Рішення № 27354615, 31.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/12715-2012 31.10.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі 1. Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, м. Київ

2. Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради, м. Київ

до відповідача Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни, м. Київ

про стягнення 59 096,56грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Трунов Р.В. -прокурор

від першого позивача: Богомаз А.К. -юрисконсульт

від другого позивача: Богомаз А.К. -юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни про стягнення основного боргу в сумі 59 096, 56грн. відповідно до Договору оренди нерухомого майна комунальної власності Печерського району міста Києва № 946/602 від 02.09.2010р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивачі вказують на порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача оскільки останнім не сплачені відповідні платежі та просять суд задовольнити позовні вимоги.

Поряд з цим, позовна заява містить посилання про застосування у справі заходів забезпечення позову, згідно ст. ст. 67, 67 ГПК України, у вигляді накладення арешту на грошові кошти в розмірі 59 096, 56 грн. на банківських рахунках відповідача -Фізичної особи -підприємця Тищенко Зої Миколаївни. Надавши належну правову оцінку змісту позовної заяви в розумінні вимог ст. ст. 54-57 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимога про забезпечення позову є по суті заявою про застосування таких заходів.

Відповідно до вимог названих статей, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії, у тому числі заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору та інше.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення. Суд дослідивши вказану заяву, дійшов висновку, що прокурором не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв'язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов'язків. Прокурор не довів суду необхідність застосування заходів забезпечення позову, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, обставини які можуть свідчити про неможливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом. Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивачів надав суду платіжне доручення № 901 від 10.10.2012р. з якого вбачається про часткове погашення з боку відповідача боргу в сумі 5096, 56 грн., що зафіксовано у акті звірки взаєморозрахунків між сторонами. Таким чином, станом на 11.10.2012р. сума основного боргу становить 54000, 00 грн.

Припинення провадження у справі -це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки відповідачем погашено частину основної заборгованості за Договором № 946/602 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва від 02.09.2010р., провадження у справі за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради до Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни щодо стягнення з останнього основного боргу в зазначеній сумі слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги позицію прокурора та доводи сторін, суд встановив:

Позовні вимоги прокурора мотивовано тим, що 02.09.2010р. між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради, далі Орендодавець, та Фізичною особою-підприємцем Тищенко Зої Миколаївни, далі Орендар, було укладено Договір № 946/602 оренди нерухомого майна (будівель,споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, далі Договір.

Відповідно до його предмету (п. 1.1.) Орендодавець на підставі розпорядження голови Печерської районної у м. Києві ради від 02.09.2010р. за № 257-р передав Орендарю в орендне користування нежилі приміщення загальною площею 96, 8 кв. м., які розташовані в підвалі будинку № 1/5 на вул. Немировича-Данченка, далі Об'єкт оренди. Орендна плата за перший місяць встановлюється в розмірі 6000, 00 грн., що кореспондується з п. 4.1. Договору.

На виконання пункту 3.2.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди за актом прийому передачі нежитлових приміщень від 02.09.2010р.

Пунктом 3.4.10 Договору встановлений обов'язок Орендаря щомісяця сплачувати орендну плату та інші платежі, у тому числі комунальні платежі, платежі в рахунок компенсації витрат по утриманню будинку та прибудинкової території експлуатуючим організаціям за окремими договорами.

Платежі за поточний місяць вносяться безпосередньо Орендарем на рахунок Орендодавця до 20-го числа поточного місяця, згідно п. 4.5. Договору, а розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за кожен наступний місяць на індекс інфляції, як це зазначено у п. 4.2. Договору.

Термін дії Договору визначений у п. 9.1. та становить до 02.09.2011р.

Втім, відповідачем спірні приміщення не передані на адресу позивача за актом приймання-передачі, а тому за ним рахується заборгованість з орендної плати, яка станом на 10.10.2012р. складає 54000, 00 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Майно належить державі і знаходиться у комунальній власності, тому прокурор наполягає на задоволенні позову, оскільки відбувається порушення економічних інтересів держави, у зв'язку з не надходженням до бюджету грошових коштів у вигляді орендної плати несплаченої відповідачем.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні спірного Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Поряд з цим, ст. 17 Закону визначає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, прокурором доведено існування загрози порушення економічних інтересів держави у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів, що в свою чергу впливає на формування доходної частини державного бюджету, оскільки спірне майно перебуває у комунальній власності.

В процесі розгляду справи сторонами не виконано вимог ухвал суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Договірні зобов'язання відповідача не припинилися виконанням, проведеним належним чином, останнім не надано суду належних і допустимих доказів неможливості його виконання у повному обсязі, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в сумі 59 096, 56 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 54 000, 00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Втім, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати, як це зазначено у другій частині статті 49 ГПК України, що кореспондується з вимогами ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та приписами ст. 80 ГПК України. Матеріали справи свідчать про порушення прав та охоронювальних законом інтересів позивача з боку відповідача, оскільки останнім не вчинено дій щодо належного ставлення до виконання своїх договірних зобов'язань, в т. ч. вчасного внесення орендних платежів та не доведення спору до судового врегулювання.

З урахуванням викладеного, судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, за подання позовної заяви стягується з відповідача в дохід державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України. Питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову не вирішується, оскільки прокурор звільнений від його сплати у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2012р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 10, 17, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 599, 759 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 24, 33, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 47, 49, п. 1 ст. 80, 82, 82-1, , 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" до Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 5096, 56 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" до Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни, 02097, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 90, кв. 35, ідентифікаційний номер 20008007266, на користь:

- Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради", 01010, м. Київ, пров. Січневий, буд. 7, код ЄДРПОУ 35692211, заборгованість з орендної плати в сумі 54 000, 00 грн., видавши наказ.

- державного бюджету судовий збір в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Деснянського району міста Києва.

4. У задоволені позовних вимог Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інетересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради" до Фізичної особи - підприємця Тищенко Зої Миколаївни щодо стягнення основного боргу в сумі 5096, 56 грн. -відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -05.11.12р.

Суддя Ю.О. Підченко