Рішення № 27354506, 09.11.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2012 р. Справа № 5024/1251/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область

до Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в особі Херсонської філії ПАТ "Марфін Банк", м.Херсон

про стягнення 343 362 грн. 85коп.

та за зустрічним позовом ПАТ "Марфін Банк", м.Іллічівськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область

про стягнення 362 496 грн. 89коп.

за участі представників:

від позивача ( відповідач за зустрічним)- ОСОБА_2, представник, дов. від 07.05.2012р.

від відповідача (позивач за зустрічним) - ОСОБА_3, представник, дов. №74 від 12.11.2010р.

Сутність спору: Позивач ( приватний підприємець ОСОБА_1, Запорізька область, ідент. номер НОМЕР_1) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (ПАТ "Марфін Банк" в особі Херсонської філії ПАТ "Марфін Банк", код ЄДРПОУ 21650966) 343 362 грн. 85коп., у тому числі: 298872грн. 50коп. процентів та 44490грн. 35коп. інфляційних нарахувань за збереження безпідставно одержаних банком від ПП ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 573 900 грн. 50коп.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на існування між сторонами укладеної угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги за кредитним договором, відповідно до якої позивач прийняв на себе фінансові зобов'язання за кредитним договором №03/132-К від 02.02.2005р. щодо сплати банку кредитного боргу позичальника - ВАТ "Великолепетиський маслозавод" в розмірі 556 033 грн. 97коп., витрат на охорону об'єктів іпотеки та застави - 16 136 грн. 71коп., витрат по оплаті держмита в сумі 1730грн. та 30 грн. судових витрат, всього 573 900 грн. 68коп., яка в подальшому в судовому порядку була визнана недійсною.

Рішенням господарського суду від 14.06.2011р. у справі №5024/859/2011 був встановлений факт безпідставного зберігання банком з 21.09.2006р. одержаних від позивача грошових коштів в розмірі 573 900 грн. 68коп.

Обов'язок відповідача сплатити борг в розмірі 573 900грн. 68коп. виник з 30.11.2010р. (дати прийняття рішення по справі №14/202-ПД-09 про визнання недійсною угоди), проте фактично сума боргу сплачена 12.04.2012р., що стало підставою для нарахування завданих інфляцією збитків, а також процентів, розмір яких встановлено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що в зв'язку із визнанням правочину недійсним та перерахуванням ПП ОСОБА_1 573 900 грн. 68коп., банк отримав право на майно, яким було забезпечено кредитні зобов'язання, як заставодержатель та іпотекодержатель.

Проте, спірне майно банку фактично не повернуто, зважаючи на що відповідач позбавлений можливості повноцінно скористатися своїм правом заставодержателя і іпотекодержателя.

Відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. по справі №5024/93/2012 скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 27.02.2012р., задоволено позов ПАТ "Марфін Банк" про стягнення з ПП ОСОБА_1 573 900 грн. 68коп. вартості набутого права вимоги, яке сторонами угоди від 21.09.2006р. було оцінене в 573 900грн. 68коп., підстава набуття якого згодом відпала, натомість повернення якого банку унеможливлена реалізацією майна та його відсутністю.

Постанова апеляційного суду до наступного часу залишається невиконаною, що було підставою для звернення із зустрічним позовом про стягнення з позивача за первісним позовом 317 732 грн. 64коп. передбачених ч.1 ст.1048 ЦК України процентів за користування чужими грошовими коштами та 44764грн. 25коп. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2012р. зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалася до 09.11.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

За первісним позовом.

Другого березня 2005р. між АБ "Приватінвест" та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (позичальник) було укладено кредитний договір №03/132-К, предметом якого є надання банком маслозаводу кредиту в сумі 500 000 грн. під проценти за ставкою 23% річних.

07 жовтня 2005р. між АБ "Приватінвест" та ВАТ "Морський транспортний банк" укладено договір про заміну кредитора в зобов'язанні, за яким АБ "Приватінвест" відступив ВАТ "Морський транспортний банк" право вимоги боргу ВАТ "Великолепетиський маслозавод", процентів та інших нарахувань по кредитних зобов'язаннях за вищеназваним кредитним договором.

