Рішення № 27353902, 02.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/13481-2012 02.11.12

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ

Страхування"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про виплату страхового відшкодування 1 826,90 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:Невідомий О.М. (дов. № 02/02-12_Н від 02.02.2012), Рябчиков О.О. (дов. № 20/09-12_Р від 20.09.2012),від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про виплату страхового відшкодування 1 826,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо виплати грошових коштів відповідно до регресної вимоги № 15/04/8.04/156-12 від 11.06.12 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2012 порушено провадження у справі №5011-8/13481-2012 та призначено справу до розгляду на 18.10.2012 року.

16.10.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла відповідь із інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ на виконання вимог ухвали про порушення провадження (а. с. 82-83).

У судовому засіданні 18.10.2012 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення страхового відшкодування в розмірі 1 316,90 грн. відповідно до абзацу 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на розмір сплаченої франшизи в розмірі 510,00 грн. (а. с. 107). Судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та подальшій розгляд справи здійснюється з врахуванням даної заяви.

У судовому засіданні 18.10.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги в обсязі з урахуванням зменшення суми страхового відшкодування на розмір франшизи, додатково на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 03.10.2012 надав довідку, якою підтверджується, що спір між тими ж сторонами, з тих же підстав, про той же предмет та за той же позовний період господарським судом чи іншим органом, який компетентний вирішувати господарські спори, не розглядався (а. с. 104).

Представник відповідача до судового засідання не з"явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у звязку з чим відповідно до норм статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) суд відклав розгляд справи на 02.11.2012 про що винесено ухвалу (а. с. 111).

Представник відповідача у судове засідання 02.11.2012 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал від 03.10.2012 та від 18.10.2012 не виконав - не надав відзиву на позов та жодного витребуваного доказу.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування", позивач по справі, є юридичною особою та діє на підставі статуту, основним видом діяльності якої є інші послуги у сфері страхування, що підтверджується довідкою № 417230 від 02.02.2012 з Головного управління регіональної статистики Державної служби статистики України (а. с. 102-103).

Відповідач у справі - Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія", є юридичною особою, основним видом діяльності відповідно до роздруківки з Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»є інші послуги у сфері страхування (а. с. 105).

21.01.2012 Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування" (Страховик) та Запорожець Тетяною Михайлівною (Страхувальник) укладено Договір страхування наземного транспорту АС № 005883, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням наземного транспортного засобу марки "CITROEN С4", державний номер АА 2331 КТ (а. с. 6-18).

За кермом застрахованого автомобіля, марки "CITROEN С4", державний номер АА 2331 КТ, під час дорожньо-транспортної пригоди 30.03.12 перебувала Запорожець Тетяна Михайлівна, яка є власником вказаного транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 19).

Пунктом 3.1. Договору страхування наземного транспорту, укладеного між позивачем та Запорожець Тетяною Михайлівною визначено, що страховим випадком є події, передбачені в Спеціальній частині цього Договору, що відбулись протягом строку дії цього Договору, на території дії цього Договору, підтверджені документально, з настанням чого виникає обов'язок Страховика виплатити страхове відшкодування згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до довідки, складеної Відділенням Державної автомобільної інспекції Святошинського РУ Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.12 та № 8984375 (а. с. 24-25), на перехресті вулиць Якуба Коласа та Ромена Ролана у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "CITROEN С4" державний номер АА 2331 КТ, під керуванням Запорожець Тетяни Михайлівни, та автомобіля марки "SEAT Cordoba", державний номер АА 0346 ІС, що на момент ДТП перебував під керуванням Подлуцького Ярослава Борисовича.

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Подлуцьким Ярославом Борисовичем Правил дорожнього руху України, якого постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2012, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 26).

Вартість відновлюваного ремонту, транспортного засобу марки "CITROEN С4", пошкодженого внаслідок ДТП, становить 3574,08 грн., про що свідчить розрахунок страхового відшкодування № ЕСеС-0001594 від 30.03.2012 (а. с. 27), складений на підставі Акту виконаних робіт № ЕСЕСА-0001894 від 26.05.12 року (а. с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, Запорожець Т.М. звернулась до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування з проханням здійснення перерахування грошових коштів на рахунок Станції технічного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Елеганс" (а. с. 22).

25.05.2012 Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування" на підставі Страхового акту № АС-004522 від 25.05.12 та враховуючи заяву страхувальника, згідно договору № 15/04/9.01/3628.12, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 3574,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6192 від 31.05.2012 року (а. с. 57).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Подлуцького Ярослава Борисовича, який на законних підставах керував транспортним засобом марки "SEAT Cordoba", державний номер АА 0346 ІС, на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № АВ/5186325 Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (а. с. 83).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування" зверталось 11.06.2012 з заявою про страхове відшкодування № 15/04/8.04/156-12 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (а. с. 62-63), однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримано.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час дорожньо-транспортної пригоди 30.03.12 року пошкоджено транспортні засоби, автомобіль марки "CITROEN С4", державний номер АА 2331 КТ "CITROEN С4" під керуванням Запорожець Тетяни Михайлівни та автомобіль марки "SEAT Cordoba" під керуванням Подлуцького Ярослава Борисовича, вина якого в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2012 року. (а. с. 26)

Цивільно-правова відповідальність Подлуцького Я.Б. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки "SEAT Cordoba", державний номер АА0346ІС застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/5186325) в дорожньо-транспортній пригоді.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані в наслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки власнику автомобіля марки "CITROEN С4", державний номер АА 2331 КТ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача -Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту АС №005883, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Подлуцького Я.Б. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а. с. 83), франшиза за полісом АВ/516325 складає 510 грн.

Судом встановлено, що страхове відшкодування позивачем -Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування»виплачено страхувальнику у повному обсязі, у відповідності до вище вказаних норм законодавства та підтверджено платіжним дорученням № 6192 від 31.05.2012 року (а. с. 57).

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діє всупереч норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чим порушує положення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" - не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1316,90 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 614, 1187 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; код 21130899) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ - Страхування" (08131, Київська область, Києво-Святошинський району, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 56; код ЄДРПОУ 35429675; р/р 26509301956 банк отримувача ПАТ "Ощадбанк" МФО 322669) 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) гривень 90 копійок відшкодування завданих збитків в порядку регресу та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 07.11.12 р.