Рішення № 27353929, 02.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2012 р. Справа № 2/097-12

за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Київ, в інтересах держави в особі:

1) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ,

2) Військової частини А-1789, м. Васильків Київської області,

до відповідача державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський

військовий торг», м. Біла Церква Київської області,

про стягнення 73 269,23 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від прокуратури: Пантюхов О.В., посвідчення від 14.12.2011р. №906;

від позивача 1: Мірошниченко І.О., уповноважена, довіреність від 04.07.2012р. №303/25-1853;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 20.09.2012р. №2943 в інтересах держави в особі: 1) Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ, 2) Військової частини А-1789, м. Васильків Київської області, до відповідача -державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 73 269,23 грн. заборгованості за Договором №14е/2007 про відшкодування вартості електричної енергії від 12.06.2007р., з яких: 69 782,95 грн. основного боргу, 1 043,88 грн. 3% річних та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 2 442,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором №14е/2007 про відшкодування вартості електричної енергії від 12.06.2007р. та не відшкодував вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу Військової частини А-1789, що надаються на підставі Договору №251/4/2/07/12 від 13.04.2007р. У зв'язку із порушенням відповідачем умов спірного договору та невиконанням грошових зобов'язань, прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 69 782,95 грн. Крім того, як стверджує прокурор, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення 1 043,88 грн. 3% річних та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 2 442,40 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2012р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №2/097-12 та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 02.11.2012р. прокурор та представник позивача 1 надали суду витребувані документи та докази, в усних поясненнях позов підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач та позивач 2 в судове засідання 02.11.2012р. своїх представників не направили, вимоги суду, викладені в ухвалі від 23.10.2012р. не виконали, про причини нез'явлення повноважних представників в судове засідання суд належним чином не повідомили; відповідач відзив на позов не надав. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, позивач 2 та відповідач були належним чином завчасно повідомлені судом про дату, час і місце проведення судового засідання відповідно до вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Київ (далі - прокурор), в інтересах держави в особі: 1) Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ (далі по тексту -ККЕУ), 2) Військової частини А-1789, м. Васильків Київської області (далі по тексту -Військова частина), до відповідача -державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту -ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»), вислухавши пояснення прокурора та представника позивача 1, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків позивачів та відповідача у справі є укладений 12.06.2007р. між Військовою частиною А-1789 (Військова частина), ДП МО України «Білоцерківський військовий торг»(виконавець) та Київським квартирно -експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (розпорядник коштів) Договір №14е/2007 про відшкодування вартості електричної енергії (далі -Договір), згідно якого виконавець згідно з нормами енергопостачання та/або показниками лічильника та встановленими тарифами відшкодовує вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу Військової частини на підставі Договору №251/4/2/07/12 про надання послуг харчування особового складу Військової частини від 13.04.2007р. Відповідно до умов Договору:

- щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконавцем надавалися послуги з харчування особового складу Військової частини, розпорядник коштів надає виконавцю рахунок -фактуру, складений на підставі розрахунку або згідно показників лічильника по діючим тарифам споживання електричної енергії у солдатській їдальні Військової частини, та акт звірки (п.2.1. Договору);

- виконавець приймає до виконання подані розпорядником коштів документи та оплачує їх в терміни, вказані у п. 3.2.6 Договору (п.2.2. Договору);

- виконавець зобов'язаний своєчасно до 20 числа поточного місяця оплачувати отримані від розпорядника коштів рахунки за спожиту електричну енергію та надавати підтверджуючі документи про оплату (п.3.2.6 Договору);

- договір набирає чинність з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р. Якщо жодна із сторін за 20 днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін дії договору про надання послуг харчування особового складу Військової частини (розділ 5 Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач 1, за період з січня по грудень 2010р. Київське квартирно -експлуатаційне управління свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі. Суду не подано доказів того, що відповідачем подавалися зауваження, заперечення, претензії щодо якості послуг електропостачання або щодо їх вартості.

Відповідно до умов пунктів 2.2, 3.2.6 Договору виконавець зобов'язаний своєчасно до 20 числа поточного місяця оплачувати отримані від розпорядника коштів рахунки за спожиту електричну енергію.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав та не відшкодував позивачу 1 вартість електроенергії спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу Військової частини, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі

69 782,95 грн.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, згідно якого станом на 14.11.2011р. заборгованість відповідача становить 69 782,95 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками ККЕУ та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», скріплений печатками обох сторін та не містить розбіжностей по сумам заборгованості за даними бухобліку відповідача та позивача 1 (належним чином засвідчена копія акту звірки наявна у матеріалах справи). Підписання зазначеного акту звірки свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості за Договором в сумі 69 782,95 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 1 неодноразово 14.02.2012р. та 19.03.2012р. надсилалися на адресу відповідача -ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»претензії від 08.02.2012р. №303/25-421 та від 14.03.2012р. №303/25-722 з вимогою сплатити суму заборгованості в строки, визначені чинним законодавством України, про що свідчать опис вкладення у цінний лист від 14.02.2012р. та фіскальний чек «Укрпошти»від 14.02.2012р. №7164, опис вкладення у цінний лист від 19.03.2012р. та фіскальний чек «Укрпошти»від 19.03.2012р. №1429 (копії наявні в матеріалах справи). Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену претензію та/або задовольнив вимогу позивача 1 та сплатив заборгованість за Договором.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором суду не представив та доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, вимога прокурора про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 69 782,95 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, прокурор просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 2 442,40 грн. та 3% річних в сумі 1 043,88 грн.

Згідно з частиною другою ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем 1;

- строк та порядок відшкодування вартості послуг з електропостачання, встановлені Договором;

- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»та виходячи з розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором, судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять 1043,88 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, становлять в сумі 2442,40 грн.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача -державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»заборгованості за Договором №14е/2007 про відшкодування вартості електричної енергії від 12.06.2007р. в сумі 73 269,23 грн., з яких: 69 782,95 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 1 043,88 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 2 442,40 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ст. 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі 1) Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України, 2) Військової частини А -1789 до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, код ЄДРПОУ 08358735)

на користь Київського квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 38, код ЄДРПОУ 22991617)

69 782,95 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто п'ять копійок) основної заборгованості,

1 043,88 грн. (одну тисячу сорок три гривні вісімдесят вісім копійок) три відсотки річних,

2 442,40 грн. (дві тисячі чотириста сорок дві гривні сорок копійок) збитків, завданих інфляційними процесами.

3. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, код ЄДРПОУ 08358735)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 09.11.2012р.