Рішення № 27354545, 01.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.Справа № 5023/4275/12 вх. № 4275/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю :

прокурора - Ковальчак В.В. (посвідчення №208 від 10 жовтня 2011 року)

позивача -1 - не з'явився

позивача -2 - Счастливої Я.О. (довіреність №38-1867 від 28 травня 2010 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського району м.Харкова в інтересах держави в особі :

1. Харківської міської ради, м.Харків

2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків

до Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, м.Харків

про стягнення 383014,36 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач-1) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (Відповідач) суми заборгованості у розмірі 383014,36 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №229 про постачання теплової енергії, укладеного 01 березня 2002 року між Позивачем-2 та Відповідачем, а також неналежним виконанням Відповідачем умов бездоговірної поставки теплової енергії до приміщень Відповідача. Крім того, Прокурор просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 жовтня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 01 листопада 2012 року у зв'язку з неявкою Позивача-1 та Відповідача.

26 жовтня 2012 року представник прокуратури надав через канцелярію суду заяву (вх. №17575), в якій зазначив, що під час складання позовної заяви у її мотивувальній частині ним було допущено технічну описку, а саме, невірно вказано суму заборгованості у розмірі 1378,60 гривень за безпідставно придбану Відповідачем теплову енергію, у зв'язку з чим просив суд вважати вірною суму відповідної заборгованості у розмірі 1387,60 гривень. Судом було досліджено та задоволено вказану заяву в порядку ст.89 Господарського процесуального кодексу України.

30 жовтня 2012 року представник Позивача-1 надав через канцелярію суду пояснення (вх. №17667), в яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, останній просив суд розглядати справу без участі свого представника.

01 листопада 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №17858) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Також, 01 листопада 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №17857) додаткові документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Прокурора у відкритому судовому засіданні 01 листопада 2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач-1 у відкрите судове засідання 01 листопада 2012 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 25 жовтня 2012 року.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 01 листопада 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 01 листопада 2012 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 26 жовтня 2012 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі Відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивача-2, встановив наступне.

01 березня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивачем-2) та Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (Відповідачем) був укладений договір №229 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, Енергопостачальна організація (Позивач2) зобов'язався постачати споживачеві (Віідповідачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-2 свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем безпідставно придбаної теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача за адресою: м.Харків, вул. Героїв Праці, 68-А, кв. 2. Акт на включення опалення №175/16952 від 17 жовтня 2011 року та акт №175/12841-В від 09 квітня 2012 року на відключення опалення підписані представниками сторін.

До того ж, споживання Відповідачем теплової енергії за спірним договором здійснювалось і за адресою: м.Харків, вул. Бакуліна, 6. Даний факт підтверджується актом на включення опалення №173/20204 від 15 жовтня 2011 року та актом №173/18605 від 26 березня 2012 року на відключення опалення, які також підписані представниками сторін.

Факт направлення рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується супровідним листом №81 від 13 липня 2012 року та відповідними рахунками-фактурами, виставленими до сплати Відповідачу, наявними у матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з листопада 2011 року по березень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 381626,76 гривень, яка до цього часу погашена частково на суму 20000,00 гривень. Доказів на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 361626,76 гривень за спірний період Відповідач до суду не надав.

До того ж, вартість безпідставно придбаної Відповідачем теплової енергії протягом лютого 2012 року - квітня 2012 року складає 1387,60 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було сплачено частково суму заборгованості у розмірі 20000,00 гривень за спірним договором, що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки, наявною у матеріалах справи. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач-2.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам прокуратури та Позивача-2 наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 20000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем-2 за спірним договором складає 361626,76 гривень та за безпідставно спожиту теплову енергії складає 1387,60 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та пояснень щодо них, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України встановлюється обов'язок особи, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом або договором, повернути безпідставно придбане майно цій особі, а у випадку неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі - відшкодувати його вартість, яка визначається на момент придбання.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивачів щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 361626,76 гривень за спірним договором та 1387,60 гривень за безпідставно спожиту теплову енергії нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.121, 123, 129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 79, 80, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (61166, м.Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 01018083) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 361626,76 гривень за неналежне виконання договірних зобов'язань та 1387,60 гривень заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію.

Стягнути з Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (61166, м.Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 01018083) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління держаної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління держаної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 7660,29 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №5023/4275/12 в частині стягнення 20000,00 гривень заборгованості на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06 вересня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/4275/12