Рішення № 27352785, 09.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.12р. Справа № 20/5005/8743/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 274грн. 24коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від відповідача: Бойко Н.Л., довіреність № 197-4016 від 19,04,2011р.

від відповідача: Селяков О.В., довіреність № 79 від 01.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ДП "Придніпровська залізниця" вартість втрати вантажу (антрациту) при перевезені у розмірі 1274,24 грн. та судові витрати.

Представник відповідача надав відзив (вх. №64019 від 08.11.12р.), в якому заперечує проти позову, та вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

В судовому засіданні 08.11.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 травні 2012 р. від вантажовідправника -Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК „Ровенькиантрацит" на адресу позивача -Публічного акціонерного товариства ""Нікопольський завод феросплавів" за накладною № 51774065 у вагоні № 65286122 надійшла продукція (вугілля антрацит). Маса вантажу визначалася на 150-ти тн. вагонних вагах відправника і склала 69 тн. (69000 кг.).

Вантаж прибув на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці та виданий з нестачею в загальній кількості 2 550 кг., про що складено акт загальної форми №5709 від 14.05.12р.

На станції Нікополь Придніпровської залізниці був складений комерційний акт від 15.05.2012 р. АА № 042165/117 у доповнення до акту загальної форми №5709 станції Запоріжжя Ліве. При комісійному переважуванні на 100т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту, виявлено менше проти документа на 2550 г, який у вагоні вміститися міг. У документі -завантаження нижче борів, вантаж промаркований нанесенням вапна. У дійсності навантаження тотожно акту загальної форми №57029, нижче бортів 40 см, вантаж маркований, крім наявного поглиблення з одного боку вагона на 3,4 люками розміром 120х150х20 см. Двері та люка були закриті, слідів течі вантажу не було. З моменту прибуття до комісійного зважування, вагон знаходився під охоронною чергових прийомоздавальників.

З урахуванням норми недостачі -2%, відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 1274,24 грн. за наступним розрахунком:

Нестача відповідно до комерційного акту -2 550 кг,

Природний збиток відповідно п. 27 „Правил видачі ватажу" - 2 %,

Вага відповідно документа -69 000 кг, природний збиток: 1380 кг.

Нестача з урахуванням природного збитку: 2550 -1380 = 1170 кг.

Вартість 1 тн вантажу - 907,58 грн.

Вартість втраченого вантажу: 1,170 х 907,58 грн. = 1061,86 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ (20%) = 1061,86 грн. + 212,37 грн. = 1274,24 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму нестачі вантажу у розмірі 1274,24 грн.

Згідно ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами.

Відповідно ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу.

За приписами ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження, втрату, недостачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача псування, пошкодження виникли з незалежних від неї причин і відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу в разі виявлення нестачі у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України).

З огляду на викладене, суд вважає , що нестача вантажу виникла з вини перевізника - Відповідача, як такого, що не забезпечив збереження вантажу.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача підлягають задоволенню повністю у сумі 1274,24 грн. вартості недостачі антрациту.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 49, статтями 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) - 1274 (одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 24 коп. вартість недостачі антрациту, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

09.11.2012р.