Рішення № 27353085, 06.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2012 р. Справа 9/63/2012/5003

за позовом: Державного підприємства "Науково - виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", код ЄДРПОУ 14310112 (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51402)

до: Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", код ЄДРПОУ 05518894 (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211)

про стягнення 294 202,61 грн. боргу

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Білоус І.М.

Представники сторін:

позивача: Гречка М.Г. - довіреність № 25/256-143 від 26.09.12 р. (юрисконсульт).

відповідача: Пилявець В.Л. - довіреність № б/н від 07.09.12 р.

ВСТАНОВИВ :

Державним підприємством "Науково - виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" заявлено позов до відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" про стягнення 294 202,61 грн. боргу, з яких 264 455,38 грн. - основного боргу; 15731,09 грн. - 3% річних; 14 016,14 грн. - індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.09.12 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9/63/2012/5003 та призначено її до розгляду на 27.09.12 р..

Ухвалами суду від 27.09.12 р., 16.10.12 р., 25.10.12 р. розгляд справи з підстав передбачених законодавством неодноразово відкладався.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

06.11.12 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав, проте в своїх усних поясненнях зауважив, що з заявленою позивачем до стягнення сумою не згоден.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/63/2012/5003, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27.04.10 р. між державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Стрижавський кар'єр" (Покупець) укладено договір на постачання продукції № 226110. Невід"ємними частинами договору є Додаткові угоди № 1 від 01.08.10 р., № 2 від 16.09.10 р..

За умовами договору позивач прийняв на себе зобов'язання з виготовлення, поставки та заповнення свердловини емульсійними вибуховими речовинами, а відповідач в свою чергу, зобов'язався прийняти та сплатити ЕВР марки "ЕРА" ТУ У 24.6-14310112-026:2007 (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору вартість товару визначається в специфікаціях до договору.

В розділі 5 договору сторони передбачили умови оплати, а саме відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язався здійснювати 30% передоплату та 70% вартості на протязі 10 банківських днів після проведення вибухових робіт, але не пізніше 15 банківських днів після поставки продукції (п.5.1. договору).

В додатковій угоді № 1 від 01.08.10 р. до договору сторони погодили, що відповідач надає послуги з транспортування, супроводження та заповнення свердловини ЕВР марки "ЕРА-АМ" та ЕВР "ЕРА- III" з 01.08.10 р. за ціною 5337,90 грн. з ПДВ ( в т. ч. ПДВ 889,65 грн.) за 1 тн. за умовами СРТ- кар'єр, згідно з правилами Інкотермс 2000.

В додатковій угоді від 16.09.10 р. сторони визначили, що п. 1.1. основного договору слід доповнити та викласти у наступній редакції: "Постачальник" зобов'язується виготовляти, постачати та передавати у власність "Покупцю" товар, а "Покупець" зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання є наступний товар: СІН Прима ЕРА, ЕВР ЕРА патроноване; п. 4.3 договору доповнено та викладено в наступній редакції: "Відвантаження продукції проводиться транспортом "Постачальника".

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт щодо надання послуг з транспортування, супроводження та заповнення свердловини емульсійними вибуховими речовинами марки "ЭРА- III", зокрема акт № 115/10 від 30.08.10 р. в кількості 14,55 тон на суму (з ПДВ) 77 666,45 грн., акт № 128 Э/2010 від 22.09.10 р. в кількості 7 850 тон на суму (з ПДВ) 41 902,51 грн., акт № 139Э/2010 від 30.09.10 р. в кількості 20,07 тон на суму (з ПДВ) 107 131,65 грн., акт № 160Э/10 від 26.10.10 р. в кількості 22,716 тон на суму (з ПДВ) 121 255,73 грн., акт № 1787/2010 від 21.11.10 р. в кількості 37,905 тон на суму (з ПДВ) 202 333,09 грн. З наведеного випливає, що за вищевказаними актами приймання-передачі надано послуги на суму 550 289,43 грн..

Однак, відповідач всупереч умовам договору та додатків до нього здійснив лише часткову оплату у розмірі 285 834,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2887 від 22.10.10 р. на суму 31 829,59 грн.; № 3110 від 10.11.10 р. на суму 30 000,00 грн.; № 3118 від 10.11.10 р. на суму 10 000,00 грн.; № 3120 від 10.11.10р. на суму 6 000,00 грн.; № 3135 від 11.11.10 р. на суму 13 869,88 грн.; № 3153 від 12.11.10р. на суму 90 000,00 грн.; № 538 від 09.03.11 р. на суму 50 000,00 грн.; № 555 від 11.03.11 р. на суму 54 134,58 грн..

З метою досудового врегулювання спору, 28.10.11 р. державне підприємство "Науково - виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулося до відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" з письмовою претензією №25/274-24 про необхідність погашення решти боргу в сумі 264 455,38 грн. (550 289,43 грн. - 285 834,05 грн.). Отримання вказаної претензії відповідачем стверджується поштовим повідомленням від 03.11.11 р. (а.с. 27). Однак, відкрите акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" на вимоги претензії не відреагував, борг не погасив.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 264 455,38 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи зазначені приписи діючого законодавства, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 264 455,38 грн. нарахована правомірно та обгрунтовано, а відтак підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 15 731,09 грн. - 3% річних; 14 016,14 грн. - індексу інфляції.

Згідно ст.625 ЦК України: "Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом."

Виходячи з матеріалів справи, здійснивши перерахунок заявлених до стягення 3% річних, індексу інфляції, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 731,09 грн. - 3% річних; 14 016,14 грн. - індексу інфляції підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покласти на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 ,115, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", код ЄДРПОУ 05518894 (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211) на користь Державного підприємства "Науково - виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", код ЄДРПОУ 14310112 (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51402) 264 455,38 грн. - основного боргу; 15731,09 грн. - 3% річних; 14 016,14 грн. - індексу інфляції; 5 884,05 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено 08 листопада 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51402)

3 - відповідачу (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211)