Рішення № 27353569, 17.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8555-2012 17.07.12

За позовом Фізичної особи-підприємця Жабинець Григорія Миколайовича

до Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія"

про стягнення 360 755,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Максимча Ю.В.

від відповідача: Нідзельський О.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець Жабинець Григорій Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" про стягнення заборгованості за договором підряду № 2/05/09 від 19.05.2009р. в сумі 360 755,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача визнав позовні вимоги.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем Жабинець Григорієм Миколайовичем та Спільним українсько-італійським підприємством "Прогрессо-Італія" укладено договір підряду №2/05/09, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується на свій ризик виконати комплексні ремонтні роботи виробничих приміщень фабрики, загальною площею 341,30 кв.м., за адресою: м. Київ, просп. Володимира Маяковського, буд. 15, а відповідач зобов'язується прийняти вказані роботи, а також оплатити виконані роботи позивачеві на умовах договору.

Відповідно до п.2.6. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення відповідача про готовність позивача передати об'єкт підряду до приймання.

Згідно п.3.2.2. договору відповідач зобов'язується з моменту підписання договору здійснити позивачеві попередню оплату в сумі, визначеній в п. 4.2. даного договору.

Пунктом 4.1. договору за виконання повного обсягу робіт, передбачені договором, відповідач сплачує позивачу загалом 460 755,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору з моменту підписання даного договору відповідач здійснює позивачеві попередню оплату у розмірі 100 000,00 грн.

У п. 4.3. договору сторони погодили, що після виконання робіт та відсутності взаємних претензій, відповідач протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок з позивачем, а саме: сплатити позивачеві грошові кошти в сумі 360 755,00 грн.

Згідно п. 7.2. договору договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ними.

Судом встановлено, що позивачем було виконано всі роботи передбачені договором, що підтверджується актом №1 здачі-приймання виконаних робіт від 07.12.2009 р., відповідно до якого відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 360 755,00 грн.

Крім того, після підписання договору, відповідач на виконання п. 4.2. договору здійснив перерахунок попередньої оплати позивачеві у розмірі 100 000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду №2/05/09 від 19.05.2009 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 360 755,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №2/05/09 від 19.05.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач, на виконання умов договору фактично виконав всі передбачені роботи на загальну суму 460 755,00 грн., що підтверджується актом №1 здачі-приймання виконаних робіт від 07.12.2009 р. (копія у матеріалах справи).

Однак станом на час вирішення спору відповідач не оплатив виконаних ремонтних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 360 755,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

27.12.2010 р. позивачем була надіслана відповідачеві претензія №346 з вимогою здійснити оплату заборгованості в розмірі 360 755,00 грн.

Відповідачем була надіслана позивачеві відповідь №1 від 24.01.2012 р. на претензію №1 від 27.12.2010 р., в якій визнає заборгованість, однак у зв'язку із скрутним матеріальним становищем не має можливостей її погасити.

14.05.2012 р. позивач повторно направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у розмірі 360 755,00 грн.

Однак, станом на день прийняття рішення по справі відповідач зазначеної заборгованості не погасив.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду №2/05/09 від 19.05.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 360 755,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Жабинець Григорія Миколайовича задовольнити.

2. Стягнути зі Спільного українсько-італійського підприємства "Прогрессо-Італія" (02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 39, код ЄДРПОУ 22969829), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Жабинець Григорія Миколайовича (16661, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Велика Дорога, вул. Гоголя, буд. 25, код ЄДРПОУ 2421219276) 360 755 (триста шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, та 7 215 (сім тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 11 коп. -судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.