Постанова № 27352940, 08.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 5023/1404/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Ходаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 рокуу справі№ 5023/1404/12господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1. Харківської міської ради, 2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4Простягнення 7 203, 81 грн.в судовому засіданні взяли участь представники позивача 2 прокуратури Шовкопляс О.Ю. дов. № 38-3746/388 від 15.10.2010 року Рудак О.В. посвідчення № 000355 від 20.07.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі за текстом -КП "Харківські теплові мережі") звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом -ФОП ОСОБА_4) про стягнення 7 203, 81 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2012 року у справі № 5023/1404/12 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь КП "Харківські теплові мережі" 5 140, 72 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, у частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2 063, 09 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 10.05.2012 року, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 10.05.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2012 року у справі № 5023/1404/12 -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 10.05.2012 року та постанову апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі № 5023/1404/12 та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушенням норм процесуального права.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2011 року КП "Харківські теплові мережі" та ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір № 13778 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого КП "Харківські теплові мережі" зобов'язався постачати ФОП ОСОБА_4 теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах згідно з додатком 1 до цього договору.

За умовами розділу 6 вказаного Договору ФОП ОСОБА_4 зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.4. Договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної у додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця наступного за розрахунковим при відсутності приладів комерційного обліку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строку (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Харківські теплові мережі" свої зобов'язання в частині надання теплової енергії виконав у повному обсязі, а саме на підставі вищевказаного Договору та на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012 років, здійснив відпуск теплової енергії в нежитлове приміщення відповідача загальною площею 57,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, літера "Б-2", на підставі договору оренди № 3003 від 18.05.2011 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та відповідачем. Система опалення приміщень відповідача є невід`ємною частиною системи опалення вказаного житлового будинку.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ФОП ОСОБА_4 користувався тепловою енергією у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, літера "Б-2", у листопаді 2011 року -лютому 2012 року, що підтверджується актом про включення № 170/5959-В від 15.10.2011 року.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач частково здійснював оплату за теплопостачання, що підтверджується квитанцією № 2413_75.1 від 15.03.2012 року, згідно якої в графі призначення платежу зазначено: ОСОБА_4 сплата за теплову енергію за листопад 2011 року за договором № 13778 від 01.08.2011 року в сумі 2 063, 09 грн.

Крім того, апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо того, що акт № 177/5959-В від 15.10.2011 року ним не підписувався та необхідність призначення почеркознавчої експертизи з огляду на те, що система опалення відповідача єдина з системою опалення будинку, окремого теплового вводу в приміщенні відповідача немає.

Так, згідно акту № 177/5959-В від 15.10.2011 року опалення приміщення -централізоване. Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку. Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що розрахунок нарахувань ФОП ОСОБА_4 в період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, здійснений інженером КП "Харківські теплові мережі".

Згідно положень п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено що, договором № 13778 від 01.08.2011 року не передбачено внесення змін у договір у зв'язку зі зміною тарифів, зокрема п. 6.7. Договору погоджено, що у разі зміни тарифів, затверджених відповідним уповноваженим органом, Теплопостачальна організація повідомляє споживача у відповідності з п. 4.2.4., споживач здійснює розрахунки за спожиті послуги за новими тарифами з моменту їх введення. Зміна тарифів не є підставою для переукладення договору.

Інформація про зміну тарифів розміщується в засобах масової інформації, а також міститься у всіх платіжних дорученнях-вимогах, які щомісячно надсилалися відповідачу для оплати.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх інстанцій про те, що незалежного від того, чи було узгоджено зміну тарифів з ФОП ОСОБА_4, останній зобов'язаний, згідно умов Договору, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію у відповідності до діючих тарифів.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ФОП ОСОБА_4 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором, не сплатив у визначені договором строки, порядку ті розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 7 203, 81 грн., яку відповідач частково сплатив у сумі 2 063, 09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_4 були надіслані листи-вимоги про сплату боргу № 193 від 15.03.2012 року, № 173 від 21.02.2012 року, які відповідачем залишені без належного реагування.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, з урахуванням зменшення позовних вимог, щодо припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2 063, 09 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованість у розмірі 5 140, 72 грн.

Доводи ФОП ОСОБА_4 про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи у місцевого господарського суду колегія суддів касаційної інстанції відхиляє як необґрунтовані з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2012 року порушено провадження у справі № 5023/1404/12 та призначено до розгяду на 10.04.2012 року, яку надіслано учасникам судового процесу 21.03.2012 року, що підтверджується відміткою місцевого господарського суду на вказаній ухвалі -зворотній бік а. с. 3

Вказану ухвалу від 23.03.2012 року відповідач отримав 24.03.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення -а. с. 33.

10.04.2012 року ухвалою місцевого господарського суду задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 03.05.2012 року, яку надіслано учасникам судового, які не з'явились в судове засідання 12.04.2012 року, що підтверджується відміткою суду на вказаній ухвалі -зворотній бік а. с. 52.

Зазначену ухвал відповідач у справі отримав 19.04.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення -а. с. 56.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.05.2012 року розгляд справи № 5023/1404/12 відкладено на 10.05.2012 року, яку направлено учасникам судового процесу, які не з'явились в судове засідання 07.05.2012 року, що підтверджується відміткою місцевого господарського суду на зворотному аркуші зазначеної ухвали -а. с. 65.

10.05.2012 року в судовому засіданні господарського суду Харківської області, в порядку ст. 85 ГПК України, прокурору та представнику позивача 2 оголошено вступну та резолютивну частину постанови у справі № 5023/1404/12, яку надіслано учасникам судового провадження 14.05.2012 року, що підтверджується відміткою суду на звороті а. с. 76.

Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 затверджено Інструкцію з діловодства в господарських судах України, якою встановлено єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними та іншими документами і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України відповідно до особливостей структури, з врахуванням штатної чисельності та технічного забезпечення конкретного господарського суду.

Згідно положень 3.5.11. Інструкції перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі.

На звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

З положень вказаної Інструкції вбачається, що дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується, що судові акти направлялись учасникам судового провадження, що підтверджується відповідними штампами з відмітками суду на зворотній сторінці судових актів.

Враховуючи вищевикладене та дані конкретні обставини справи вбачається, що місцевим господарським судом було вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарський суд обмежений у строках, встановлених для розгляду позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, тому суд відкладає розгляд справи за наявності обставин, які унеможливлюють розгляд спору по суті у даному судовому засіданні. Отже, підставою для відкладення розгляду справи є об'єктивна неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що місцевим господарським судом в ухвалах про відкладення не визначав обов'язковою явку сторін та зазначив про можливість розгляду справи, в порядку ст. 75 ГПК України, без участі учасників судового провадження.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника стосовно розгляду справи за його відсутності та не повідомлення його належним чином є необґрунтованими з огляду на приписи ст. ст. 69, 77, 75, 85 ГПК України, зокрема, якщо подані матеріали дозволяють з'ясувати істотні для справи обставини та є достатніми для вирішення спору по суті, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, але не з'явилися з причин, які суд не визнав поважними, або не повідомили суд про причини неявки взагалі.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо того, що відсутність представника відповідача у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи судомами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі № 5023/1404/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі № 5023/1404/12 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. ПершиковСуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко