Рішення № 27354434, 25.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа№ 5015/3458/11

За позовом: прокурора Личаківського району міста Львова в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна частина "Карпатбудсерівс", м. Львів,про: стягнення 46 438,83 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:Павлиско Н.Р. -посвідчення №98,позивача:Негря Г.Ю. -довіреність від 04.01.2011 р., відповідача:не з'явивсяНа розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Шевченківського району міста Львова в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна частина "Карпатбудсерівс" про стягнення 46 438,83 грн. Ухвалою від 23.06.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.07.2011 р. Розгляд справи відклдався на 25.08.2011 р. у зв'язку з поданими клопотаннями сторін.

Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №4045/А від 16.12.2005 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з 01.04.2009 р. до 15.05.2011 р. виникла заборгованість на загальну суму 5 058,99 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2 267,02 грн. інфляційних втрат, 578,69 грн. -3% річних.

Відповідач в судове засідання 25.08.2011 року повторно не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи. Відповідач причин неприбуття в судове засідання не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №4045/А від 16.12.2005 р. (надалі -Договір). За цим договором енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Факт включення відповідачу системи теплопостачання в опалювальному сезоні 2010/2011 рр. підтверджується актом про включення системи теплопостачання від 14.10.2010 р.

Внаслідок неоплати відповідачем наданих послуг за період з 01.04.2009 р. до 15.05.2011 р. виникла заборгованість у сумі 42 058,99 грн. Відповідач частково оплатив заборгованість у сумі 37 000,00 грн. Зазначене підтверджується виписками з банківського рахунку: від 30.05.2011 р. про оплату 2 000,00 грн., від 23.06.2011 р. про оплату 10 000,00 грн., від 01.07.2011 р. про оплату 10 000,00 грн., від 12.07.2011 р. про оплату 5 000,00 грн., від 26.07.2011 р. про оплату 5 000,00 грн., від 28.07.2011 р. про оплату 5 000,00 грн. Таким чином, вартість наданих проте не оплачених послуг становить 5 058,99 грн. Доказів погашення заборгованості у сумі 5 058,99 грн. відповідачем не представлено, проти позову не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи ту обставину, що відповідачем частково погашено основний борг у сумі 37 000,00 грн., суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії. Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення 5 058,99 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 7.2.3 Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплачуваної суми за кожний день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 534,13 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 267,02 грн. інфляційних збитків та 578,69 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не доведено факту відсутності порушення зобов'язання, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, оскільки відповідачем було погашено основний борг після подання позову до суду, спір виник через неправильні дії відповідача, судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 29, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 37 000,00 грн. припинити.

2. Уточнені позовні вимоги задоволити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна частина "Карпатбудсервіс" (адреса: вулиця Щирецька, будинок 5, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79071; ідентифікаційний код 30994120) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вулиця Д. Апостола, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 5 058,99 грн. основного боргу, 1 534,13, грн. пені, 2 267,02 грн. інфляційних втрат, 578,69 грн. -3% річних.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна частина "Карпатбудсервіс" (адреса: вулиця Щирецька, будинок 5, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79071; ідентифікаційний код 30994120) в доход Державного бюджету України 444,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.