Ухвала суду № 27354828, 18.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1539/12

За позовом Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод"

про стягнення в сумі 450 025 грн. 49 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : Ткачук О.М. довіреність № 25 від 10.02.2012 р.

від відповідача : Третяк О.М. довіреність № 41/170 від 16.10.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство - фірма "Інтерекопласт" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" про стягнення 450025 грн. 49 коп. заборгованості по оплаті за отриманий товар.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, проте, в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню..

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

28 червня 2011 року між Приватним підприємством - фірмою "Інтерекопласт" та Публічним акціонерним товариством "Рівненський радіотехнічний завод" було укладено Договір поставки №28 (арк.с.6-7). Відповідно до предмету договору Постачальник (далі - позивач) зобов''язався передати товар у власність Покупцю (далі - відповідач), а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його, на умовах і в порядку, викладених в цьому Договорі. Найменування товару: пластикат ПВХ. Документи на товар, які Постачальник повинен передати Покупцю: накладні на відпуск товару, податкові накладні.

За умовами п.2.1 договору загальна кількість товару: пластикат ПВХ - 3500 тон. Приймання товару по кількості здійснюється у відповідності до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" затвердженої постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року (п.2.2. Договору).

Згідно п.п.3.1., 3.2. Договору ціна за одиницю товару встановлена в гривнях. Загальна сума Договору складає 25000000 грн., в тому числі ПДВ 4166666,67 грн..

Між сторонами було підписано додаткову угоду від 20 липня 2012 року до Договору поставки №28 від 28 червня 2011 року, відповідно до якої п.5.1. Договору викладено в наступній редакції: Розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування 100% від вартості замовлення на поточний рахунок Постачальника протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Даний Договір набирає чинності з 28 червня 2011 року і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань. (п.8.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору поставки №28 згідно наданої Позивачем накладної № 7/1419 від 27 липня 2012 року (арк.с.9), останній поставив відповідачу товар на загальну суму 450025,49 грн..

В свою чергу у строки визначені Договором відповідач зобов'язання по оплаті вартості товару в розмірі 450 025,49 грн. не виконав.

03 вересня 2012 року відповідачу була направлена вимога №151 про сплату боргу, яка ним отримана 03.09.2012 р. (арк.с.4). Відповідь на дану вимогу у матеріалах справи відсутня.

Доказів сплати даного боргу відповідач суду не надав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі та договорі, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повністю в сумі 450025 грн. 49 коп. з покладенням на відповідача витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 25, код ЄДРПОУ 14314989) на користь Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"(33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 30461096) 450025 грн. 49 коп. основної заборгованості, 9000 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення підписано 19 жовтня 2012 року.