Рішення № 27353495, 08.11.2012, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

08.11.2012р. Справа № 5008/815/2012

За позовом прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

ДО приватного підприємства „Антік-плюс", м. Ужгород

ПРО розірвання договору оренди № 905/0 від 04.10.2007р., повернення орендованого майна та стягнення суми 9957,91грн. заборгованості по орендній платі

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви прокурора поданої в порядку вимог статті 22 ГПК України)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивачів -Васильченко К.В. -представник за довіреностями

від відповідача - Чернобук Я.Л. -представник за довіреністю від 28.02.2012р.

від прокуратури - Гребенюк І.А. -прокурор прокуратури м. Ужгорода

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор м. Ужгорода звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до приватного підприємства „Антік-плюс", м. Ужгород про розірвання договору оренди № 905/0 від 04.10.2007р., повернення орендованого майна та стягнення заборгованості по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2012р. порушено провадження у справі № 5008/815/2012 та призначено справу до розгляду на 01.10.2012р.

Ухвалою суду від 01.10.2012р. розгляд справи було відкладено на 15.10.2012р. для надання сторонам можливості виконати вимоги суду та забезпечити явку їх уповноважених представників.

Ухвалою суду від 15.10.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2012р.

В судовому засіданні 05.11.2012р. судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 08.11.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

На день судового засідання прокурор просить заявлені позовні вимоги задовольнити повністю, розірвати договір оренди № 905/0 від 04.10.2007р., зобов'язати повернути орендоване майно за відповідним актом приймання-передачі та стягнути суму 9 957, 91 грн. заборгованості по орендній платі. Уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечує з приводу обґрунтованості доводів відповідача, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу суду не подав.

Представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору оренди та підставою для його розірвання і повернення орендованого майна. Заперечує доводи відповідача про удаваність укладеного між сторонами правочину та його нікчемність, оскільки сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства та норм Цивільного кодексу України вказано об'єкт оренди, строк дії договору та розмір орендної плати за використання майна. У договорі та у акті прийому-передачі чітко зазначена назва об'єкту нерухомого майна, який є предметом договору оренди, а саме: бетонна площадка площею 58,24 для використання під павільйон. Дане нерухоме майно є власністю міської громади та ідентифікується у відповідності з Постановою КМУ від

28.10.2004 №1442, як споруди - земельні поліпшення, що не належать до

будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Даний об'єкт - бетонна площадка, яка знаходяться в оренді у ПП «Антік плюс»належить громаді міста, дозвіл на влаштування якої було надано розпорядженням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів від 24.07.1992 року №110, розпорядження голови Ужгородської міської ради народних депутатів від 05.05.1995 року № 136, рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 26.05.1999 року № 81.

Представник відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. Зокрема вказує на те, що у зв'язку з відсутністю письмових заяв про припинення договору як з боку Позивача, так і з боку Відповідача, дію Договору оренди № 905/0 від 04.10.2007р. було продовжено спочатку до 04.10.2009р., а потім - до 04.10.2010р., 04.10.2011р. та 04.10.2012р. відповідно.

Разом із тим, згідно з ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 794 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Оскільки 04.10.2010 року закінчився третій рік дії Договору оренди № 905/0 від 04.10.2007 року, то для продовження дії вказаного договору після 04.10.2010р. сторони вказаного Договору зобов'язані були нотаріально посвідчити його та здійснити його державну реєстрацію. Проте, Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та Відповідачем вищезазначених приписів законодавства України не було дотримано. Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відтак, обов'язок сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди у Відповідача припинився 04.10.2010 року.

Відповідач вважає, що, вказуючи у тексті Договору оренди №905/0 від 04.10.2007 року «площадку»в якості об'єкта, який орендується, з метою ідентифікації її як капітальної споруди, застосовуючи до вищевказаного Договору положення Цивільного кодексу України про Договір найму будівлі та іншої капітальної споруди, Управління майном міста Ужгородської міської ради насправді мало за мету приховати укладення реального правочину - Договору оренди земельної ділянки площею 60, 90кв.м.

Вважає, що подані позивачем документи не підтверджують наявність у останнього права власності на передане в оренду майно, що суперечить вимогам ч.1 ст. 716 ЦК України. Відтак, позивач не вправі був розпоряджатись не належним йому майном та передавати його в оренду. Також просить взяти до уваги те, що конкурс на оренду спірного майна позивачем не проводився. З огляду на наведене просить суд в порядку вимог статті 83 ГПК України визнати недійсним договір оренди, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також просить суд до вимог позивача про стягнення пені застосувати строк позовної давності, визначений п.2 ч.1 ст.258 ЦК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та прокурора ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2007р. між Управлінням майном міста Ужгорода Ужгородської міської ради та приватним підприємством „Антік плюс" було укладено договір № 905/0 оренди бетонної площадки, що розташована в м. Ужгород по вул. Собранецька, б/н площею 60,90кв.м. та строк до 04.10.2008р.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням V сесії міської ради V скликання від 10.04.2009 року № 1057 правонаступником Управління майном міста стає департамент міського господарства у відповідності до п.1.2 Положення про департамент міського господарства.

Правонаступником департаменту міського господарства згідно п 1.6 Положення про управління майном міста Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням VII сесії міської ради VI скликання від 22.07.2011 року № 208 стало управління майном міста Ужгородської міської ради.

Рішенням XI сесії міської ради VI скликання від 09.12.2011 року № 374 "Про

реорганізацію управлінь міської ради" управління майном міста Ужгородської міської ради змінило назву на департамент міського господарства Ужгородської міської ради.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2007 року) на рівні 261грн. за результатами конкурсу. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 5.2. Договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентується загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: площадку площею 60,90кв.м. на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Сторони дійшли згоди що чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п. 9.3 Договору)

Відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваним за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно ч. 1 до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Наведені відповідачем заперечення не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на вищенаведене.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 9332,73грн., розірвання договору оренди №905/0 від 04.10.2007р. та повернення орендованого майна, нормативно та документально доведені, є обґрунтовані а тому підлягають задоволенню.

Пунктом 4.9 Договору оренди сторони погодили, що у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування плати за оренду чи будь-яких інших фінансових зобов'язань або платежів, передбачених Договором, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової стави НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати оренди виконав несвоєчасно, з порушенням встановлених договором строків, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

За розрахунком суду розмір пені з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 232 Господарського кодексу України та період нарахування, вказаний позивачем у розрахунку від 01.03.2012, становить 625,18 грн. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 625,18 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування факту наявності заборгованості за Договором відповідач суду не надав. Також відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в добровільному порядку.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в цій частині покладаються на відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №905/0 від 04.10.2007р. оренди бетонної площадки, що розташована в м. Ужгород по вул. Собранецька, б/н площею 60,90кв.м. укладений між Управлінням майном міста Ужгорода Ужгородської міської ради та приватним підприємством „Антік плюс".

3. Зобов'язати приватне підприємство „Антік плюс" (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.142, кв. 2, код ЄДРПОУ 34888318) повернути Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 38015610) орендоване майно - бетонну площадку, що розташована в м. Ужгород по вул. Собранецька, б/н площею 60,90 кв.м. за відповідним актом приймання-передачі.

4. Стягнути з приватного підприємства „Антік плюс" (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.142, кв.2, код ЄДРПОУ 34888318):

- на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 38015610) суму 9957, 91 грн. заборгованості по орендній платі та пені.

- в дохід Державного бюджету України (УДК у м. Ужгород, банк ГУ ДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р № 31216206783002; код ЄДРПОУ 22108040) суму 2682, 50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі