Рішення № 27354489, 25.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3834/12 вх. № 3834/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Севагін І.І., дов. б/н від 01.01.12 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "ВП Роганський м"ясокомбінат", м. Харків

до ТОВ "Рокфор маркет", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" (далі - відповідач) 18 860,70 грн. основного боргу, 941,71 грн. пені, інфляційні витрати у сумі 92,09 грн., 3% річних у сумі 186,80 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з поставки товару позивачу за договором поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.12 р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи було продовжено по 07.11.12 р. та відкладено розгляд справи на 25.10.12 р.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.12 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію суду надав розрахунок суми боргу.

Представник відповідача у судове засідання 25.10.12 р. не з'явився, 08.10.12 р. через канцелярію суду надав відзив на позов, відповідно до якого, проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили факт здійснення сторонами господарських операцій. Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що позивачем здійснено розрахунок пені за 8 місяців, що є порушенням п.6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В судові засідання відповідач не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 77).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р. (а.с. 9-15), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (відповідач) зобов'язався поставляти покупцю (позивачу) товар, а покупець (позивач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.

10.11.11 р. сторони також уклали додаткову угоду до договору поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р. (а.с. 16-18).

Згідно з п. 4.1 вказаного договору, позивач здійснює поставку товару на умовах DDP (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 р.) до місця призначення, вказаного в замовленні.

На виконання умов договору, позивачем у період з 01.12.11 р. по 25.07.12 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 193 614,23 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 91-178), які були підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до пункту 1.17 додаткової угоди, сторони домовились п. 6.2 договору викласти у наступній редакції: оплата за поставлений товар здійснюється покупцем (відповідачем) в строк, що не перевищує 17 (сімнадцять) календарних днів з моменту постачання товарів покупцю (відповідачу).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату та повернення товару на загальну суму 174 753,53 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 36-38) та актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 20-33), внаслідок чого заборгованість перед позивачем склала 18 860,70 грн.

Згідно з п. 9.1 вказаного договору, строк дії договору встановлений до 31.12.12 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо одна із сторін не попередила іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення строку дії договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 18 860,70 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 19.12.11 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки продукції № 310111 від 10.11.11 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтвердили факт здійснення сторонами господарських операцій, оскільки позивач надав відповідні видаткові накладні (а.с. 91-178), які і є первинними обліковими документами в розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18 860,70 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 8.10 договору продукції № 310111 від 10.11.11 р. в разі порушення строків сплати за товар зазначених в договорі, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 941,71 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 186,80 грн. та інфляційних витрат у сумі 92,09 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" (вул. Клочківська, 134-б, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 37658078, р/р 26002200000616 в ПАТ "Вієйбі Банк", МФО 380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м'ясокомбінат" (вул. Роганська, 151, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 34389679, р/р 26007038257 у ПАТ БАНК "Грант", МФО 351607) 8 860,70 грн. основного боргу, 941,71 грн. пені, інфляційні витрати у сумі 92,09 грн., 3% річних у сумі 186,80 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2012 р.

Суддя Інте Т.В.