані послуги з його поставки у сумі 2 912 295, 68 грн. на день звернення до господарського суду відповідає фактичним обставинам щодо постачання газу та розрахунку відповідачем за його отримання.

Разом з тим, на день прийняття рішення відповідач сплатив частину основного боргу. За даними позивача, борг становить 341 618,53 грн., який підлягає стягненню, як сума основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6.2.2. Договору у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути пеню у сумі 478 425,27 грн.

Позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Як вбачається із розрахунку позивача, останній просить суд стягнути пеню за 8 місяців, що суперечить вимогам з ч.6 ст. 232 ГК України. Позивач має право на стягнення пені за 6 місяців, тобто за період з 23.12.2011 по 23.06.2012, що становить 385 702,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 40 239,02 грн. інфляційних втрат, 94 652,45 грн. 3% річних. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.

Позивачем заявлено позов в частині основного боргу на суму 2 812 295,68 грн. На день прийняття рішення відповідачем сплачено 2 470 677,15 грн. Провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню з підстав п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України -відсутній предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить: 341 618,53 грн. основний борг, 385 702,53 грн. пені, 40 239,02 грн. інфляційних втрат, 94 652,45 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового процесу покладаються на відповідача, виходячи із суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишнивецького, 37, код 36262384) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (18000, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402) 341 618,53 грн. основний борг, 385 702,53 грн. пені, 40 239,02 грн. інфляційних втрат, 94 652,45 грн. 3% річних, 62 637,39 грн. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 2 470 677,15 грн. основного боргу припинити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 05.11.2012

Суддя В.А. Швидкий