У встановлений кредитним договором строк позичальник зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту не виконав, що було підставою для стягнення кредитного боргу в сумі 573900 грн. 68коп. (556033грн. 97коп. - кредитний борг, 16136грн. 71коп. - витрати на охорону об'єкта іпотеки, 1730грн. витрати по оплаті держмита та 30грн. судових витрат) у судовому порядку (рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006р. у справі №2-367/2006).

21.09.2006р. між ВАТ "Морський транспортний банк" в особі Херсонської філії ВАТ "Морський транспортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк" в особі Херсонської філії ПАТ "Марфін Банк", та ФОП "ОСОБА_1 укладено угоду переведення боргу та відступлення права вимоги за кредитним договором №03/132-К, згідно умов якої позивач прийняв на себе фінансові зобов'язання щодо сплати банку 573 900 грн. 68коп. кредитного боргу. Після повного виконання зобов'язань за кредитним договором ФОП ОСОБА_1 набуває право вимагати від первісного боржника (ВАТ "Великолепетиський маслозавод") виконання грошового зобов'язання по погашенню сплаченої банку суми кредитного боргу.

Згідно платіжного доручення №6 від 21.09.2006р. ФОП ОСОБА_1 перерахувала ХФ ВАТ "Морський транспортний банк" 573 900 грн. 68коп. кредитного боргу.

Рішенням господарського суду Херсонської області у справі №14/202-ПД-09, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р., визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р.

Зважаючи на те, що угода про відступлення права вимоги була визнана недійсною, до спірних правовідносин застосовано правові наслідки недійсності правочину шляхом повернення ФОП ОСОБА_1 одержаного відповідачем на виконання цього правочину, а саме грошових коштів в сумі 573 900 грн. 68коп.

Зазначені юридичні факти встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 14.06.2011р. у справі №5024/859/2011, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011р., отже, відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України знову не доводяться і мають для справи, що розглядається преюдиціальний характер.

З огляду на викладене, у відповідача виникло фінансове зобов'язання щодо сплати позивачу отриманих коштів в розмірі 573 900 грн. 68коп., які на підставі мемореального ордеру №19-67 були перераховані 12.04.2012р. на стадії виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду від 14.06.2011р. по справі №5024/8659/2011.

Посилаючись на приписи ч.1 ст.236, ч.2 ст.536, ч.2 ст.625 ЦК України, позивач зазначає про безпідставне отримання відповідачем 21.09.2006р. коштів на виконання угоди, яка в подальшому була визнана недійсною та їх зберігання до 12.04.2012р. (дати повернення), в зв'язку з чим просить суд стягнути з банка 298872грн. 50коп. процентів за користування кредитними коштами, розмір яких відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України розраховано на рівні облікової ставки Національного Банку України, період нарахування з 21.09.2006р. по 12.04.2012р.

За прострочення боржником грошового зобов'язання по оплаті присуджених до стягнення на підставі рішення господарського суду від 14.06.2011р. по справі №5024/859/2011 грошових коштів в розмірі 573 900 грн. 68коп. позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить господарський суд також стягнути з відповідача 44 490 грн. 35коп. завданих інфляцією збитків, нарахованих з 30.11.2010р. (дати прийняття рішення у справі №14/202-ПД-09, яким визнано недійсною угоду про переведення боргу) по 12.04.2012р. (фактична дата оплати боргу).

Надавши оцінку обставинам справи, дослідивши доводи на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав первісний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення 4017 грн. 30коп. завданих інфляцією збитків, врахувавши наступне.

Правові наслідки недійсності правочину врегульовано ст.216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коди одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно з ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов'язання припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Таким чином, зобов'язання сторін, що випливають з угоди відступлення права вимоги та переведення боргу від 21.09.2006р. припиняються з 30.11.2010р., тобто дати винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови по справі №14/202-ПД-09, якою було залишено без змін рішення господарського суду Херсонської області від 21.09.2010р.

