Постанова № 27354955, 06.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа№ 5011-74/9794-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - Улибіна В.О.

від відповідача - Зелькіна Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест"

на рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2012 року.

у справі № 5011-74/9794-2012 (суддя: Чинчин О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.09.2012 року позов Комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у місті Києві задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 23-А, р/р 26009038525900 АКІБ "Укрсиббанк" МФО 3511005, код ЄДРПОУ 33783254 та з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у місті Києві (04074, м. Київ, вул. Попова, буд. 1 , код ЄДРПОУ 33597216, р/р 26002060295160 в Печерській філії "Приватбанк", МФО 300711) 65 223 (шістдесят п'ять тисяч двісті двадцять три) гривні 71 копійка, з яких 61 722 гривні 22 копійки сума основного боргу, 2 435 гривень 35 копійок інфляційна складова боргу та 1066 гривень 14 копійок 3%

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 23-А, р/р 26009038525900 АКІБ "Укрсиббанк"МФО 3511005, код ЄДРПОУ 33783254 та з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у місті Києві (04074, м. Київ, вул. Попова, буд. 1, код ЄДРПОУ 33597216, р/р 26002060295160 в Печерській філії "Приватбанк", МФО 300711) 1 609 гривень 50 копійок судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-74/9794-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 23.10.2012 року оголошено усну перерву до 06.11.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2008 року між Комунальним підприємством "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у місті Києві ("Підприємство") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікаст Інвест" ("Компанія") укладено Договір № 07/08-07/68 про встановлення сервітуту (надалі також - "Договір").

Відповідно до пункту 2.1. Договору, сервітут полягає у наданні Підприємством Компанії права на розміщення кабельних мереж і технічних засобів (розміщення додаткових слаботочних каналів та комунікаційних коробок до них) на території та будинках, перелік яких надано в Додатку № 1 до даного Договору (Територія) з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг мешканцям будинків безпосередньо так і з залученням контрагентів.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що за надання права на розміщення технічних засобів телекомунікацій і наданні права Компанії та її уповноваженим особам безперешкодного доступу на Територію, Компанія сплачує винагороду згідно Додатку № 1 до даного Договору.

Адресною специфікацією до Договору про встановлення сервітуту № 07/08-07 від 18 липня 2008 року (Додаток № 1 від 18 липня 2008 року) визначено адресну специфікацію території та будинків в яких Підприємство надає право Компанії на розміщення телекомунікаційної мережі і технічних засобів комунікації.

Загальна вартість Договору складає 1400 гривень, в т.ч. ПДВ у розмірі 233 гривні 33 копійки (Адресна специфікація до Договору про встановлення сервітуту № 07/08-07 від 18 липня 2008 року).

Між Комунальним підприємством "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району у місті Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікас Інвест" 31 липня 2008 року підписано Адресну специфікацію до Договору про встановлення сервітуту № 07/08-07 від 18 липня 2008 року (Додаток № 2 від 31 липня 2008 року), відповідно до якої загальна вартість Договору складає 7 200 гривень, в т.ч. ПДВ у розмірі 1 200 гривень.

01 вересня 2010 року між КП "Житлосервіс "Куренівка" та ТОВ "Юнікаст Інвест" укладено Додаткову угоду № 2 про зміну плати за надання послуг до Договору № 07/08-07/68 встановлення сервітуту від 18 липня 2008 року (Додаткова угода № 2).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 2 визначено, що пункт 3.1. Договору викласти в наступній редакції: "Плата за один місяць надання послуг, згідно даного Договору, складає 7347 гривень 88 копійок, крім того ПДВ 1 469 гривень 58 копійок, всього до сплати 8817 гривень 46 копійок".

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника Позивача, наведених в позовній заяві, кожний місяць з грудня 2010 року по травень 2012 року Відповідачу надсилалися акти виконаних робіт та рахунки-фактури для оплати наданих послуг. Рахунки Відповідачем сплачені частково на суму 89 873 гривні 24 копійки. Так, Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікас Інвест" 65 223 гривні 71 копійка, з яких: 61 722 гривні 22 копійки сума основного боргу, 2 435 гривень 35 копійок інфляційна складова боргу та 1 066 гривень 14 копійок 3% річних.

В судовому засіданні представник відповідача визнав отримання актів виконаних робіт та рахунків - фактур. Не підписання актів виконаних робіт пояснено препиненним використанням послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Внаслідок укладення Договору № 07/08-07/68 про встановлення сервітуту від 18 липня 2008 року між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, Відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору № 07/08-07/68 про встановлення сервітуту від 18 липня 2008 року, не здійснив своєчасної та повної оплати за надані послуги, тобто не виконав зобов'язання, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 61 722 гривні 22 копійки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів перевіривши розрахунок вважає що, Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 066 гривень 14 копійок та 2 435 гривень 35 копійок інфляційних нарахувань.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Договір № 07/08-07/98 про встановлення сервітуту не розірваний та продовжує свою дію . Апелянт не надав доказів щодо укладення договору на розміщення телекомунікаційних мереж між ТОВ «Юнікаст Інвест» та КП «Київжитлоексплуатація» відповідно до рішення Київської міської ради № 378/5765 від 14.07.2011 року.

Доказів не виконання позивачем умов договору № 07/08-07/98 відповідачем не надано.

Враховуючи вищенаведені норми, межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2012 року у справі № 5011-74/9794-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-74/9794-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

Повний текст постанови складено 07.11.2012 року.