Рішення № 27353088, 07.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2012 р. Справа 2/68/2012/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" юридична адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15; поштова адреса: Вінницька область, м.Ладижин, вул.Наконечного, 173

до: Фізичної особи - особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 1 726,41 грн. згідно договору №574 від 20.07.2012 р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Кабанець Р.І. - за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Фізичної особи - особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 726,41 грн. в тому рахунку: 1623,65 грн. - основного боргу та 102,76 грн. - пені згідно договору №574 від 20.07.2010 р.

Ухвалою суду від 18.09.2012 року порушено провадження у справі №2/68/2012/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2012 року.

07.11.2012 року через канцелярію суду позивачем подана заява (вх. № канцелярії суду 08-46/12275/12 від 07.11.2012 року) про припинення провадження у справі в частині стягнення 1623,65 грн. - основного боргу в зв'язку з добровільною сплатою відповідачем вказаної суми після порушення провадження у справі (вх. №08-46/12275/12 від 07.11.2012 року).

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 ГПК України, заява представника позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення 1623,65 грн. вимог судом приймається як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

07.11.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав та просив суд задовільнити з урахуванням поданої заяви про припинення провадження у справі (вх. № канцелярії суду 08-46/12275/12 від 07.11.2012 року).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому відзиву та будь - яких клопотань до суду не подав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення відповідачу від 25.09.2012 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.07.2010 року між ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС (далі - енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) укладено договір №574 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

22.03.2011 року загальними зборами акціонерів ВАТ "Західенерго" було прийнято рішення про внесення та затвердження змін до статуту ВАТ "Західенерго" шляхом викладення його в новій редакції, як статуту публічного акціонерного товариства "Західенерго", у зв'язку з приведенням діяльності та статуту товариства у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, відкрите акціонерне товариство "Західенерго" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Західенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства "№ 514-УІ від 7.09.2008 року.

Публічне акціонерне товариство "Західенерго" перейменовано у ПАТ "ДТЕК Західенерго" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Західенерго" (протокол від 28.03.2012 р.).

Пунктом 1 договору передбачено, що за цим договором та додатками за №1, 2, 3, які є невід'ємною частиною договору, енергопостачальна організація бере себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій вводі для потреб опалення автомагазину, який знаходиться за адресою: 24321, м. Ладижин, вул. Піонерська, в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, що передбачені цим договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу, в обсягах згідно з додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.

Згідно з п. п. 3.2.1, 3.2.2. договору споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії в обсягах, які визначені в додатку №1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 4.2.1. договору встановлено, що енергопостачальна організація зобов'язаний забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

Згідно з п.п. 5.1 договору облік теплової енергії проводиться за приладами обліку, а в разі їх відсутності розрахунковим способом.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін оплати - до 10 числа місяця наступного за звітним.

Орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу, протягом року (35,67 грн. Гкал), відповідно до діючих тарифів на момент укладення договору, становить: 6689,41 грн., в тому числі ПДВ.

П. 7.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу в березні 2012 року теплової енергії на загальну суму 2219,51 грн., що підтверджується рахунками - фактурами №ЛТС00000482 від 30.03.12 р., на суму 1193,08 грн., №ЛТС00000699 від 30.03.2012 р. на суму 1026,43 грн.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково на суму 595,86 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1623,65 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідач добровільно здійснив погашення основного боргу в розмірі 1623,65 грн., що стверджується банківською випискою від 01.10.2012 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 102,76 грн. пені за період з 10.04.2012 року по 10.09.2012 року.

Враховуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до припису ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розміні, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню теплової енергії в гарячій воді належним чином. Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду за ним утворилась заборгованість в розмірі 1623,65 грн.

Разом з тим, розглянувши подану позивачем заяву (вх. № канцелярії суду 08-46/12275/12 від 07.11.2012 р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1623,65 грн. основного боргу, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідач здійснив оплату основного боргу на суму 1623,65 грн., що стверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки від 01.10.2012 р.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними відповідними змінами та доповненнями господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

В силу п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Отже, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 1623,65 грн. основного боргу по. п.1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 102,76 грн. - пені за період з 10.04.2012 року по 10.09.2012 року. Розглянувши дані вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно п. 7.3. договору за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 102,76 грн. - пені за період з 10.04.2012 року по 10.09.2012 року заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму пені.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 1623,65 грн. - основного боргу по п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати судовий збір покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 551, 612, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (вул. Наконечного, 173, м. Ладижин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 05470928) 102,76 грн. - пені; 1 609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1623,65 грн. - основного боргу припинити, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 09 листопада 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу юридична адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15; поштова адреса: Вінницька область, м.Ладижин, вул.Наконечного, 173

3 - відповідачу АДРЕСА_1