Частиною 2 ст.208 ГК України встановлено, що у разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

За приписами ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Зазначені положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З вимогою про повернення виконаного за недійсним правочином ФОП ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Херсонської області у травні 2011р. Рішенням господарського суду від 14.06.2011р. у справі №5024/859/2011 з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 було стягнуто 573 900 грн. 68коп. грошових коштів, перерахованих на виконання угоди, яка в подальшому була визнана недійсною. Після скасування цього рішення апеляційною інстанцією, за наслідками розгляду касаційної скарги постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011р. постанову апеляційного суду було скасовано, а рішення місцевого суду по справі №5024/859/2011 залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст.111-11 ГПК України постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відтак, обов'язок відповідача щодо перерахування позивачу отриманих за недійсною угодою грошових коштів виник з дати набрання законної сили постановою касаційної інстанції - 22.12.2011р.

Частина 1 ст.1048 ЦК України встановлює розмір процентів на рівні облікової ставки Національного Банку України, щодо правовідносин, які випливають з договору позики, отже її дія не може поширюватися і бути застосованою до спірних правовідносин, що стосуються правових наслідків недійсності угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги, оскільки обов'язок відповідача полягає виключно у поверненні одержаного за цією угодою.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 298 872 грн. 50коп. процентів, нарахованих із застосуванням положень ч.1 ст.1048 ЦК України, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Постанова Верховного суду України від 24.10.2006р. №14/130, на яку посилається позивач як на аналогію правової позиції нарахування процентів із застосуванням положень правової норми ст.1048 ЦК України стосується правових наслідків щодо визнання недійсним кредитного договору, а не договору відступлення права вимоги і переведення боргу у справі, що розглядається.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Обов'язок відповідача по оплаті присудженої до стягнення суми - 573 900 грн. 68коп. виник з 22.12.2011р. (дати набрання законної сили постановою касаційного суду), фактично перерахування боргу відбулось 12.04.2012р.

Отже, розмір завданих інфляцією збитків за період прострочки з січня 2012р. по березень 2012р. буде складати 4017 грн. 30коп. (100,2%, 100,2%, 100,3% - 1147,8 + 1147,8 +1721,7 = 4017,3грн.).

Таким чином, первісний позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 4017грн. 30коп. інфляційних втрат.

У задоволенні решти позову в частині стягнення 298 872 грн. 50коп. процентів та 40473 грн. 05коп. інфляційних втрат відмовляється за безпідставністю вимог.

Судовий збір в сумі 80 грн. 35коп. пропорційно задоволеним вимогам покладається на відповідача.

Щодо зустрічного позову в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 317 732 грн. 64коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 44764грн. 25коп. інфляційних нарахувань, а також зобов'язання відповідача повернути банку оригінали документів, переданих згідно акту приймання-передачі від 25.09.2006р., суд зазначає наступне.

За наявності хронологічних з викладеними у первісному позову юридичних фактів, в зв'язку із визнанням угоди про відступлення права вимоги і переведення боргу недійсною, перерахуванням ПП ОСОБА_1 573 900 грн. 68коп., банк отримав право на майно, яким було забезпечено кредитні зобов'язання, як заставодержатель та іпотекодержатель.

Натомість повернення банку майна було унеможливлено його відсутністю в зв'язку з реалізацією, що було підставою для звернення з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 573 900 грн. 68коп. вартості набутого права вимоги.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.02.2012р. по справі №5024/93/2012 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. по справі №5024/93/2012 рішення місцевого господарського суду було скасовано, позов ПАТ "Марфін Банк" задоволено, з ФОП ОСОБА_1 на користь банка стягнуто 573 900 грн. 68коп. безпідставно збережених грошових коштів, 11478грн. 01коп. судового збору.

При цьому, з посиланням на приписи статей 190, 1212, 1213 ЦК України апеляційною інстанцією було встановлено та взято до уваги, що майнове право, відступлене банком відповідачеві (право вимоги), було набуто за угодою від 21.09.2006р., визнаною недійсною судом підстава набуття права вимоги згодом відпала, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати банку відповідно до ч.2 ст.1213 ЦК України вартість набутого права вимоги, яка оцінена сторонами угоди від 21.09.2006р. в 573 900 грн. 68коп. та визначена судом в такому ж розмірі на момент розгляду справи, адже повернути банку реалізоване право вимоги в натурі неможливо.

За правилами ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, встановлені апеляційною інстанцією вищевикладені факти мають для справи, що розглядається, преюдиціальний характер.

Відповідно до ч.3 ст.105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, отже, обов'язок перерахування грошових коштів у відповідача за зустрічним позовом виник з 05.07.2012р.

Частина 2 ст.625 ЦК України встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, розмір завданих інфляцією збитків за період прострочення з липня по вересень 2012р. включно складає 573 грн. 90коп. (вересень 2012р. - індекс інфляції 100,1%, інфляційні збитки - 573,90грн.)

З врахуванням викладеного, позивачем за зустрічним позовом безпідставно нараховано індекс інфляції за грудень 2010р., 2011р., січень - вересень 2012р., в зв'язку з чим позов в частині стягнення завданих інфляцією збитків підлягає частковому задоволенню в сумі 573 грн. 90коп. У задоволенні решти заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, що складає 44190грн. 35коп. відмовляється за безпідставністю вимог.

За наявності обставин та підстав, викладених в первісному позові, не підлягає задоволенню також і вимога в частині стягнення нарахованих із застосуванням правової норми ч.1 ст.1048 ЦК України процентів за користування чужими коштами за період з 21.09.2006р. по 01.10.2012р.

Судовий збір по майновій вимозі в розмірі 11грн. 48коп. покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Що стосується вимоги немайнового характеру про зобов'язання відповідача повернути банку оригінали документів, переданих згідно акту приймання-передачі від 25.09.2006р. при вчиненні угоди відступлення права вимоги та переведення боргу на виконання їх умов, то зазначена вимога є обгрунтованою і підлягає задоволенню з врахуванням вимог ч.1 ст.216 ЦК України.

Так, згідно акту прийому-передачі від 25.09.2006р. на виконання угоди відступлення права вимоги банк передав ФОП ОСОБА_1 наступні документи:

№ п/пНайменування№ договоруКількість шт.1Кредитний договір№03/132-к від 02.03.2005р.12Договір іпотеки№244 від 11.03.2005р.13Договір застави майна №03/132-Із№602 від 05.03.2005р.14Договір поруки договір порукиД03/132/2п від 02.03.2005р.15Договір застави майна №03/132-Зз№603 від 05.03.2005р.16Договір про заміну кредитора в зобов'язанніб/н від 07.10.2005р.17Договір про відступлення прав за договором застави№3697 від 10.10.2005р. 18Договір про відступлення прав за договором застави№3698 від 10.10.2005р.19Договір про відступлення за іпотечним договором№1457 від 07.10.2005р.110Протокол засідання Спостережної Радиб/н від 24.11.2004р.111Витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Великолепетиський маслозавод"б/н 23.11.2004р.112Заява на отримання кредитуб/н від 01.02.2005р.113Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек Рег.№1757420Вит. № 5142667 від 16.10.2005р. 114Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обертів нерухомого майна Рег. № 1754630 від 11.03.2005р.Вит. №2756180 від 11.03.2005р.115Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Рег. № 1768551 від 16.03.2005р.Вит. № 2796821 від 16.03.2005р.116Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Рег. № 1768551 від 16.03.2005р.Вит. № 5187671 від 20.10.2005р. 117Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Рег. № 1768657 від 16.03.2005р.Вит. № 2797148 віл 16.03.2005р.118Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Рег. № 1768657Вит. № 5187622 від 20.10.2005р.1З метою проведення реституції за недійсною угодою сторони склали акт прийому-передачі від 09.08.2012р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 передала банку наступні документи:

№ п/пНайменування№ договоруКількість штук1Кредитний договір№03/132-К від 02.03.2005р.12 Договір застави майна №03/132-1з3602 від 05.03.2005р.13Договір поруки №03/132-2П03/132/2п від 02.03.2005р.14Договір застави майна №03/132-3з№603 від 05.03.2005р.15Договір іпотеки№244 від 11.03.2005р. 16Договір про заміну кредитора в зобов'язанніб/н від 07.10.2005р.17Договір про відступлення права за договором застави № 3697 від 10.10.2005р.18Договір про відступлення прав за договором застави№ 3698 від 10.10.2005р.19Договір про відступлення права за іпотечним договором№ 1457 від 07.10.2005р. 1

Зазначений акт містить відмітку, що решта документів (позиції 10-18 акту від 25.09.2006р.) буде передана додатково до 18.08.2012р.

До наступного часу решта документів банку не передана, доказів їх передачі суду не надано.

Зважаючи, що заявлена вимога відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим ст.16 ЦК України, направлена на проведення реституції за недійсним правочином, суд задовольняє позов в цій частині і зобов'язує відповідача передати позивачу наступні документи:

- протокол засідання Спостережної ради ВАТ" В.Лепетиський маслозавод ( б/н від

24.11.2004);

- витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ" В.Лепетиський маслозавод" (б/н від 23.11.2004);

- заявку на отримання кредиту ( б/н від 01.02.2005);

- витяг про реєстрацію в державному реєстрі іпотек, рег. № 1757420 ( витяг № 5142667 від 16.10.2005);

- витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого

майна , рег. № 1754630 від 11.03.2005, ( витяг № 2756180 від 11.03.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег. №1768551 від 16.03.2005, ( витяг № 2796821 від 16.03.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег. №1768551 від 16.03.2005( витяг № 5187661 від 20.10.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег.№1768657 від 16.03.2005 ( витяг № 2797148 від 16.03.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег. №1768657 від 16.03.2005 ( Витяг № 5187622 від 20.10.2005).

Оскільки вимога немайнового характера позивачем не оплачена судовим збором, як того вимагають приписи ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суд стягує з позивача в доход Державного бюджету 1073 грн. судового збору, з подальшим його відшкодуванням за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в особі Херсонської філії ПАТ "Марфін Банк", м.Херсон, вул.Червонопрапорна,1, код ЄДРПОУ 21650966, р.рахунки невідомі, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, р.рахунки невідомі, 4017 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 80 грн. 35 коп. судового збору.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, р.рахунки невідомі, на користь публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в особі Херсонської філії ПАТ "Марфін Банк", м.Херсон, вул.Червонопрапорна,1, код ЄДРПОУ 21650966, р.рахунки невідомі, 573 грн. 90коп. інфляційних втрат, 1084 грн. 48коп. витрат по оплаті судового збору.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1, передати ПАТ "Марфін Банк" одержані по недійсній угоді згідно акту прийома-передачі від 25.09.2006р. та не повернуті документи, а саме:

- протокол засідання Спостережної ради ВАТ" В.Лепетиський маслозавод ( б/н від

24.11.2004);

- витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ" В.Лепетиський маслозавод" (б/н від 23.11.2004);

- заявку на отримання кредиту ( б/н від 01.02.2005);

- витяг про реєстрацію в державному реєстрі іпотек, рег. № 1757420 ( витяг № 5142667 від 16.10.2005);

- витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого

майна , рег. № 1754630 від 11.03.2005, ( витяг № 2756180 від 11.03.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег. №1768551 від 16.03.2005, ( витяг № 2796821 від 16.03.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег. №1768551 від 16.03.2005( витяг № 5187661 від 20.10.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег.№1768657 від 16.03.2005 ( витяг № 2797148 від 16.03.2005);

- витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, рег. №1768657 від 16.03.2005 ( Витяг № 5187622 від 20.10.2005).

4. У задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

Накази стягувачам видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", м.Іллічівськ, вул.Леніна, 28, (кор. рахунок №32003100300 в Управлінні НБУ в Одеській області, МФО 328027), код ЄДРПОУ 21650966, в доход Державного бюджету України 1073 грн. судового збору, отримувач УДКСУ у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, р/р 31215206783002 Банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045.

Наказ для організації негайного виконання направити до Головного управління юстиції в Одеській області.

Повний текст рішення складено 09.11.2012р.

Суддя Н.О. Задорожна